Постанова № 30483182, 22.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2013 року Справа № 812/1890/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041600 від 29.01.2013 форми «Ш»,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000011600, №0000021600, №0000031600, №0000041600, №0000051600, №0000061600, №0000071600 від 29.01.2013 та розрахунку штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Чернявської Т.І. від 19 лютого 2013 року в попередньому судовому засіданні закрито провадження в частині позовних вимог Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо визнання протиправним та скасування розрахунку штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Чернявської Т.І. від 19 лютого 2013 року позовні вимоги Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000011600, №0000021600, №0000031600, №0000041600, №0000051600, №0000061600, №0000071600 від 29.01.2013 в попередньому судовому засіданні роз'єднанні в самостійні провадження.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Агевича К.В. від 22 лютого 2013 року прийнято до провадження справу за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041600 від 29.01.2013 форми «Ш».

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року №0000041600 обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 по 30.11.2012, згідно якого встановлені порушення п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, однак позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм законодавства, з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, Законом України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України 21.01.2004 № 22. Позивач зазначив, що під час визначення періоду затримки в акті (таблиця на стор. 9) в графі «фактично сплачено» зазначені номери та дати надходження в ДПІ від платника податку на прибуток (ДП «Донбасантрацит») уточнюючих розрахунків (документів), якими було відкориговане в сторону зменшення податку самостійно визначеного підприємством, тобто виправлені раніше допущені помилки. Право надати уточнюючі документи платнику податку надає ст. 50 Податкового кодексу України. Аналогічне право було передбачено для платника податку пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Позивач зазначив, що фактично при складанні акту перевірки, податковим органом було на власний розсуд трактовано поняття «сплата податкового зобов'язання», чим внесення коригуючи даних в раніше подану податкову звітність було зараховано як виконання зобов'язань перед бюджетом. Строк з моменту допущення помилки до подання даних про її виправлення зазначено як період «затримки» оплати податку на прибуток за днем граничного терміну сплати.

При визначенні граничних строків сплати податку на додану вартість (частково), що була нарахована та сплачена до 01.04.2011, збору за спеціальне використання води, податків та зборів, які справлялися до 01.01.2011, але не визначені ПК України та орендної за користування іншим державним майном, податковим органом було здійснено перерозподіл коштів, сплачених ДП «Донбасантрацит» в рахунок погашення узгоджених податкових зобов'язань, оскільки за положенням постанови Національного банку України від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» зазначено, що платник самостійно в платіжному дорученні визначає платежу, крім того змінювати відомості в графі «Призначення платежу» може виключно платник. На думку позивача, СДПІ не має права самостійно змінювати призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях. Також, зазначив що в порушення ст. 102 Податкового кодексу України, при визначенні граничного строку прострочки сплати узгодженого зобов'язання до ДП «Донбасантрацит» не застосований строк давності - 1095 днів. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, у період до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011, на думку позивача є неправомірним. Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

У зв'язку з чим, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000041600 від 29.01.2013 форми «Ш».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування якого зазначив наступне. ДП «Донбасантрацит» було надано до СДПІ податкові розрахунки та декларації зі збору за спеціальне використання води з визначенням грошових зобов'язань із зазначеного збору. Але у встановлений податковим законодавством України строк узгоджені податкові зобов'язання зі збору за спеціальне використання води позивачем сплачені не були. Листом від 19.12.12 № 14008/10/16-104 на адресу ДП «Донбасантрацит» надіслано запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань. Листом від 25.12.12 № 5-1/273 (вх. Від 27.12.12) ДП «Донбасантрацит» повідомило, що дійсно не своєчасно сплачує суми податкового зобов'язання до бюджету через ряд підстав.

СДПІ на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 08.01.2013 № 3 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Донбасантрацит» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 по 30.11.2012. Результати зазначеної перевірки було оформлено актом від 14.01.2013 № 5/16-0/32446546, в якому визначено, що підприємством було порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води протягом граничних строків.

Представник відповідача зазначив, що враховуючи встановлені в ході перевірки порушення, СДПІ було застосовано до ДП «Донбасантрацит» штрафну санкцію та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

У зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України в разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 цього Кодексу також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно п. 323.1 ст. 323 Податкового кодекс України платниками збору за спеціальне водокористування є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Статтею 326 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення збору за спеціальне використання води. Пунктом 326.1 ст.326 Податкового кодексу України передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Відповідно до п.п. 328.2, 328.3 ст. 328 Податкового кодексу України платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Відповідно до п. 328.5 ст. 328 Податкового кодекс України філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.

Судом установлено, що на підставі службового посвідчення серії ЛГ № 097926 від 09.01.2013, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Сердюковим Сергієм Олександровичем заступником начальника управління - начальником відділу адміністрування податків управління податкового супроводження підприємства вугільної галузі, інспектором податкової служби І рангу, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями та відповідно до наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 08.01.2013 № 3, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства «Донбасантрацит» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 по 30.11.2012.

Зокрема, в Акті перевірки зафіксовано, що відповідно до наданих податкових розрахунків зі збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв, вбачається, що позивачем несвоєчасно були сплачені грошові зобов'язання по строку сплати за період з 01.02.2010 по 30.11.2012, а саме:

- Податковий розрахунок від 08 листопада 2011 року № 9010447858 по строку сплати 19 листопада 2011 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 23831,2 грн., та яке фактично сплачено 08 грудня 2011 року на суму 23831,2 грн. відповідно до платіжного доручення № 412 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 19 днів).

- Податковий розрахунок від 09 листопада 2010 року № 26293 по строку сплати 19 листопада 2010 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 27176,54 грн., та яке фактично сплачено 03 грудня 2010 року на суму 4974,45 грн. відповідно до платіжного доручення № 805 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 14 днів).

- Уточнюючий розрахунок від 09 серпня 2010 року № 18194 по строку сплати 09 серпня 2010 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 961,47 грн., та яке фактично сплачено 21 серпня 2010 року на суму 961,47 грн. відповідно до платіжного доручення № 476 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 12 днів).

- Податковий розрахунок від 09 лютого 2010 року № 37217 по строку сплати 19 лютого 2010 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 34374,44 грн., та яке фактично сплачено 25 лютого 2010 року на суму 9950,79 грн. відповідно до платіжного доручення № 129 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 6 днів).

- Податковий розрахунок від 03 лютого 2012 року № 9014908376 по строку сплати 19 лютого 2012 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 18367,46 грн., та яке фактично сплачено 23 лютого 2012 року на суму 18367,46 грн. відповідно до платіжного доручення № 515 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 4 днів).

- Податковий розрахунок від 09 серпня 2010 року № 18172 по строку сплати 19 серпня 2010 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 23241,67 грн., та яке фактично сплачено 21 серпня 2010 року на суму 16404,03 грн. відповідно до платіжного доручення № 466 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 2 днів).

- Податковий розрахунок від 09 серпня 2010 року № 18172 по строку сплати 19 серпня 2010 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 23241,67 грн., та яке фактично сплачено 21 серпня 2010 року на суму 6837,64 грн. відповідно до платіжного доручення № 476 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 2 днів).

- Податковий розрахунок від 09 серпня 2010 року № 18173 по строку сплати 19 серпня 2010 року, згідно якого платником податків визначено податкове зобов'язання на суму 7632,18 грн., та яке фактично сплачено 21 серпня 2010 року на суму 7632,18 грн. відповідно до платіжного доручення № 466 (тобто з порушенням граничного терміну сплати на 2 днів).

На підставі вищезазначеного, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води протягом граничних строків.

Позивачем не заперечувались встановлені в Акті перевірки факти подачі ним податкових розрахунків із самостійно узгодженими сумами податкового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв та факт сплати.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до листа ДП «Донбасантрацит», позивач підтвердив факт несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання до бюджету (арк. справи 104). Також, факт несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання до бюджету підтверджується податковими розрахунками від 08.11.2011 № 9010447858, від 09.11.2010 № 26293, від 09.02.2010 № 37217, від 03.02.2012 № 9014908376, від 09.08.2010 № 18172, від 09.08.2010 № 18172, від 09.08.2010 № 18173, уточнюючим розрахунком від 09.08.2010 № 18194, розрахунком ШС, обліковою карткою платника, платіжними дорученнями, повідомленнями від 25.02.2010 та від 03.12.2010 № 112081015891103 (арк. справи 24, 46-61, 62-72, 79-82, 110, 112).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.01.2013 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000041600, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу зі збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), за затримку на 2, 4, 6, 12, 14, 19 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 8895,93 грн. (арк. справи 23).

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів сплати у строк, встановлений податковим законодавством, суму податку зі збору за спеціальне використання води, зазначених в акті перевірки.

Позивачем також не повідомлено суду про існування обставин, що свідчили б про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Враховуючи те, що позивачем не забезпечено своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води протягом граничного строку сплати, суд дійшов до висновку, що штрафні санкції у розмірі 10% за платежем зі збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), за затримку на 2, 4, 6, 12, 14, 19 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 8895,93 грн. відповідачем були застосовані правомірно.

Відповідно до ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 114 Податкового кодексу України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, що становлять 1095 днів.

На підставі наведеного, позивач помилково посилається на строк давності застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України. Штрафні санкції були застосовані до відповідача з дотриманням строку, встановленого Податковим кодексом України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000041600 від 29.01.2013 форми «Ш» прийнято спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041600 від 29.01.2013 форми «Ш» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 березня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич