Ухвала суду № 30484030, 27.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р.Справа № 2а-10653/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-10653/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс"

до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту - задоволено.

Зобов'язано Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46, інші відомості не відомі) звільнити з-під арешту та зняти заборону відчуження відносно транспортного засобу марки TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO, реєстраційний №НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Сікорського, 8, поверх 6, офіс 1, р/р 26509281935900 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 36799749) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в позові. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 11, п. 5 ч. 3 ст. 11, ст.. 25, ст. 56, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача - Коротун А.Ю., вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", відповідно до змін до установчих документів, які зареєстровані у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 18.12.2009 р. здійснених на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства"від 17.09.2008 р. за № 514-VI, АКІБ "УкрСиббанк"надалі іменоване Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", скорочено -АТ "УкрСиббанк"(далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11212243000 від 10.09.2007 р. (далі -Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 40 000,00 доларів США, та у забезпечення виконання умов Кредитного договору по поверненню отриманих кредитних коштів, ОСОБА_1 передав у заставу Банку, належне йому на праві власності майно: легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2. (а.с.6-14)

20 квітня 2012 року між Банком та ТОВ "Кредекс Фінанс"було укладено Договір факторингу № 05/12 (далі -Договір факторингу). Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №11212243000 від 10.09.2007 р., а отже ТОВ "Кредекс Фінанс" набуло права кредитора відносно ОСОБА_1 На підставі вказаного договору, до Державного реєстру обтяження рухомого майна було внесено запис про заміну Заставодержателя автомобіля, а саме: змінено Банк на його правонаступника відповідно до Договору факторингу на ТОВ "Кредекс Фінанс". (а.с.24-38)

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстратором Харківської філії державного підприємства "Інформаційний центр"Міністерства юстиції України за заявою Ленінського ВДВС Харківського МУЮ було внесено запис про арешт та заборону відчуження на все майно боржника, а саме: ОСОБА_1 на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження та Постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження Ленінського ВДВС Харківського МУЮ. У зв'язку із цим було накладено арешт та заборону відчуження у тому числі на транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, (далі -Автомобіль), що належить на праві власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого РЕВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 07.09.2007 р. (а.с.40-41).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що накладення арешту на транспортний засіб, що перебуває у заставі позивача, обмежує забезпечене заставою право позивача на задоволення своїх вимог за договором застави, у зв'язку з чим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача - Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з майна третьої особи є обґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що державним виконавцем Біляк Ю.І. Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 21790820 з виконання виконавчого листа №2-473, виданого 23.09.2010 року Ленінським районним судом м. Харкова, на виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14.10.2010 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь Банку заборгованості.

В межах вказаного вище виконавчого провадження було накладено арешт та заборону відчуження у тому числі на транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2.

Тобто, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем оскаржувались до суду першої інстанції дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, вчинені в межах виконавчого провадження № 21790820.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 №3 суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень ч. 1 ст. 11, п. 5 ч. 3 ст. 11, ст.. 25, ст. 56, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи спростовують висновки суду першої інстанції, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.159 КАС України не повно з'ясував дійсні обставини справи, що призвело до ухвалення постанови з порушенням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що існують підстав для її скасування.

Крім того, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 2 ст. 157 КАС України).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів роз'яснює позивачу, що розгляд справи за вимогами про оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, в даному випадку до - Ленінського районного суду м. Харкова.

Керуючись п. 2 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-10653/12/2070 скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 01.04.2013 р.