Рішення № 30484293, 02.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2013 р. Справа № 911/457/13-г

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор Зугреський», м. Зугрес, Донецька область;

до Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська», с. Зелений Бір, Васильківський район, Київська область;

про стягнення 417549,71 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

представники сторін:

від позивача: Попович П.В. (довіреність б/н від 17.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор Зугреський» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» (далі - відповідач) про стягнення 417549,71 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання товару № 25-04-01 від 25.04.2012 року в частині несвоєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 291807,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 9 424,42 грн. три проценти річних з простроченої суми, 48774,57 грн. пені та 67543,72 грн. 10 % штрафу, а всього загальна сума позову складає 417549,71 грн.

Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 11.02.2013 року порушено провадження у справі № 911/457/13-г та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2013 року, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду від 11.02.2013 року, розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 18.03.2013 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 18.03.2013 року, представником позивача надано суду довідку № 87 від 12.03.2013 року, з якої вбачається, що за період з 25.04.2012 року по 11.03.2013 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти у розмірі 443411,56 грн. (з яких 5000 грн. сплачено згідно платіжного доручення № 182 від 11.03.2013 року після звернення з позовом до суду), що підтверджується наданими позивачем відповідними платіжними дорученнями. Крім того, позивачем подано детальний розрахунок штрафних санкцій відповідно до якого позивачем нараховано пеню в розмірі 41844,27 грн., 8368,85 грн. три проценти річних та 67543,71 грн. 10% штрафу.

У судове засідання 18.03.2013 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 11.02.2013 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2013 року, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду від 11.02.2013 року, розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 02.04.2013 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 02.04.2013 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом розглядуються позовні вимоги в межах нової ціни позову - 404563,83 грн., з яких 286807,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 8368,85 грн. три проценти річних з простроченої суми, 41844,27 грн. пені та 67543,71 грн. 10 % штрафу.

Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників позивача та відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор Зугреський» (постачальник за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Птахофабрика «Васильківська» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений Договір постачання товару № 25-04-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, добових курчат кросу «Ломан Браун Лайт» вакцинованих проти хвороби Марека (надалі - товар) в кількості 112000 голів (у тому числі гратіс - 2196 голів), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Пунктом 2.4. договору встановлено, що термін постачання товару: 25.05.2012 року - 28.05.2012 року - 112000 гол. (у т.ч. гратіс 2196 гол.). Відповідно до п. 3.1. вартість за одну голову курча на момент укладення цього договору складає 6.65 грн., у тому числі ПДВ 20 % і є базовою для розрахунку загальної вартості договору. Згідно п. 3.5. договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на наступних умовах: 20218,56 грн. до 03.05.2012 року; 290000,00 грн. до 28.05.2012 року; 140000,00 грн. до 28.06.2012 року; 140000,00 грн. до 27.07.2012 року; 140000,00 грн. до 17.08.2012 року. Пунктом 3.6. договору передбачено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умовами п. 7.2. договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 730218,56 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії (оригінали, яких оглянуті судом у судовому засіданні) накладної № 1134 від 25.05.2012 року, товарно-транспортної накладної 04 ЖАА № 0335103 від 25.05.2012 року на суму 371300,62 грн. та накладної № 1150 від 28.05.2012 року, товарно-транспортної накладної 04 ЖАА № 0335104 від 28.05.2012 року на суму 358917,94 грн. Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

Проте, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 438411,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 291807,00 грн.

Після порушення провадження у справі, відповідач ще частково оплатив суму боргу за отриманий товар в розмірі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 182 від 11.03.2013 року, яке долучено до матеріалів справи.

Таким чином, залишок непогашеної заборгованості за отриманий товар склав 286807,00 грн.

На день розгляду справи заборгованість за отриманий товар в сумі 286807,00 грн. відповідачем не погашена.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

У відповідності з приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 41844,27 грн. пені, 8368,85 грн. три проценти річних та 67543,71 грн. 10% штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно з п. 4.8. Договору постачання товару № 25-04-01 від 25.04.2012 року у випадку порушення покупцем строків оплати більш як на 10 календарних днів, постачальник залишає за собою право вимагати виплати покупцем штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості, за кожен випадок такого порушення, що за розрахунком позивача складає 67543,71 грн.

Відповідно до п. 4.5. Договору постачання товару № 25-04-01 від 25.04.2012 року згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року позивач нарахував відповідачу за несвоєчасну оплату товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 41844,27 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми по договору постачання товару № 25-04-01 від 25.04.2012 року за несвоєчасну оплату товару в сумі 8368,85 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що відповідальність за порушення грошових зобов'язань нарахована на суму існуючої заборгованості за період фактичного прострочення в межах передбачених законодавством термінів.

Приймаючи до уваги, що сплата боргу за поставлений товар в сумі 5000,00 грн. відбулась після звернення позивача до суду з позовом, а також те, що на момент розгляду справи в частині стягнення 5000,00 грн. відсутній предмет спору, провадження у справі в цій частині відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 286807,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 41844,27 грн. пені, 8368,85 грн. три проценти річних та 67543,71 грн. 10% штрафу доведені, обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач сплатив суму боргу в розмірі 5000,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача пропорційно зазначеній сумі та розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням їх зменшення.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 року, сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/20114, питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення № 12 від 28.01.2013 року підлягає частковому поверненню позивачу з Державного бюджету України у розмірі 159,72 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача в сумі 8191,27 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» (08635, Київська область, Васильківський район, с. Зелений Бір, вул. Радянська, 19, код ЄДРПОУ 05513193) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор Зугреський» (86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. Ленінградська, 17-А, код ЄДРПОУ 31132474) 291807 (двісті дев'яносто одну тисячу вісімсот сім) грн. заборгованості за поставлений товар, 41844 (сорок одну тисячу вісімсот сорок чотири) грн. 27 коп. пені, 8368 (вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 85 коп. три проценти річних, 67543 (шістдесят сім тисяч п'ятсот сорок три) грн. 71 коп. 10% штрафу та 8191 (вісім тисяч сто дев'яносто одну) грн. 27 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 5000,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

5. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор Зугреський» (86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. Ленінградська, 17-А, код ЄДРПОУ 31132474) 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп. - судового збору, перерахованого на підставі платіжного доручення № 12 від 28.01.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.04.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.