Постанова № 30482571, 03.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/857/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Ялова О.О.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2013 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" (далі - ПАТ "Полтавакондитер", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №556/15.3/00382208 від 08.02.2013, не вчиняв. Посилався на те, що суми ПДВ згідно податкових накладних від 25.10.2012 №182 та від 29.10.2012 №188, виписаних ТОВ "Інвестпромгаз", правомірно включені ПАТ "Полтавакондитер" до податкового кредиту за листопад 2012 року, оскільки вказані податкові накладні позивачем фактично були отримані від зазначеного контрагента саме у листопаді 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року позивачем була додана заява про відмову постачальника надати податкові накладні, в якій ПАТ "Полтавакондитер", відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Полтавакондитер" завищено суму від'ємного значення за листопад 2012 року на суму 98525,00 грн. Зазначав, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року суму ПДВ у загальному розмірі 98525,00 грн по податкових накладних від 25.10.2012 №182 та від 29.10.2012 №188, виписаних ТОВ "Інвестпромгаз", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, вказував, що ПАТ "Полтавакондитер" була подана заява про відмову постачальника - ТОВ "Інвестпромгаз" надати виписані ним на користь позивача податкові накладні (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року). За висновками податкового органу, заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця. Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання товарів від ТОВ "Інвестпромгаз" відбулось у жовтні 2012 року, ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а тому дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту за листопад 2012 року сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних продавцем - ТОВ "Інвестпромгаз" та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Полтавакондитер" (ідентифікаційний код 00382208) 10.12.1991 зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію №1 588 120 0000 002784. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Згідно з поданою ПАТ "Полтавакондитер" до ДПІ у м. Полтаві податковою декларацією з ПДВ за листопад 2012 року та додатками (від 18.12.2012 вх.№9079698004), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 2 391 286,00 грн та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 1 043 881,00 грн, на рахунок платника у банку відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме, за жовтень 2012 року (а.с. 42-59).

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238, встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку являється існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У період з 06.02.2013 по 08.02.2013 ДПІ у м. Полтаві, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавакондитер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2012 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №556/15.3/00382208 від 08.02.2013 (а.с. 12-36), яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Полтавакондитер" завищено суму від'ємного значення за листопад 2012 року на суму 98525,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки №556/15.3/00382208 від 08.02.2013, направив до ДПІ у м. Полтаві заперечення на вказаний акт (лист від 11.02.2013 №0273 /а.с. 37/).

За результатами розгляду вказаного заперечення ДПІ у м. Полтаві підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ПАТ "Полтавакондитер" пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за листопад 2012 року на суму 98525,00 грн (лист "Про розгляд заперечень" вих. №2889/10/15.3-17 від 18.02.2013 /а.с. 38-39/).

На підставі акта перевірки №556/15.3/00382208 від 08.02.2013, ДПІ у м. Полтаві 21.02.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 98525,00 грн (а.с. 40).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю зменшення йому розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013.

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Як слідує зі змісту акта перевірки №556/15.3/00382208 від 08.02.2013, висновок про неправомірність включення ПАТ "Полтавакондитер" до складу податкового кредиту за листопад 2012 року суми ПДВ у загальному розмірі 98525,00 грн в результаті придбання у ТОВ "Інвестпромгаз" товару (газу природного), податкова інспекція обґрунтовує тим, що станом на 08.01.2013 за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ПАТ "Полтавакондитер" до складу податкового кредиту за жовтень, листопад 2012 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, за листопад 2012 року поданий додаток №8 (вх. №9079695676 від 18.12.2012) в якому зазначено податкові накладні, в яких постачальниками порушено порядок виписки податкових накладних, та які незареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, по контрагенту ТОВ "Інвестпромгаз" (і.п.н. 378858710309) - податкова накладна від 25.10.2012 №182 на суму ПДВ - 50000,00 грн та податкова накладна від 29.10.2012 №188 на суму ПДВ - 48525,29 грн.

Перевіряючі в акті перевірки вказують, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувався факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця.

Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання таких товарів відбувалося в жовтні 2012 року, ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Відтак, на думку перевіряючих, дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту за листопад 2012 року податкових накладних, виписаних продавцем ТОВ "Інвестпромгаз" у жовтні 2012 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ПАТ "Полтавакондитер" та ТОВ "Інвестпромгаз" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: договором №20/12 від 12.06.2012 (з урахуванням додаткової угоди до нього), податковими та видатковою накладними, актами прийому-передачі природного газу, випискою банку, платіжними дорученнями, актом звірки проведених розрахунків, договором №64тр на транспортування природного газу (промисловість, госпрозрахунковий компобут) від 31.12.2010 (з урахуванням додаткової угоди та додатків до нього), актами приймання-передачі природного газу за договором транспортування від 31.12.2010 №64тр (а.с. 60-64, 142-147, 162-176, 205, 206).

Слід відмітити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інвестпромгаз" податковим органом під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що ТОВ "Інвестпромгаз" за фактом поставки товарів (газу природного) були виписані податкові накладні від 25.10.2012 №182 на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 50000,00 грн, та від 29.10.2012 №188 на суму 291 151,75 грн, в тому числі ПДВ - 48525,29 грн (загальна сума ПДВ 98525,29 грн).

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року (а.с. 65-141), податкові накладні, виписані ТОВ "Інвестпромгаз" у жовтні 2012 року, позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у листопаді 2012 року, після чого ПАТ "Полтавакондитер" суму ПДВ за жовтень 2012 року в загальному розмірі 98525,00 грн було включено до податкової декларації за листопад 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації (а.с. 50-57).

Отже, у зв'язку із відсутністю у позивача даних податкових накладних в жовтні 2012 року, право на податковий кредит по вказаних накладних згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в жовтні 2012 року у ПАТ "Полтавакондитер" не виникло, оскільки не було підтверджено податковими накладними.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ "Інвестпромгаз" не зареєструвало, виписані ним на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із декларацією з ПДВ за листопад 2012 року ПАТ "Полтавакондитер" був поданий додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (а.с. 59), а також всі документи, що підтверджують факт придбання товару у вказаного контрагента.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що ПАТ "Полтавакондитер" правомірно включило до складу податкового кредиту за листопад 2012 року суму ПДВ у загальному розмірі 98525,00 грн згідно податкових накладних від 25.10.2012 №182 та від 29.10.2012 №188, виписаних ТОВ "Інвестпромгаз", та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за відповідний період, у якому відбувалися господарські операції із ТОВ "Інвестпромгаз", суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "Полтавакондитер" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №556/15.3/00382208 від 08.02.2013, на підставі висновків якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013 не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Полтавакондитер" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 21 лютого 2013 року №0000031503.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" (код ЄДРПОУ 00382208) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава