Постанова № 30483276, 02.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року 810/835/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 00 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю

представника позивача - Михайленко Т.В.,

представника відповідача - Прибори П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Іванківводоканал" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 року №0001411600,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Іванківводоканал» з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012року №0001411600.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби 17.12.2012 року на підставі статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Іванківводоканал» з питань дотримання вимог Податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку по ПДВ.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 17.12.2012 року №666/15/30224197,згідно яким встановлено порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1172691,02 грн. У відповідності до вимог п. 58.2 ст. 58 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012р. №0001411600, згідно з яким податковим органом, у відповідності до ст. 126 ПК України, до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 234 538,20 грн.

В своїй позовній заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 року №0001411600 посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року N 517, якою затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (надалі - Порядок).

У судовому засіданні представник позивача Михайленко Т.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача Прибора П.І. позов не визнав, заперечував проти позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

17.12.2012 року Відділом оподаткування юридичних осіб Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС, на підставі статті 76 розділу II Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку дотримання вимог Податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку по ПДВ Комунальним підприємством «Іванківводоканал» за період з 31.08.2009 року - 26.11.2012 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 17.12.2012 року №666/15/30224197 "Про результати перевірки дотримання вимог Податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку".

Згідно вказаного Акту встановлено порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1172691,02 грн.

У відповідності до вимог п. 58.2 ст. 58 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 р. №0001411600, згідно з яким податковим органом, у відповідності до ст. 126 ПК України, застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 234 538,20 грн.

Позивач не погодившись з податковим повідомленням - рішення від 17.12.2012 року №000141160, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, оскільки перевірка була проведена за період 31.08.2009 р.- 26.11.2012 р. , суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України «Про систему оподаткування». Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 року №0001411600 посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року №517 якою затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування

Проте, зазначена Постанова Кабінету Міністрів України не є спеціальним нормативним актом з питань оподаткування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій. Зокрема, вказаний Порядок визначає механізм надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Натомість, як вже зазначалось вище, ст. 1 Податкового Кодексу України визначає, що Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Тобто, нормативно-правовим актом, який з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий Кодекс України.

Згідно ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України (чинного з 01.01.2011 року), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 203 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1 п. 1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року (чинного до 01.01.2011 року), платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Платники податків, відповідно до підпункту 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації , крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. пункту 4.2. , а також п. 4.3 цієї статті .

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації .

Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наявність порушення термінів сплати суми податкового зобов'язання визначеного самостійно позивачем в деклараціях за період починаючи з серпня 2009 року по листопад 2012 року позивачем та представником позивача не оспорюється.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, Актом перевірки від 17.12.2012 року правомірно було встановлено порушення терміну сплати суми податкового зобов'язання визначеного самостійно позивачем в деклараціях за період починаючи з серпня 2009 року по листопад 2012 року включно.

Отже, враховуючи порушення викладені в акті перевірки, Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби було правомірно винесене податкове повідомлення - рішення №0001411600 від 17.12.2012 року, згідно з яким позивачу визначено штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 234538,20 грн.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів відсутності порушень податкового законодавства, які зафіксовані в Акті перевірки від 17.12.2012року №666/15/30224197, що стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення позивачем суду не надано.

На думку Київського окружного адміністративного суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог податкового законодавства України.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи , суд дійшов висновку, що Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби діяла відповідно до вимог чинного законодавства, податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 року №0001411600 є правомірним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Комунального підприємства "Іванківводоканал" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0001411600 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 квітня 2013 р.