ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" квітня 2013 р.Справа № 916/491/13-г
За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
до відповідача Фірма "ПЛАТАН ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 90000грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - за дорученням;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Фірми „ПЛАТАН ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості в сумі 90 000 гривень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 лютого 2013 року порушено провадження по справі №916/491/13-г.
Відповідач чи його представник у судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача визнає повністю та просить суд розгляд справи проводити у відсутності представників відповідача.
02.04.2013 року відповідач надав клопотання про залучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами 15 березня 2013 року, згідно якого заборгованість складає 90 000 гривень та відповідач визнає повністю.
У судовому засіданні 4 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив.
28 грудня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді ТОВ (Замовник) був укладений договір на надання юридичних послуг.
Згідно п.1.1 договору, Замовник дає завдання Виконавцю та зобов'язується оплатити його послуги, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надавати йому зазначені юридичні послуги.
Відповідно п.6.2 договору, строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін та діє до повного виконання сторонами договору зобов'язань за Договором.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що розмір винагороди Виконавця встановлюється у розмірі 90 000 гривень.
Винагорода встановлена п. 2.1. договору підлягає виплаті Виконавцю у 30-денний строк з моменту підписання між Замовником та Виконавцем акту приймання -передачі юридичних послуг та рахунку -фактури Виконавця, п.2.2 договору.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату наданих послуг не здійснив.
Судом встановлено, що 31 березня 2012 року сторонами був підписаний акт приймання -передачі юридичних послуг, відповідно якого Виконавцем в період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. на підставі умов Договору про надання юридичних послуг від 28.12.2011р. виконані, а Замовником прийняті послуги на суму 90 000 гривень (без ПДВ).
29.05.2012р. позивач направив на юридичну адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за надані послуги в розмірі 90 000 гривень.
В порушення умов договору, відповідачем 11.06.2012р. була надіслано відповідь на претензію відповідно до якої, відповідач підтверджує вказану заборгованість, просить надати відстрочку в сплаті наданих юридичних послуг в розмірі 90 000 гривень строком на один календарних місяця та зобов'язується виконати умови договору в строк до 11.07.2012р.
20.08.2012р. позивач повторно направив на юридичну адресу відповідача претензію №2 з вимогою погасити заборгованість за надані послуги в розмірі 90 000 гривень. Втім, відповідач претензію позивача залишив без відповіді, заборгованість за надані послуг в розмірі 90000 гривень .
Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг від 28.12.2012р. щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 змушена було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем, заборгованість останнього за надані позивачем послуги за договором про надання юридичних послуг від 28 грудня 2011 року складає 90 000 гривень.
Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що під час виконання договору відповідачем порушено приписи п.2.2 договору яким встановлено, що винагорода підлягає виплаті Виконавцю у 30-денний строк з моменту підписання між Замовником та Виконавцем акту приймання -передачі юридичних послуг та рахунку -фактури Виконавця.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Фірми „ПЛАТАН ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за надані послуги по договором про надання юридичних послуг від 28.12..2011 року у розмірі 90 000 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фірми „ПЛАТАН ЛТД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65005, м. Одеса, вул.. Михайлівська, буд. 25; ІК: 30448782, р/р 260053141389601 в АБ „Південний" м. Одеси МФО 328209) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1; код: НОМЕР_1) 90 000 (дев'яносто тисяч ) гривень - заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 28 грудня 2011 року та 1800 (одну тисячу вісімсот) гривень - судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 4 квітня 2013 року .
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Гуляк Г.І.
Судове рішення № 30482387, Господарський суд Одеської області було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/491/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: