Ухвала суду № 30482409, 04.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"04" квітня 2013 р.Справа № 5017/851/2012

4 березня 2013 року Приватне акціонерне товариство страхова компанія "ТЕКОМ" звернулася до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м.Донецьку.

За позовом Приватне акціонерне товариство страхова компанія "ТЕКОМ";

до відповідача Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія"

скарга на дії Державної виконавчої служби

СуддяГуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Демічева Ю.В. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Від ДВС: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 травня 2012 р. позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 306,12 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн.

29 травня 2012 року на виконання рішення суду було видано наказ на примусове виконання рішення суду від 14 травня 2012 року у справі №5017/851/2012.

В ході виконання судового рішення до господарського суду Одеської області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції, в якій скаржник просить суд скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Бондар О.М. від 05.02.2013 р. про повернення Приватному акціонерному товариству страхова компанія «Теком» наказу Господарського суду Одеської області від 29.05.2012 року №5017/851/2012, відновити виконавче провадження ВП №33600695 і виконати рішення господарського суду Одеської області від 14.05.2012 року по справі №5017/851/2012.

Скарга мотивована тим, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було вжито всіх заходів направлених на розшук майна боржника, а тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена незаконно і безпідставно.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ

26.07.2012 року начальником відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Лінник В.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого документа.

28.07.2012 року зазначене виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП №33600695.

29.11.2012 року скаржник направив на адресу відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку заяву щодо надання інформації про стан виконавчого провадження, відкритого на підставі вищезазначеного наказу суду.

Листом відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку №606/06-37/3/28680 від 21.12.2012 року повідомлено, що державним виконавцем накладено арешт на кошти та майно боржника, оголошено заборону на його відчуження. Згідно відповідей МРЕВ та КП «БТІ м. Донецька» встановлено, що за боржником автотранспортних засобів та нерухомого майна не зареєстровано. Також, було направлено подання до суду щодо встановлення тимчасового обмеження права виїзду за кордон керівника ПрАТ «Міська страхова компанія».

05 лютого 2013 року заступником начальника зазначеної виконавчої служби Бондар О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2, 5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що за юридичною адресою - вул. Краснооктябрьська, 111, м. Донецьк, Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» зареєстровано, але відсутнє, майно, належне боржникові та на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє. Згідно відповідей МРЕВ та КП «БТІ м. Донецька» встановлено, що за боржником автотранспортних засобів та нерухомого майна не зареєстровано. Згідно відповідей установ банку грошові кошти для виконання виконавчого документа відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Проте, як зазначає скаржник, статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Також, скаржник зазначає, що державним виконавцем було зроблено запити до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції стосовно надання копій відповідних документів щодо проведених виконавчих дій за первісним знаходженням боржника. Але, не звертаючи уваги на відсутність відповідей на направлені запити, заступник начальника відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку виносить постанову про повернення виконавчого документа.

Скаржник вважає, що державний виконавець мав повне право та можливість самостійно звернутися із запитами до обліково-реєструючих органів за первинним місцезнаходженням боржника (65125, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 2-Б/1,) за інформацією щодо наявності майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки боржник був зареєстрований та здійснював діяльність на території м. Одеси з 1998 року. Та лише у 2012 році боржник змінив своє місцезнаходження. Державний виконавець обов'язково повинен був отримати інформацію про майновий стан боржника з обліково-реєструючих органів м. Одеси та Одеської області. Втім, не зробив відповідних запитів а також навіть не отримавши відповіді від ДВС м. Одеси повернув виконавчий документ.

Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить до висновку про задоволення скарги виходячи з такого:

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Як свідчать матеріали справи, державним виконавцем з метою реального виконання рішення суду питання про наявність чи відсутність у боржника іншого майна, крім нерухомого майна та автотранспортних засобів, в тому числі готівкових коштів, коштів у гривні чи іноземній валюті, інших цінностей, коштів на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів не встановлювалось.

З вищевикладеного вбачається, що заступником начальника відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Бондар О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документу 05.02.2013 року лише на підставі того, що у боржника відсутні кошти на рахунках та згідно з відповідями МРЕВ, «БТІ м. Донецька» відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, при цьому інших виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заступником начальника зазначеного відділу Бондар О.М. вчинено не було, зокрема встановлення всіх рахунків відкритих боржнику та накладення на них арешту, встановлення нерухомого майна та транспортних засобів у боржника поза межами м. Донецька, встановлення іншого майна у боржника, в тому числі цінних паперів, часток тощо. Доказів протилежного відділом державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Києві суду не надано.

Виходячи з викладеного суд робить висновок про те, що існує факт бездіяльності заступника начальника відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Бондар О.М., яка полягає у невжитті відповідних заходів щодо дій по примусовому виконанню вищезазначеного наказу господарського суду Одеської області, а саме ненадання відповідних запитів щодо виявлення майна боржника, що є грубим порушенням ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, державний виконавець не повно та несвоєчасно виконує рішення, чим грубо порушує права стягувача, а також порушує Закону України «Про державну виконавчу службу», в якому зазначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до п. 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.121-2 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» задовольнити.

2. Скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Бондар О.М. від 05.02.2013 року про повернення Приватному акціонерному товариству страхова компанія «Теком» наказу Господарського суду Одеської області від 29.05.2012 року №5017/851/2012.

3. Відновити виконавче провадження ВП №33600695 з примусового виконання наказу №5017/851/2012 господарського суду Одеської області від 29.05.2012 року.

Суддя Гуляк Г.І.