Рішення № 30481211, 02.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.Справа № 922/554/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Донецька філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Донецьк до ТОВ "Восток Телеком", м.Харків про стягнення 16570,67 гривень за участю представників сторін:

позивача - Романюка О.М. (дов. №60 від 02 липня 2012 року),

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецька філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 16570,67 гривень, у тому числі 16070,40 гривень основного боргу, 500,27 гривень пені. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №70-11-2 на надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання, укладеного між сторонами 01 січня 2011 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1720,50 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду (суддя Калантай М.В.). Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 лютого 2013 року.

21 лютого 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх. №620), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, але борг не визнає, пояснюючи тим, що умовою надання послуг Позивачем є отримання ним від Відповідача копії ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, а отже відсутність копії зазначеної ліцензії позбавляє Позивача права надавати послуги Відповідачу. За таких обставин, Позивачем не були надані послуги Відповідачу та відповідний позов, на думку Відповідача, є необґрунтованим та безпідставним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 лютого 2013 року було відкладено розгляд справи на 07 березня 2013 року.

05 березня 2013 року справу №922/554/13-г було передано для розгляду судді Аріт К.В., на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області №252 та витягу автоматизованої системи документообігу суду, у зв'язку із хворобою судді Калантай М.В.

Також, 05 березня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду пояснення (вх. №8660), в яких просив суд відмовити повністю в задоволенні позову, посилаючись на обставини, вказані у відзиві.

07 березня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №8944) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07 березня 2013 року розгляд справи було відкладено на 02 квітня 2013 року, у зв"язку з неявкою відповідача.

28 березня 2013 року від Позивача надійшли пояснення з документами, в підтвердження своєї позиції, та з заявою про зменшення позовних вимог (вих.№279). В своїй заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 16070,40 грн. основного боргу, 496,97 грн. пені, 1720,50 грн. судових витрат.

Позивач у судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог та пояснення підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також те, що ухвалами господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглядати справу без участі Відповідача, за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву Позивача про зменшення позовних вимог, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу з урахуванням наданих уточнень.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення був укладений договір №70-11-2 від 01 січня 2011 року (далі - Договір) з ТОВ «Восток Телеком» на надання телекомунікаційних послуг (Послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування обладнання Замовника). Донецькою філією Концерну РРТ своєчасно надані вказані послуги, але оплата від ТОВ «Восток Телеком» згідно Договору за надані послуги у липні, серпні 2012 року на рахунок філії не надходили.

П.8.3 Договору передбачено, що у разі затримки розрахунку за надані телекомунікаційні послуги понад 1 місяць, виконавець має право через 10 календарних днів після письмового попередження відмовити Замовнику в подальшому наданні телекомунікаційних послуг. Призупинення послуг Виконавцем не звільняє від сплати заборгованості, а Виконавець має право стягнути суму заборгованості в судовому порядку.

Листом №792 від 21.08.2012 року Донецька філія Концерну РРТ просить TOB «Восток Телеком» погасити заборгованість у повному розмірі, та повідомляє, що у разі несплати заборгованості до 30.08.2012 року, буде змушена призупинити надання послуг.

31.08.2012 року Донецька філія Концерну РРТ призупинила надання телекомунікаційних послуг TOB "Восток Телеком", у зв'язку з несплатою заборгованості по договору №70-11 -2 від 01.01.2011 року.

Листом №1174 від 10.09.2012 року TOB «Восток Телеком» просить силами співробітників Донецької філії Концерну РРТ розглянути можливість демонтажу своїх антенно-фідерних пристроїв, змонтованих на вежах філії, але у зв"язку з несплатою заборгованості TOB «Восток Телеком» за липень, серпень 2012 року, що склала разом 16070,40 грн., роботи по демонтажу не були розпочаті.

Листом N1233 від 06.12.2012 року Донецька філія Концерну РРТ направила ТОВ «Восток Телеком» претензію №1229 від 06.12.2012р, Акт звірки розрахунків з Донецькою філією КРРТ, та повторно Акт виконаних робіт за серпень 2012 року. На даний час, відповіді на претензію, підписаних актів звірки розрахунків з філією, та акту виконаних робіт за серпень 2012 року до Донецької філії КРРТ не надходило.

Станом на 28 січня 2013 року заборгованість Відповідача за послуги, надані у липні, серпні 2012 року становить 16070,40 грн.

Позивач є оператором телекомунікації, що включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікації, згідно Рішення НКРЗ від 07.12.2007 №1019, реєстраційний номер 898.

Згідно ст.1 ЗУ «Про телекомунікації», оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Предметом Договору №70-11-2 від 01.01.11р є надання Позивачем телекомунікаційних послуг, у відповідності до ліцензії Позивача.

У відповідності до п.2.2 Договору, Позивач прийняв на себе зобов'язання надавати Відповідачу телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та експлуатації антенно - фідерних пристроїв Відповідача.

Відповідач, згідно п.2.4 Договору, приймає на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими Позивачем.

Пунктом 4.1. Договору розділу «Умови і порядок надання телекомунікаційних послуг» передбачено, що Позивач надає телекомунікаційні послуги тільки після отримання від Відповідача завіреної належним чином копії ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування каналами мовлення з усіма додатками.

З цього приводу Відповідач в відзиві зазначає, що він не надавав Позивачеві завірену належним чином копію ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування каналами мовлення з усіма додатками, оскільки Відповідач не має і ніколи не мав ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Згідно ст.1 ЗУ «Про телекомунікації», Ліцензія - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних територіях з виконанням ліцензійних умов.

У відповідності до Ліцензії Серії АВ №466165 від 07.05.2009 року, Відповідачу надано право надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпровідного доступу із застосуванням технології CDMA з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Одеської областей та м.Київ. Також, відповідно до Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України Серії АВ №466146 від 07.05.2009 року, Відповідачу надано право користування радіочастотним діапазоном (824...845, 869...890) в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській та Запорізькій областях.

Вказані Ліцензії були надані Відповідачем Позивачу до підписання договору, у відповідності до яких між Позивачем та Відповідачем був підписаний Договір №70-11-2 від 01.01.2011 року, та згідно Додатків № 1,2, які є невід'ємною частиною договору, Позивачем прийнято прийомопередавальне обладнання Відповідача та надано послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування обладнання (Найменування обладнання прийомопередавальні антени та передавачі радіозв'язку).

Пунктом 4.1 Договору розділ «Умови і порядок надання телекомунікаційних послуг» передбачено, що Позивач надає телекомунікаційні послуги тільки після отримання від Відповідача завіреної належним чином копії ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування каналами мовлення з усіма додатками.

З цього приводу Позивач хоче зазначити, що ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування каналами мовлення видається виключно телерадіоорганізаціям, які надають послуги з розповсюдження теле- та радіопрограм. Оскільки Відповідач не є телерадіоорганізацією, та не надає послуги з розповсюдження теле- та радіопрограм, Позивач не вимагав надання ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. А телекомунікаційні послуги Позивачем надавалися у відповідності до Ліцензії Відповідача на надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпровідного доступу із застосуванням технології CDMA Серія АВ №466165 від 07.05.2009 року, яка є необхідною щодо здійснення діяльності Відповідача у сфері телекомунікацій, згідно п.7.ст.42 Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з п.1 ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п.2 ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч.1).

Також зазначаємо, що Відповідачем договір №70-11-2 від 01.01.11 року підписаний, всі умови договору узгоджені, жодних листів, чи протоколу заперечень на адресу Позивача щодо п.4.1 та інших пунктів Договору не надходили. Телекомунікаційні послуги надані Позивачем Відповідач отримував, та приймав, підтвердженням прийняття послуг є оплата рахунків Позивача.

Згідно зі ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідач стверджує, що Позивач не вправі вимагати оплати послуг, заявлених у позовній заяві, оскільки не надав Відповідачу рахунки та Акти прийняття послуг за липень-серпень 2012 року. Дане ствердження Відповідача є необґрунтованим, та таким, що не відповідає дійсності.

Згідно з п.5.2 Договору, Позивач щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає Акт прийняття наданих послуг і зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок, акт і зведення Відповідачу.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Позивач 01.08.2012 року та 03.09.2012 року надавав Відповідачу рахунки та Акти виконаних робіт за липень-серпень 2012 року (копія Актів з відміткою отримання відповідачем наявна в матеріалах справи).

У відповідності до п.5.3. Договору, Відповідач у триденний строк після отримання рахунку, Акту і зведення, розглядає їх, і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акт, скріплює печаткою і повертає Позивачу.

Згідно з п.5.4. Договору, за наявності зауважень або заперечень до рахунку, Акту або зведенню, Відповідач протягом трьох днів після їх отримання, складає протокол зауважень або заперечень, направляє його позивачу, та скликає оперативну нараду Сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли.

Відповідно до п.5.5. Договору, у разі неотримання Позивачем протоколу зауважень або заперечень від Відповідача, в зазначений п.5.4. строк, послуга вважається прийнятою Відповідачем в обсязі, визначеному Актом прийняття наданих послуг, а сума, що зазначена в Акті, вважається узгодженою Сторонами і підлягає оплаті.

Позивач не отримував від Відповідача протоколу зауважень або заперечень до рахунку та Акту виконаних робіт за липень та серпень 2012 року, тому, згідно з п.5.5 Договору, послуга вважається прийнятою Відповідачем в повному обсязі, а сума, зазначена в Актах, вважається узгодженою, та підлягає сплаті. Відповідач не надав суду доказів про надсилання позивачу протоколу зауважень або заперечень до рахунку та Акту виконаних робіт за липень та серпень 2012 року.

Відповідно до ст.ст.901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Посилання Відповідача на те, що Акт виконаних робіт за липень 2012 року з боку Відповідача підписаний не уповноваженою на те особою є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, згідно Довіреності від 30.12.2011 року, яка була чинною до 31.12.12 року, представник Відповідача Московченко О.С. мав відповідні повноваження.

Згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів в своєму відзиві, порушення яких саме його прав і охоронюваних законом інтересів мале місце зі сторони Позивача.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, решта наведених Відповідачем та непідтверджених жодним письмовим документом заперечень, не мають значення для справи, та не впливають на розгляд справи по суті. Це стосується пояснень Відповідачем питання ліцензії ( п.4.1 Договору, бо це ніякого відношення до виконання основних послуг Позивачем умов договору не має). Усі докази порушення Відповідачем умов зобов'язань стороною Позивача описані. Отже Відповідач не звільняється від обов'язку оплатити послуги (роботи), виконані за договором. Відповідно й оплата за фактично виконані послуги (роботи) має бути здійснена повністю.

Враховуючи викладене, та те, що Відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 16070,40 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 496,97 грн. пені, суд встановив наступне.

Договором сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені.

Відповідно до п.6.2 Договору, за несвоєчасну оплату рахунку Позивача, Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована Позивачем пеня в сумі 496,97 грн. (у розмірі облікової ставки НБУ) відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст.14, 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву Позивача про зменшення позовних вимог.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (код 30184815, адреса: 61070, м.Харків, вул.Академіка Проскури, 1, р/р №26005233046200 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код 34926672, адреса: 83016, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 61, р/р №26005015111913 у філії АТ "Укрексімбанку" в м.Донецьк, МФО 334817) 16070,40 грн. основного боргу, 496,97 грн. пені, 1720,50 грн. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя Аріт К.В.