Постанова № 30484499, 01.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року № 2а-7154/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Зошій Ю.Й.

представника відповідача Пирч Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» (далі - ТзОВ «Форт-Агро-Буд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.06.2011 року №0000032304 та №0000022304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 січня 2010 року ТзОВ «Форт-Агро-Буд» укладено Договір №02-10-С на виконання підготовчих та земляних робіт під час пам'ятко - охоронних досліджень - розкопок із Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. 11 березня 2010 року позивачем на умовах субпідряду було укладено Договір №11/03-10 із ТОВ «Іртас». В травні, червні, липні та серпні 2010 року між ТОВ «Форт-Агро-Буд» та ТОВ «Іртас» підписано Акти прийому виконаних будівельних робіт на суму 1 605 000 грн. Відповідні податкові накладні №0880, 0879, 0252 не містять недоліків визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В цей же період (травень-серпень 2010 року) між ТОВ «Форт-Агро-Буд» та Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України були підписані Акти приймання виконаних робіт на суму 1 630 000 грн. по Договору № 02-10-С від 11 січня 2010 року та 133 560, 00 грн. по Договору № 08-1-П від 15 квітня 2010 року. Відповідні податкові накладні № 2, 6, 5, 14, 8 також не містять недоліків визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач зазначає, що в п.3.1.2. Акту перевірки податкова посилається на протокол допиту директора ТОВ «Іртас» ОСОБА_5, згідно якого остання заперечувала факт керівництва підприємством, та на той факт, що від імені ТОВ «Іртас» договір був підписаний ОСОБА_6, що згідно реєстраційних даних засновником, директором та бухгалтером ТОВ «Іртас» була ОСОБА_5, а отже договір між позивачем та ТОВ «Іртас» відповідно ст.234 ЦКУ є безумовною підставою для його недійсності. З цього приводу позивач зазначає, що на виконання Договору №11/03-10 від 11 березня 2010 року ТОВ «Форт-Агро-Буд» за актами виконаних робіт перерахувало ТОВ «Іртас» 1 605 000 грн. Як вбачається із доданих до справи банківських виписок, юридична особа - ТОВ «Іртас» прийняла перераховані їй кошти від позивача за договором №11/03-10 від 11 березня 2010 року, отже, тим самим, підтвердила виконання правочину. Щодо посилання податкової на свідчення громадянки ОСОБА_5 як доказ визнання правочину нікчемним/недійсним, то згідно правової позиції Пленуму Верховного Суду України (п.12 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9) такий доказ є неналежним доказом у справі, зокрема зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК). Крім того, згідно Постанови ВСУ від 26.09.2006 року та Довідки ВАСУ від 20.10.2006 року, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. Також відповідачем в Акті перевірки встановлено відсутність у ТОВ «Іртас» виробничих потужностей, основних фондів, офісних складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок, достатньої кількості штатних працівників. Однак в Акті перевірки не відображено, як саме відсутність офісних та складських приміщень, земельних ділянок зумовлює неможливість виконання Договору №11/03-10 від 11.03.2010 року. Не надано оцінки, наявність яких саме основних фондів та виробничих потужностей необхідно для виконання вищезгаданого договору, яка достатня кількість працівників необхідна була на виконання цього договору. У зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених в обґрунтуваннях позовної заяви, та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача з підстав, викладених в акті перевірки та поданих суду письмових заперечень, заперечував проти задоволення позову повністю. Зокрема, зазначив, що під час перевірки використано акт ДПІ у Сихівському районі м.Львова №117/23-2/34419121 від 17.02.2011 року «Про результати позапланової иїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Іртас» (ЄДРПОУ 34419121) з дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року», згідно якого в ході розслідування кримінальної справи №179-0467 ВРКС слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області встановлено та повідомлено ДПІ у Сихівському районі м Львова, про те, що засновник, керівник та головний бухгалтер ТОВ «Іртас» ОСОБА_5 (інд.код НОМЕР_1) згідно протоколу допиту підозрюваного від 04.11.2010 року у періоді з 2008-2010рр. службовою особою і засновником ТОВ «Іртас» не була. ТОВ «Іртас» їй не знайоме, підприємство не перереєстровувала на себе, не виробляла свідоцтво платника податку на додану вартість. У період 2009-2010р. рахунків в банківських установах ТОВ «Іртас» не відкривала. Податкову звітність по ТОВ «Іртас» не заповнювала та не подавала. Паспорт та ідентифікаційний код не викрадали. Оригінал паспорту та ідентифікаційного коду нікому не передавала. Копії паспорту та ідентифікаційного коду також нікому не передавала. За період 2009-2010рр. жодних довіреностей на право вчинення від її імені будь-яких дій не давала, і взагалі жодних довіреностей за своє життя не давала. Крім того, згідно акта перевірки від 17.02.2011 року №117/23-2/34419121 встановлено, що ТзОВ «Іртас» фактично не здійснювало господарської діяльності, немало у власності та користуванні офісних та складських приміщень (лист БТІ №8869 від 28.10.201 Ороку). ТзОВ «Іртас» не мало у власності та користуванні земельні ділянки (лист Головного управління Держкомзему у Львівській області № 01-16/3-4523 від 11.10.2010 року). ТзОВ «Іртас» не мало автотранспортних засобів (лист Управління державтоінспекції № 01-16/3-4523 від 11.10.2010 року). Наданий до перевірки Договір №11/03-10 від 11.03.2010 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2010 року та №2 за червень 2010 року, податкові накладні підписано зі сторони ТзОВ «Іртас» директором ОСОБА_6 Оскільки у ТзОВ «Іртас» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, це свідчить про відсутність наміру у ТзОВ «Іртас» про створення правових наслідків. Враховуючи вищевикладене, правочини між ТзОВ «Іртас» та контрагентами-покупцями не спричинили реального настання правових наслідків. Враховуючи вищевикладене, Виконавець в особі директора ТзОВ «Іртас» ОСОБА_6 не передав, а Замовник в особі директора позивача не прийняв роботи. Відтак, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Форт-Агро-Буд» зареєстроване 06.03.2008 року у Стрийській районній державній адміністрації Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи 35424132.

Згідно акта перевірки, ТзОВ «Форт-Агро-Буд» взято на податковий облік в ДПІ у Стрийському районі 07.03.2008 року за №7469, станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Стрийському районі.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.02.2009 року №100190899, індивідуальний податковий номер - 354241313118.

Згідно матеріалів справи, 20.05.2011 року начальником відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Стрийському районі Ковалем Ю.В. на ім'я начальника ДПІ у Стрийському районі написано службовий лист (а.с.181) згідно якого керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI просить надати дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Форт-Агро-Буд» (код ЄДРПОУ 35424132) з питань дотримання податкового законодавства з достовірності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2010 року по 30.06.2010 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Іртас» (код ЄДРПОУ 34419121) на 5 робочих дні з 25.05.2011 року по 31.05.2011 року.

Начальником ДПІ у Стрийському районі Львівської області 20.05.2011 року видано наказ №512 (а.с.182) згідно якого розглянувши вищевказаний службовий лист наказано начальнику відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ковалю Ю.В. забезпечити проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з достовірності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2010 року по 30.06.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Іртас» (код ЄДРПОУ 34419121). Перевірку провести з 25.05.2011 року по 31.05.2011 року.

На підставі наказу від 20.05.2011 року №512 посадовим особам ДПІ у Стрийському районі Львівської області видано направлення на перевірку від 25.05.2011 року №000396/23-4, №000397/26-0 (а.с.183, 184) на проведення з 25.05.2011 року позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Форт-Агро-Буд» (код ЄДРПОУ 35424132) тривалістю п'ять робочих дні.

Як вбачається з зазначених направлень, в них міститься підпис головного бухгалтера Калецької У.О. про вручення 25.05.2011 року о 12:05 год. такій копії наказу від 20.05.2011 року №512 та пред'явлення направлень на проведення перевірки.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Стрийському районі Львівської області складено акт від 07.06.2011 року №1439/23-4/35424132 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Форт-Агро-Буд» (код ЄДРПОУ 35424132), з питань дотримання вимог податкового законодавства з достовірності декларування ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Іртас»» (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР (змінами та доповненнями) заниження податку на прибуток на загальну суму 334437 грн., в т.ч. за 1кв.2010р. в сумі 133333 грн., за 2 кв.2010р. в сумі 201104 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) заниження податку дану вартість на загальну суму 267550 грн., в т.ч. за березень 2010р. в сумі 106667 грн., за травень 2010р. в сумі 160883 грн.

На підставі виявлених порушень встановлених згідно Акта перевірки від 07.06.2011 року №1439/23-4/35424132 у Стрийському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року №0000032304, за яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 418 046, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 334 437, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 83 609, 00 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року №0000022304, за яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 334 438, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 267 550, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 66 888, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2010 року між Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (Замовник) та ТзОВ «Форт-Агро-Буд» (Виконавець) укладено Договір №02-10-С на виконання підготовчих та земляних робіт під час пам'ятко-охоронних досліджень - розкопок (а.с.45-47) згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується під час проведення Замовником пам'ятко-охоронних досліджень - розкопок, на об'єктах культурної спадщини (Любеля-1,3,4) виконати власними силами та технічними засобами такі роботи: підготовка території об'єктів культурної спадщини для проведення стаціонарних робіт (зрізування густого чагарника і дрібнолісся; спалювання і перетрушування; навантаження і вивіз сміття); знімання (зрізання) верхніх ґрунтових шарів, вибирання будівельного сміття до рівня непорушених культурних відкладів (розробка верхніх горизонтів ґрунту екскаватором з доробкою вручну; розробка ґрунту вручну з переміщенням ручними візками); зрізування частини культурного шару вручну з переміщенням автомашинами; риття не археологічних шурфів у межах об'єктів культурної спадщини; переміщення ґрунту та його складування за межами охоронної зони об'єктів культурної спадщини, вивіз будівельного сміття на сміттєзвалище; просіювання, промивання культурних відкладів на предмет виявлення уламків артефактів; впорядкування території досліджень після завершення польової частини (перевезення фунту і засипка розкопів; планування площ). Роботи за Договором виконуються поетапно. Зміст, обсяг і терміни виконання роботи в цілому та по етапах визначаються узгодженим Сторонами Календарним планом (п.1.1, 1.2 цього Договору).

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору №02-10-С від 11.01.2010 року вартість робіт зазначених в п.1.1. Договору, відповідно до Протоколу угоди про договірну ціну складає 1 700 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 283 333, 00 грн. До початку кожного етапу Замовник зобов'язаний перерахувати Виконавцю для організації робіт та придбання необхідних матеріалів аванс у розмірі на менше 80 % від кошторисної вартості робіт по кожному етапу. Вартість авансів включається у вартість виконаних робіт. Оплата за виконані роботи проводиться на підставі щомісячних Актів здавання-приймання фактично виконаних робіт з долученням до них виконавчих кошторисів, які повинні чітко відображати фактичні обсяги виконаних робіт, не пізніше 10 банківських днів після прийняття і підписання Замовником Акту здавання-приймання фактично виконаних робіт (п.2.5).

Після завершення робіт Виконавець подає Замовнику Акт здавання-приймання виконаних робіт. Замовник протягом трьох днів із дня отримання Акта здавання-приймання робіт зобов'язаний передати Виконавцю підписаний Акт здавання-приймання виконаних робіт або вмотивовану відмову від прийняття робіт (п.3.1, 3.4 Договору). Згідно п.6.1 термін дії Договору - до 31.10.2010 року (закінчення у частині виконаних робіт).

На підтвердження факту виконання сторонами договірних зобов'язань відповідно до Договору №02-10-С від 11.01.2010 року позивачем подано суду наступні первинні документи:

- Акти приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в №1 за травень 2010 року, №2 за червень 2010 року, №3 за липень 2010 року, №4 за серпень 2010 року підписані представниками сторін цього Договору (а.с.49-60);

- податкові накладні виписані ТзОВ «Форт-Агро-Буд» №2 від 10.03.2010 року на суму 650 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 108 333, 33 грн.), №5 від 19.05.2010 року на суму 750 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 125 000, 00 грн.), №6 від 21.05.2010 року на суму 230 000, 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 333, 33 грн.) (а.с.61-63).

Також 15.04.2010 року між Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (Замовник) та ТзОВ «Форт-Агро-Буд» (Виконавець) було укладено Договір №08-10-П про надання послуг згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги із оренди тимчасових розбірних конструкцій (тентів) для проведення археологічних досліджень на об'єктах культурної спадщини Любеля-1,3,4. У склад послуг входить доставка, монтаж, переміщення і демонтаж конструкцій, а також їхнє сервісне обслуговування на період виконання Замовником польових робіт з 15 квітня по 31 жовтня 2010 року.

Згідно п.2.1-2.3 Договору №08-10-П від 15.04.2010 року розрахункова вартість послуг зазначених в п.1.1. Договору складає 70, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 11, 67 грн. за один метр погонний оренди конструкцій терміном на один календарний місяць (30 днів). Мінімальний обсяг послуг, які зобов'язується надавати Виконавець кожного місяця становить не менше 300 метрів погонних або не менше 21 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 500, 00 грн. Оплата наданих послуг проводиться на підставі щоквартальних Актів здавання-приймання наданих послуг або у кінці строку надавання послуг.

Після надання послуг Виконавець подає Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг. Замовник протягом трьох днів із дня отримання Акта здавання-приймання наданих послуг, зобов'язаний передати Виконавцю підписаний Акт здавання-приймання наданих послуг або вмотивовану відмову від прийняття послуг (п.2.1, 3.2 Договору). Згідно п.6.1 термін дії Договору - до 31.10.2010 року (закінчення у частині виконаних робіт).

З посиланням про виконання вказаного договору №08-10-П від 15.04.2010 року між позивачем та Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України було оформлено Акти здавання-приймання наданих послуг №1 від 30.06.2010 року на суму 73 500, 00 грн. (звітний період з 15.04.2010 року по 30.06.2010 року), №2 від 27.08.2010 року на суму 60 060, 00 грн. (звітний період з 01.07.2010 року по 18.08.2010 року) підписані представниками сторін цього Договору (а.с.65, 67).

ТзОВ «Форт-Агро-Буд» виписано НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України податкові накладні №8 від 30.06.2010 року на суму 73 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 250, 00 грн.), №9 від 02.07.2010 року на суму 60 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 000, 00 грн.) та №14 від 27.08.2010 року на суму 60, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10, 00 грн.).

Судом також встановлено, що на виконання Договору №02-10-С від 11.01.2010 року позивачем (Замовником) на умовах субпідряду 11.03.2010 року було укладено Договір №11/03-10 на виконання підготовчих та земляних робіт під час пам'ятко-охоронних досліджень - розкопок з ТзОВ «Іртас» (Виконавець) (а.с.70-71) згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на умовах субпідряду під час проведення Замовником археологічних досліджень на об'єктах культурної спадщини на території м. Львова та Львівської області виконати власними силами та технічними засобами такі роботи: підготовка території об'єктів культурної спадщини для проведення стаціонарних робіт; знімання (зрізання) верхніх ґрунтових шарів, вибирання будівельного сміття до рівня непорушених культурних відкладів; переміщення ґрунту та його складування за межами охоронної зони об'єктів культурної спадщини, вивіз будівельного сміття на сміттєзвалище; просіювання, промивання культурних відкладів і обстеження за допомогою пошукового обладнання (металодетекторів) на предмет виявлення уламків артефактів; впорядкування території досліджень після завершення польової частини.

Згідно п.2.1, 2.2 Договору №11/03-10 від 11.03.2010 року вартість робіт зазначених в п.1.1. Договору, відповідно до Протоколу угоди про договірну ціну складає 1 605 300,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 267 550, 00 грн. Протягом шістдесяти днів з дня підписання Договору Замовник (ТзОВ «Форт-Агро-Буд») перераховує Виконавцю (ТзОВ «Іртас») аванс у розмірі 80 % від кошторисної вартості робіт. Оплата за виконані роботи проводиться на підставі Актів здавання-приймання фактично виконаних робіт з дорученням до них виконавчих кошторисів, які повинні чітко відображати фактичні обсяги виконаних робіт, не пізніше 10 банківських днів після прийняття і підписання Замовником Акту здавання-приймання фактично виконаних робіт. Несвоєчасне підписання Акту, а також необґрунтована претензія щодо реальності виконаних робіт прирівнюється до їх несвоєчасної оплати (п.2.5).

Зазначений Договір №11/03-10 підписаний представниками сторін та скріплений печатками цих підприємств (а.с.71).

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТзОВ «Іртас» було оформлено Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №1 за травень 2010 року, №2 за червень 2010 року, №3 за липень 2010 року, №4 за серпень 2010 року (а.с.73-83), а також ТзОВ «Іртас» було виписано позивачу податкові накладні №0252 від 11.03.2010 року на суму 640 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 106 666, 67 грн.), №0879 від 19.05.2010 року на суму 738 750, 00 грн. (в т.ч.ПДВ - 123 125, 00 грн.), №0880 від 26.05.2010 року на суму 226 550, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 758, 33 грн.).

На підтвердження оплати на користь ТзОВ «Іртас» позивачем надано суду копії банківських виписок за 11.03.2010 року на суму 640 000, 00 грн., за 19.05.2010 року на суму 738 750, 00 грн. та за 21.05.2010 року на суму 226 550, 00 грн. (а.с.172-175) та картку рахунку 6852 по контрагенту ТзОВ «Іртас» (а.с.157).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» забороняє відносити до складу валових витрат лише ті витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту. Між тим, суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. (ч. 3, 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.145-146) керівником, засновником юридичної особи та особою яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТзОВ «Іртас» (код ЄДРПОУ - 34419121) являлася ОСОБА_5.

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка директор ТзОВ «Форт-Агро-Буд» ОСОБА_11, який пояснив суду, що на виконання умов договору укладеного з НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України позивачем було залучено субпідрядника ТзОВ «Іртас». Крім цього свідок зазначив, що директора який підписував договір від ТзОВ «Іртас» він не бачив, оскільки йому було принесено особою на ім'я Ігор від ТзОВ «Іртас» вже підписаний договір.

Крім того у судовому засіданні допитувався як свідок директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України ОСОБА_12, який підтвердив, що між ТзОВ «Форт-Агро-Буд» та НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України у 2010 році був укладений договір на виконання підготовчих та земляних робіт під час пам'ятко-охоронних досліджень - розкопок, зазначений договір був виконаний, про що підписано акти приймання виконаних підрядних робіт. Свідок зазначив, що йому невідомо чи залучалося до виконання робіт субпідрядника проте договором між ТзОВ «Форт-Агро-Буд» та НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України не заборонено залучення такого.

Згідно наявних в матеріалах справи договору підряду №11/03-10 (а.с.70-71), протоколу угоди про договірну ціну (а.с. 72), актів прийняття виконаних робіт (а.с. 73-83), податкових накладних (а.с.84-86) від іменні ТзОВ «Іртас» такі підписані директором ОСОБА_6 Позивачем не представлено суду доказів перебування на посаді директора ТзОВ «Іртас» - ОСОБА_6, а відтак враховуючи наведене суд вважає, що вищезазначені документи від ТзОВ «Іртас» підписані не уповноваженою на те особою.

Згідно Акта перевірки, відповідач зазначає, що під час перевірки використано акт ДПІ у Сихівському районі м.Львова №117/23-2/34419121 від 17.02.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Іртас» (ЄДРПОУ 34419121) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року». Зазначена перевірка проведена відповідно до постанови заступника начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області Любченко А.О. від 05.11.2010 року. У вищенаведеному акті визначено, що в ході розслідування кримінальної справи № 179-0467 ВРКС слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області встановлено та повідомлено ДПІ у Сихівському районі м Львова, про те, що засновник, керівник та головний бухгалтер ТОВ «Іртас» ОСОБА_5 (інд.код НОМЕР_1) згідно протоколу допиту підозрюваного від 04.11.2010 року у періоді з 2008 -2010 рр. службовою особою і засновником не була. ТОВ «Іртас» їй не знайоме, підприємство не перереєстровувала на себе, не виробляла свідоцтво платника податку на додану вартість. У період 2009-2010 року рахунків в банківських установах ТОВ «Іртас» не відкривала. Податкову звітність по ТОВ «Іртас» не заповнювала та не подавала. Паспорт та ідентифікаційний код не викрадали. Оригінал паспорту та ідентифікаційного коду нікому не передавала, копії паспорту та ідентифікаційного коду також нікому не передавала. За період 2009-2010рр. жодних довіреностей на право вчинення від її імені будь-яких дій не давала, і взагалі жодних довіреностей за своє життя не давала.

Згідно акта №117/23-2/34419121 від 17.02.2011 року встановлено, що ТзОВ «Іртас» фактично не здійснювало господарської діяльності, немало у власності та користуванні офісних та складських приміщень (лист БТІ №8869 від 28.10.2010 року). ТзОВ «Іртас» не мало у власності та користуванні земельні ділянки (лист Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-4523 від 11.10.2010 року). ТзОВ «Іртас» не мало автотранспортних засобів (лист управління державтоінспекції №01-16/3-4523 від 11.10.2010 року).

Враховуючи вищенаведені факти, проведеною перевіркою встановлено, що у ТзОВ «Іртас» відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій, що вказує неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - постачальниками і підприємствами - покупцями товарів (робіт, послуг) (а.с.21).

На підтвердження зазначеного відповідачем подано суду вищевказаний Акт перевірки від 21.02.2011 року №2255/23-209 (а.с.121-134), лист Головного управління Держкомзему у Львівській області, лист Управління Державтоінспекції (а.с.144), лист Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області та Сихівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Львова (а.с.147), лист УПФУ у Галицькому районі м. Львова та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (а.с.148).

Згідно наявного в матеріалах справи договору №11/03-10 від 11.03.2010 року та актів виконаних робіт, до зобов'язань вказаного контрагента відносилось виконання багатофункціональних робіт (надання послуг), зокрема: підготовка території об'єктів культурної спадщини для проведення стаціонарних робіт; знімання (зрізання) верхніх ґрунтових шарів, вибирання будівельного сміття до рівня непорушених культурних відкладів; переміщення ґрунту та його складування за межами охоронної зони об'єктів культурної спадщини, вивіз будівельного сміття на сміттєзвалище; просіювання, промивання культурних відкладів і обстеження за допомогою пошукового обладнання (металодетекторів) на предмет виявлення уламків артефактів; впорядкування території досліджень після завершення польової частини.

Виконання вказаних робіт (послуг) вимагало від виконавця наявності управлінського та технічного персоналу, матеріально-технічних ресурсів (спеціального обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень, тощо).

В той же час, досліджені під час судового розгляду докази свідчать про відсутність у ТзОВ «Іртас» адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів, необхідних для виконання господарських зобов'язань, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру створення правових наслідків.

Крім того, згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі №1-104/11 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 28 ч.2, 205 ч.2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 205 ч.2 КК України, вказаних осіб було звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п.«в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» та кримінальну справу закрито.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (далі - КК), у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК). …Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

Відтак закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини зазначених вище осіб у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За ч. 2 ст. 205 КК України кваліфікуються ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам.

Відтак суд приходить до переконання про те, що наслідком діяльності ТзОВ «Іртас» в даному випадку є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок сумнівних фінансових операцій. За таких обставин, державна реєстрація зазначеного контрагента позивача в ЄДРПОУ на момент оформлення вказаних документів сама по собі не може бути достатнім доказом надання послуг вказаним підприємством. З урахуванням зазначених обставин, акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні, як такі що є оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Наведені обставини та досліджені судом докази у їх сукупності суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з ТзОВ «Іртас» фактично не мали реального характеру, операції оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Щодо посилання позивача на відсутність судового рішення про визнання правочинів між ТзОВ «Форт-Агро-Буд» та його контрагентом ТзОВ «Іртас» недійсними або нікчемними суд зазначає наступне.

Відсутність судового рішення про визнання недійсним договору, укладених між позивачем та ТзОВ «Іртас», сама по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами, а укладення договорів не є доказом їх виконання.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.