Ухвала суду № 30480969, 04.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10663/12/0170/21

04.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-10663/12/0170/21 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 09.11.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універмаг Алушта" (вул. Піонерська, 1,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універмаг Алушта" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000912301 від 24.04.2012р. на суму 186952,50 грн., у т.ч. 149154,00 грн. за основним платежем та 37288,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універмаг Алушта" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби № 0000912301 від 24.04.2012 р.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання 04.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З 19.03.2012р. по 23.03.2012р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р.

За результатами вказаної перевірки складений Акт № 322/22/22259796 від 30.03.2012р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п. 181.1 ст. 181, ст. 181, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, а саме за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. позивач не зареєструвався платником податку на додану вартість та не обчислював суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149154,00 грн., у т.ч. за жовтень 2011р. в сумі 48916 грн., за листопад 2011р. в сумі 46862 грн., за грудень 2011р. в сумі 53376 грн., а також в порушення п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивачем не надані податкові декларації за жовтень 2011р., за листопад 2011р., за грудень 2011р.

Не погоджуючись із вищезазначеними висновками акту перевірки позивач оскаржував їх до відповідача, але відповіддю від 19.04.2012р. заперечення позивача залишені без задоволення. У зв'язку з чим, 24.04.2012р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912301, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання на суму 186952,50 грн., у т.ч. 149154,00 грн. за основним платежем та 37288,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржував його до ДПС в АР Крим, ДПС України, але скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем податок на додану вартість в розмірі 149154,00 грн. сплачений до бюджету у повному обсязі та у строки визначені податковим законодавством, що свідчить про безпідставність збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 149154,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ІІІ кварталі 2011 року позивачем був перевишений обсяг реалізованих послуг, у зв'язку з чим позивач повинен був зареєструватися платником ПДВ.

Згідно матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про реєстрацію, але всі заяви залишені без задоволення та повернуті позивачу для усунення недоліків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 ПК України).

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку (п. 181.1 ст. 181 ПК України).

Статтею 183 ПК України визначений порядок реєстрації платників податків. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п. 183.1-183.2 ст. 183 ПК України.).

В свою чергу, п. 183.10 ст. 183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Позивач самостійно обчислював суму податкового зобов'язання з ПДВ та сплачував її до бюджету своєчасно у строки передбачені п. 203.1-203.2 ст. 203 ПК України, приписи яких закріплюють, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Вищезазначені факти підтверджуються платіжними дорученнями: № 420 від 30.11.2011р. на суму 48917,00 грн., № 434 від 12.12.2011р. на суму 46863,00 грн., № 10 від 10.01.2012р. на суму 53376,10 грн., які свідчать про сплату позивачем ПДВ до державного бюджету м. Алушта.

Також, наказом Державної податкової служи України від 6 липня 2012 року № 588 у відповідності до ст. 52 ПК України затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, в якій закріплено, що особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податок на додану вартість в розмірі 149154,00 грн. сплачений позивачем до бюджету у повному обсязі та у строки визначені податковим законодавством, що свідчить про безпідставність збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 149154,00 грн. За таких підстав, безпідставним та необґрунтованим є нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37288,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.12 у справі № 2а-10663/12/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна