Ухвала суду № 30484719, 19.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 2а-14159/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 2а-14159/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНЕкс-Україна"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНЕкс-Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби податкове повідомлення - рішення №0000462210 від 11.12.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНЕкс-Україна" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1863,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1258,00 грн., за штрафними санкціями - 605,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з результатами перевірки, за наслідками якої складено акт № 978/22/30192967 від 20.11.2012 року, та винесеним на їх підставі податковим повідомленням - рішенням №0000462210 від 11.12.2012 року, вважає їх необґрунтованими як нормативно, так і документально. При цьому посилався на те, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРОНЕкс-Україна» по взаємовідносинам з Асоціацією «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд» були використані первинні документи, які не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне убезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Таким чином, позивач вважає, що господарські операції, які виникли між ТОВ «КРОНЕкс-Україна» та Асоціацією «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд» підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а отже є реальними та такими, що фактично відбулись. При цьому, позивач зазначив, що його контрагенти в період здійснення господарських операцій були платниками ПДВ. Правочини між ТОВ «КРОНЕКС-Україна» та Асоціацією «Харків-Екоцентр» і ТОВ «Химтрейд» були завершені виконанням сторонами всіх передбачених умов договору. Обумовлені даними правочинами наслідки (поставка ТМЦ та оплата їх вартості) відбулись і господарські зобов'язання Асоціації «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд» були припинені.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: приписів ст. ст. 138, 185, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. 7, 9, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «КРОНЕкс-Україна» зареєстровано Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 09.10.1998 року, про що зроблений запис № 14581200000000231, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №499671, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 42-45).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №499671 (а.с. 44) видами діяльності за КВЕД ТОВ «КРОНЕкс-Україна» є виробництво паперу та картону, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництво паперових канцелярських виробів, вантажний автомобільний транспорт, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу від 06.11.2012 року №432 фахівцем Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КРОНЕкс-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Асоціацією «Харків-Екоцентр» за період квітень - вересень 2012 року та по взаємовідносинам з ТОВ «Химтрейд» за період березень - грудень 2011 року, за результатами якої складено акт № 978/22/30192967 від 20.11.2012 року (а.с. 13-35).

Згідно висновків акту перевірки № 978/22/30192967 від 20.11.2012 року встановлені наступні порушення позивачем: встановлено нереальність здійснення господарських операцій у ТОВ «КРОНЕкс-Україна» по придбанню товарів (робіт, послуг) у Асоціації «Харків-Екоцентр» за червень 2012 року, та у ТОВ «Химтрейд» за квітень, липень, листопад 2011 року; встановлено відсутність об'єкту оподаткування при придбанні робіт, послуг, які підпадають під визначення ст.185, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1258 грн., в т.ч. за червень 2012 року на загальну суму 750 грн. в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у Асоціації «Харків-Екоцентр»; за квітень 2011р. - на 50 грн., липень 2011р. - на 200 грн., листопад 2011р. - на 258 грн., всього на загальну суму 508 грн. в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Химтрейд».

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби 11.12.2012 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000462210, яким збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1863,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1258,00 грн., за штрафними санкціями - 605,00 грн. (а.с. 198-200).

Як вбачається з акту перевірки № 978/22/30192967 від 20.11.2012 року, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у квітні, липні, листопаді 2011 року та у червні 2012 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників Асоціації «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд», по яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з покупцями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами - Асоціацією «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд», правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, а отже, збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1863,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000462210 від 11.12.2012 року є необґрунтованим та безпідставним

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Виходячи з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зокрема, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог.

Вимоги щодо оформлення податкових вимог передбачені ст. 201 Податкового кодексу України. Так, в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначені обов'язкові реквізити, які повинні містити податкові накладні.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КРОНЕкс-Україна» придбало у ТОВ «Химтрейд» хімічну продукцію (надалі - товар) на загальну суму 3050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 508,33 грн. на підставі видаткових накладних №460 від 25.03.2011 року на загальну суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50,00 грн.; №1154 від 15.07.2011 року на загальну суму 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200,00 грн.; №2177 від 23.11.2011 року на загальну суму 650,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108,33 грн.; №2207 від 25.11.2011 року на загальну суму 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 150,00 грн. (а.с. 67-69).

Товар отримано посадовими особами ТОВ «КРОНЕкс-Україна» - Барановим С.В. за довіреністю №000080 від 25.03.2011 року, Висоцьким П.Г. за довіреністю №000058 від 15.07.2011 року та Луговим В.І. за довіреністю №000254 від 23.11.2011 року, що підтверджується витягом з книги виданих довіреностей на отримання ТМЦ (а.с. 184). Крім того, у матеріалах справи містяться накази про прийняття на роботу працівників, які отримували товари у ТОВ «Химтрейд» за довіреностями, а саме накази на прийняття на роботу №32-к від 05.05.2008 року, №93-Л від 01.06.2010 року, №19/к від 11.03.2011 року (а.с. 193-195).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені ТОВ «КРОНЕкс-Україна» у картці рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Химтрейд» (а.с. 93-94).

Отриманий товар був оприбуткований на складі на підставі прибуткових ордерів № 185 від 25.05.2011 року, № 483 від 23.11.2011 року, № 277 від 15.07.2011 року, № 484 від 25.11.2011 року (а.с. 74-75), що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення № ФКР-000030 від 31.05.2011 року, № ЦКР-000050 від 31.07.2011 року, № ЦКР-000185 від 30.11.2011 року, № ЦКР-00221 від 30.12.2011 року (а.с. 185-188).

Транспортування товару здійснювалось самовивозом, що не заперечується сторонами по справі.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №6932 від 28.03.2011 року, №7572 від 07.07.2011 року, №8541 від 14.12.2011 року (а.с. 76-78) та виписками з банківського рахунку (а.с. 85-89). На момент проведення перевірки кредиторська заборгованість з ТОВ «Химтрейд» склала 800,00 грн.

ТОВ «Химтрейд» виписано податкові накладні №195 від 25.03.2011 року на загальну суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50,00 грн.; №63 від 07.07.2011 року на загальну суму 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200,00 грн.; №247 від 23.11.2011 року на загальну суму 650,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108,33 грн.; №280 від 25.11.2011 року на загальну суму 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 150,00 грн. (а.с. 70-73).

Суми податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними у розмірі 508,33 грн. позивачем включено до податкового кредиту квітня, липня, листопада 2011 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за квітень, липень, листопад 2011 року (а.с. 201-206), що не заперечується сторонами по справі.

В подальшому придбаний у ТОВ «Химтрейд» товар було використано позивачем у власній господарській діяльності при проведенні ремонтних робіт, що підтверджується актами списання №ЦКР-000172 від 30.12.2011 року, №ЦКР-00045 від 31.11.2011 року, №ЦКР-000015 від 31.05.2011 року, №ЦКР-000153 від 30.11.2011 року (а.с. 189-192).

З матеріалів справи також вбачається, що в зв'язку зі специфікою діяльності ТОВ «КРОНЕкс-Україна» (виробництво паперу та картону, що супроводжується утворенням відходів) генеральним директором ТОВ «КРОНЕкс-Україна» було прийнято рішення організувати роботи щодо розроблення лімітів на утворення та розміщення відходів, про що видано наказ №38 від 2.03.2012 року (а.с. 142).

Так, між позивачем (замовник) та Асоціацією «Харків-Екоцентр» (виконавець) було укладено договір від 04.04.2012 року №32/12 (а.с. 79-81) на створення (передачу) науково-технічної продукції. Предметом вказаного договору є розробка лімітів на виникнення та розміщення відходів виробництва на 2013 рік та узгодження лімітів на виникнення та розміщення відходів виробництва на 2013 рік в ДУОНПС в Харківській області. Вартість виконаних робіт за договором складає 12000,00 грн.

Відповідно до акту прийняття-здачі науково-технічної продукції № 1 від 18.06.12р. (а.с. 82) та вищевказаного договору ТОВ «КРОНЕкс-Україна» у червні 2012 року придбано у Асоціації «Харків-Екоцентр» роботи по розробці лімітів на виникнення та розміщення відходів виробництва на 2013 рік та узгодження лімітів на виникнення та розміщення відходів виробництва на 2013 рік в ДУОНПС в Харківській області (код 73.10.1) - частково, вартість робіт - 3750,00 грн., ПДВ - 750,00 грн., всього - 4500,00 грн.

Пунктом 2 вищезазначеного договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в безготівковому порядку, покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50 % , а 50 % - по факт виконання робіт.

Так, розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 823 від 15.06.12р. на загальну суму 4500,00 грн. (а.с. 84), що також підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с. 90-91).

На виконання умов договору від 04.04.2012р. № 32/12 Асоціацією «Харків-Екоцентр» виписано та надано ТОВ «КРОНЕкс-Україна» податкову накладну №14 від 15.06.2012 року на загальну суму 450,00 грн., в т.ч. ПДВ - 750,00 грн. (а.с. 83).

Суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній у розмірі 750,00 грн. позивачем включено до податкового кредиту за червень 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за червень 2012 року (а.с. 207-208), що не заперечується сторонами по справі.

В бухгалтерському обліку вказана господарська операція відображена ТОВ «КРОНЕкс-Україна» у картці рахунку 631 по контрагенту Асоціація «Харків-Екоцентр» (а.с. 92).

Придбання робіт у Асоціації «Харків-Екоцентр» пов'язано з господарською діяльністю ТОВ «КРОНЕкс-Україна», що підтверджується наступними документами: наказ № 38 від 02.03.2012 року щодо організації робіт щодо розроблення лімітів; дозвіл на розміщення відходів у 2013 році; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03-04/51737 від 29.05.2012 року; ліміт на утворення та розміщення відходів у 2013 році ТОВ «КРОНЕкс-Україна», перелік і кількість дозволених для розміщення відходів ТОВ «КРОНЕкс-Україна»; довідка про наявність спеціально відведених в установленому порядку законодавством місць розміщення відходів; відомості про склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; довідка про нормативно-допустимі обсяги утворення відходів; довідка про питомі показники утворення відходів, довідка про наявність потужностей та установок з видалення відходів; довідка про наявність потужностей з утилізації відходів, наказ № 8 від 20.02.2012 року щодо організації природоохоронної діяльності на ТОВ «КРОНЕкс-Україна», договір № 0116/9ХЗ від 16.01.2012 року, укладений між ТОВ «Український центр поводження з відходами» та ТОВ «КРОНЕкс-Україна», предметом якого є виконання робіт зі знешкодження та утилізації відходів із протоколом узгодження ціни, договір № 73/sn від 01.03.2012 року, укладений між ТОВ «ЛЕМВЕСТ» та ТОВ «КРОНЕкс-Україна», предметом якого є прийняття металобрухту, договір № 11/12 від 30.12.2011 року на надання послуг з приймання твердих побутових відходів, укладений між КП «Надія-2» та ТОВ «КРОНЕкс-Україна», довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини і відходів виробництва, протокол № 210 відбору та дослідження проб ґрунту від 16.05.2012 року, складений Зміївською районною санітарно-епідеміологічною станцією, звіт про виконання плану заходів у сфері поводження з відходами за 2011 рік, перспективний план заходів у сфері поводження з відходами на 2013 рік, довідка щодо передання відходів інших підприємствам (а.с. 142-183).

Колегія суддів зазначає, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару (робіт) у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаних товарів (робіт) не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки № 978/22/30192967 від 20.11.2012 року відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарських операцій Асоціація «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд» були зареєстровані як платники податку в податковому органі та яким було присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, що також підтверджується відомостями з реєстру платників ПДВ по контрагентам позивача (а.с. 45-46).

Слід також відзначити, що первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Отже, наявні в матеріалах справи документи є первинними в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують рух матеріальних цінностей, їх використання позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у справі документи також засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Крім того, як вбачається з акту перевірки № 978/22/30192967 від 20.11.2012 року висновки податкового органу ґрунтуються, зокрема, на висновках актів перевірок контрагентів позивача №4041/2204/21254147 від 02.10.2012 року, №2431/22-1045/31235974 від 17.10.2012 року, якими встановлено нереальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів не приймає зазначених доводів апелянта та зазначає наступне.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами), а саме фактичне придбання товару (робіт), які було використано у господарській діяльності позивача, а тому позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами - Асоціацією «Харків-Екоцентр» та ТОВ «Химтрейд», правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

А отже, збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1863,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000462210 від 11.12.2012 року є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року по справі № 2а-14159/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 2а-14159/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.