Постанова № 30483740, 05.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/819/13-a

"05" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Будзику Б.В.,

за участю прокурора Середзінського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Підгаєцького району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Підгаєцького району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Підгаєцькому районі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3620 грн. 39 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску за 2012 рік. Крім того, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не сплачені штрафні санкції та пеня, застосовані відповідними рішеннями УПФУ в Підгаєцькому районі № 260 від 26.07.2012 року, № 333 від 03.09.2012 року, № 51 від 15.02.2013 року. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Підгаєцькому районі зі сплати єдиного внеску в розмірі 3620 грн. 39 коп., з них єдиного внеску - 2255 грн. 85 коп., штрафної санкції - 368 грн. 99 коп., пені - 995 грн. 55 коп., яку прокурор просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у адміністративному позові, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте позивач подав до суду клопотання від 01.04.2013 року № 578/02 про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 17).

Відповідач у судове засідання не прибула, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 16), причини неприбуття до суду не повідомила, заперечень проти позову не подала.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, адміністративну справу розглянуто та вирішено за відсутності представника позивача, відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в Підгаєцькому районі.

06.02.2013 року відповідачем подано до УПФУ в Підгаєцькому районі звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, у таблиці 2 якого «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» визначена сума нарахованого єдиного внеску за період з січня 2012 року по червень 2012 року в розмірі 2255 грн. 85 коп. (а. с. 7). Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 сплата єдиного внеску за 2012 рік не проводилась.

Також судом встановлено, що УПФУ в Підгаєцькому районі прийняті такі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо відповідача: № 260 від 26.07.2012 року, № 333 від 03.09.2012 року, № 51 від 15.02.2013 року, якими на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за 2011 рік застосовано штраф у загальному розмірі 368 грн. 99 коп. та нараховано пеню на загальну суму 995 грн. 55 коп. (а. с. 10-12). Зазначені рішення надіслані відповідачу поштовим зв'язком та вручені адресату відповідно 30.07.2012 року, 07.09.2012 року, 22.02.2013 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 10 зворот, 11 зворот, 12 зворот). 20.02.2013 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату боргу № Ф 3 (а. с. 9).

Станом на 20.03.2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Підгаєцькому районі зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3620 грн. 39 коп., з них єдиного внеску - 2255 грн. 85 коп., штрафної санкції - 368 грн. 99 коп., пені - 995 грн. 55 коп., яка підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, ОСОБА_1, за період з 01.01.2012 року по 20.03.2013 року (а. с. 8), довідкою позивача від 20.03.2013 року № 497/02 про наявність заборгованості та її розрахунком (а. с. 13-14).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону № 2464-VI).

З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282-VI, мінімальний страховий внесок становив: з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року - 372 грн. 33 коп. (1073,00 грн. х 34,7% = 372 грн. 33 коп.), з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року - 379 грн. 62 коп. (1094 грн. 00 х 34,7% = 379 грн. 62 коп.), з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року - 382 грн. 39 коп. (1102 грн. 00 коп. х 34,7% = 382 грн. 39 коп.), з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року - 387 грн. 95 коп. (1118 грн. 00 х 34,7% = 387 грн. 95 коп.), з 01.12.2012 року - 393 грн. 50 коп. (1134 грн. 00 коп. х 34,7% = 393 грн. 50 коп.).

Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок; періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).

Згідно з частинами першою-третьою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення (частини тринадцята, чотирнадцята статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини шостої статті 25 цього ж Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

На підставі встановлених обставин у справі та положень закону, суд приходить до висновку, що відповідач не виконала зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустила заборгованість у розмірі 3620 грн. 39 коп.

Відповідно до частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Право прокурора на звернення до суду з позовними заявами з метою представництва інтересів держави передбачене також статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (з змінами і доповненнями).

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростувала доводи адміністративного позову, не надала доказів про сплату єдиного внеску, штрафу та пені, а прокурор у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості, тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3620 (три тисячі шістсот двадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок на користь управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на рахунок № 37196103001913, одержувач УДКСУ в Підгаєцькому районі, код одержувача 21156387, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанову складено 8 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.