Рішення № 30480240, 02.04.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/2231/13-ц

02.04.2013року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Малихіна О.Р.

при секретарі - Чалій Я.В.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства завод «Електроважмаш» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і про стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач просить зобов'язати ДПЗ «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121) скасувати наказ № 1577-к від 25.12.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та наказ № 59-к від 14.01.2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а також стягнути з ДПЗ «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121) 10000,00 грив. на його користь за заподіяну моральну шкоду.

Вказував, що 04 вересня 2012 року рішенням суду був скасований наказ про його звільнення і він був відновлений на роботі на посаді майстра стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки. Але після відновлення на роботі власник підприємства, або уповноважений ним орган, не забезпечив йому умови праці, які необхідні для виконання ним роботи, передбаченої посадовою інструкцією та колективним договором. Зі сторони старшого майстра цеху №111 та керівництва заводу ведеться систематична протидія виконанню ним посадових обов'язків. Одними з таких проявів стали вказані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Незважаючи на намагання досягти консенсусу в колективі, всі його доповідні записки на ім'я керівництва заводу залишилися поза увагою.

Вважає, що вказані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсності та є такими що принижують його як робітника з огляду на наступне.

В період з 13.07.2012 року по 05.12.2012 року він не мав доступу до свого робочого місця, технічної та виробничої документації, тим самим не мав змогу підтримувати свій кваліфікаційний рівень, на відновлення якого необхідний був деякий час.

Відповідно до розпорядження по цеху №111 від 05.12.2012 року про переведення його на другу зміну, роботодавець припустився грубих порушень. По-перше, попри рішення суду щодо надання йому робочого місця, його йому не було надано. По-друге йому не був виданий спец одяг, засоби захисту, також не було відведене місце в роздягальній. По-третє, йому не була надана необхідна для роботи документація та не був проведений інструктаж.

Після закінчення робочого дня 06.12.2012 року старший майстер ОСОБА_2 вимагала від його пояснювальну записку про причини невиконання завдання, та попри його зауваження про вищенаведені порушення умов праці на заводі, та написані ним доповідні стосовно цього, дала негативну відповідь. Його доповідні записки ніхто не приймав. З іншого боку, під «керівництвом» ОСОБА_2, були написані доповідні записки працівників заводу, на підставі яких було підписано наказ №1577-к від 25.12.2012 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності. На його вимогу вищевказані доповідні йому не було надано для ознайомлення.

При виконанні роботи в другу зміну йому не було надано технологічних інструкцій, комплектних відомостей та інших виробничих документів, за допомогою яких він мав би керувати процесом виробництва.

Вважає, що виконання змінно добового завдання 21.12.2012, на його думку спеціально було затягнуте його підлеглими працівниками за попередньою змовою з старшим майстром ОСОБА_2. 13.02.2013 року в профспілці заводу були заплановані збори. Головною причиною проведення зборів, як з'ясувалося пізніше, ініціація адміністрацією ДПЗ «Електроважмаш» мого звільнення за ст. 40 п. 3. Я був запрошений на ці збори, але і не мав гадки того, що мене збираються звільнити. Я не отримав відповіді на питання чому мене відповідно закону не попередили про збори, тим паче про питання яке буде вирішуватись на них.

Він живе разом з матір'ю та онуком інвалідом, які знаходяться у нього на утриманні. Новина про його незаконне звільнення негативно вплинула на матір, та вона опинилася в лікарні. Вони знаходилися в скрутному фінансовому становищі, та пенсії матері вистачало лише на її лікування. Після його поновлення на займаній раніше посаді на ДПЗ «Електроважмаш» його здоров'я також зазнало проблем. Керівництво та працівники ДПЗ «Електроважмаш» принижають його честь, професійну гідність як людини та працівника, негативне ставлення керівництва до нього обговорюється всім колективом заводу. Він постійно переносить нервові переживання, дискомфортне почуваю себе серед колег по роботі та товаришів. З 18.02.2013 року він знаходиться на лікарняному. Цими діями йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 10 000,00 грив..

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що спірні накази про накладення дисциплінарних стягнень на позивача були видані керівництвом заводу у відповідності до норм КЗпП України. Позивач, який працює майстром стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки і зобов'язаний забезпечувати виконання змінно-добового завдання працівниками цеху. Але він не справлявся зі своїми обов'язками і не забезпечив виконання змінно-добового завдання, а тому був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

В судовому засіданні встановлене наступне.

Позивач працював у відповідача на посаді майстра стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки (обл. шифр 111). За рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2012 року був поновлений на роботі на вказаній посаді з 14.07.2012 року (наказ №1089-к від 07.09.2012 року).

Відповідно Правил внутрішнього трудового розпорядку та п.п. 2.1, 2.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки майстер виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки здійснює керівництво дільницею у відповідності до вимог діючого законодавства та нормативних актів, які регулюють виробничо-господарську діяльність підприємства. Також, забезпечує виконання у зазначені строки завдання з обсягів виробництва у заданій номенклатурі, підвищує продуктивність праці, знижує трудомісткість продукції шляхом повного завантаження обладнання і використання його технічних можливостей, раціональне використання матеріалів та сировини, палива, електроенергії та зниження витрат. У відповідності до вимог п.4.1.3 посадової інструкції майстер виробничої дільниці несе відповідальність за виконання вимог, встановлених правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією. Згідно п.1.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки (обліковий шифр 111) безпосередньо підпорядковується старшому майстру цеха.

З посадовою інструкцією, розробленою у відповідності до вимог діючого законодавства, позивач ознайомлений під підпис і вона є обов'язковою для виконання.

Розпорядженням начальнику цеху №179 від 04.12.2012 року по цеху 11 майстер ОСОБА_1 був направлений на роботу в цеху на другу зміну починаючи з 05.12.2012 року. Вказане розпорядження доведено до відома позивача під розписку.

05 та 06 грудня 2012 року позивач вийшов на роботу на другу зміну і отримав змінне-добове завдання на зміну. Але отриманні змінне-добові завдання бригадою формувальників сталеливарного цеху у повному обсязі не були виконані ні 05 ні 06 грудня 2012 року.

Цей факт не спростовує і сам позивач, але стверджує, що змінне-добове завдання було невиконане з вини працівників цеху, яки працювали під його керівництвом.

Факт видачі позивачу змінного завдання підтверджується змінно-добовим завданням на 05.12.2012 року та журналом видачі змінно-добових завдань, виданим старшим майстром ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_2 підтвердила той факт, що позивач отримав змінне-добове завданні і технічну документацію і мав повну можливість знайомитись з технологічним процесом.

В своєї доповідної записці від 06.12.2012 року до начальника цеху 111, позивач зазначає, що технічна документація на дільниці наявна, але на його думку, не в повному обсязі описує технологічні операції. Але ні яких доказів того, що технічна документація не в повному обсязі обписує технологічний процес позивач не вказує і таких доказів немає.

Факт невиконання змінно-добового завдання підтверджується службовою запискою начальника цеху 111 ОСОБА_3 на ім'я заступника директора по роботі з персоналом ОСОБА_4 № 111/102-12 від 18.12.2012 року, доповідною запискою старшого майстра стрижневої дільниці цеху 111 ОСОБА_2 на ім'я начальника цеху 111 ОСОБА_3 та заступника начальника цеху 111 ОСОБА_5 від 06.12.2012 та від 07.12.2012 відповідно; доповідною запискою заступника начальника цеху 111 ОСОБА_5 на ім'я начальника цеху 111 ОСОБА_3 від 07.12.2012; пояснювальними записками стрижневиків машинного формування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 06.12.2012.; пояснювальною запискою ОСОБА_1.

Факт невиконання змінно-добового завдання 05 і 06 грудня 2012 року з вини майстра ОСОБА_1 також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_6, яки підтвердили, що позивач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків майстра.

Наказом № 1577-к від 25.12.2012 року позивачу оголошена догана за те, що він, працюючи на другій зміні 05.12.2012 та 06.12.2012 не забезпечив виконання змінно-добового завдання бригадою формувальників сталеливарного цеху у повному обсязі, чим серйозно порушив безперервний технологічний процес, через низьку кваліфікацію. Незнання технологічного процесу, невміння організувати, навчити та безперервно контролювати роботу бригади, тим самим не виконав свої функціональні обов'язки, які передбачені п.п. 2.1, 2.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки.

При ознайомленні з вищезазначеним наказом позивач написав про свою незгоду з накладеним на нього стягненням, звинувачуючи в усьому підлеглих працівників та безпосереднього керівника - старшого майстра дільниці ОСОБА_2.

Але суд не приймає до уваги вказане заперечення, оскільки відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку та Посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки відповідальним за виконання завдання є майстер. А позивач під час виконання своїх обов'язків не прийняв належних мір для виконання змінне-добового завдання.

Відповідно до п. 5.1.2 посадової інструкції майстер виробничої дільниці повинен знати, у тому числі, технічні характеристики і вимоги до продукції, що випускається дільницею, технологію її виробництва, обладнання дільниці та правила його технічної експлуатації. Тобто, особа, яка займає посаду майстра виробничої дільниці повинна знати технологічні процеси та володіти необхідними знаннями стосовно роботи, яку виконують підлеглі працівники.

21.12.2012 року позивач також працював у другу зміну, але змінне-добове завдання, яке отримав позивач виконане не було.

Цей факт підтверджується поясненнями самого позивача, який не спростовував це, а лише заявляв, що це було зроблено не з його вини.

Також підтверджується: службовою запискою начальника цеху 111 ОСОБА_3 на ім'я заступника директора по роботі з персоналом ОСОБА_4 № 111/103-12 від 25.12.2012; доповідною запискою старшого майстра стрижневої дільниці цеху 111 ОСОБА_2 на ім'я начальника цеху 111 від 24.12.2012; доповідною запискою заступника начальника цеху 111 ОСОБА_5 на ім'я начальника цеху 111 від 24.12.2012; акт від 24.12.2012 про відмову ОСОБА_1 від надання письмових пояснень з приводу допущених ним порушень, складений та підписаний інженером-технологом ОСОБА_8, інженером-технологом ОСОБА_9 та інженером з організації та нормуванню праці ОСОБА_10; змінно-добовим завданням на 21.12.2012 року, яке отримав позивач.

Позивач зазначає, що при переведенні його на другу зміну роботодавець припустився грубих порушень.

Але суд вважає, що це не відповідає дійсності. Так переведення позивача на другу зміну відбулося відповідно до розпорядження начальника цеху 111 ОСОБА_3 "Про зміну графіка роботи майстрів стрижневої дільниці" від 04.12.2012 року №179 починаючи з з 05.12.2012.

Начальник цеху, видаючи таке розпорядження діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням вимог п. 2.3 посадової інструкції начальника цеху сталевого литва і термообробки, відповідно до якого начальник цеху координує роботу майстрів та цехових служб. При роботі змінами дотримуються вимоги ст.ст. 58, 59 КЗпП України і це підтверджується табелем обліку робочого часу працівників цеху 111.

Невиконання 21.12.2012 року на другій зміні змінно-добового завдання стрижневою дільницею під керівництвом майстра ОСОБА_1 потягнуло за собою невиконання завдання формувальною та плавильною дільницями. 21.12.2012 року замість запланованих 6 плавок цехом виплавлено лише 5.

Факт невиконання змінно-добового завдання 21 грудня 2012 року з вини майстра ОСОБА_1 також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_6, яки підтвердили, що позивач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків майстра.

Наказом №59-к від 14.01.2013 року позивачу оголошена догана за те, що він, працюючи 21.12.2012 року у другу зміну, не забезпечив виконання змінного завдання без всяких на те об'єктивних причин, не вжив жодних заходів для виконання запланованого змінного завдання через незнання технологічних процесів виготовлення стрижнів, невміння організувати роботу, що призвело до невиконання у повному обсязі змінного завдання формувальною та плавильною ділянками, тим самим не виконав свої функціональні обов'язки, які передбачені п.п. 2.1, 2.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки.

При ознайомленні з вищезазначеним наказом ОСОБА_1 вказав про свою незгоду з накладеним на нього стягненням, зазначаючи, що він виконував свої обов'язки.

Але суд не приймає до уваги пояснення позивача, оскільки вони спростовуються вказаними доказами.

Позивач пояснює неможливість сумлінного та якісного виконання ним обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією, посилаючись то на відсутність лікарської аптечки чи вогнегасників, то на недостатньою кваліфікацію підлеглих працівників, а також на відсутність у нього спецодягу, взуття і засобів захисту.

Однак, суд не приймає до уваги данні пояснення, оскільки вони не впливають на виконання працівником своїх обов'язків, а також спростовуються наступними документами: журналом обліку вогнегасників цеху 111, відповідно до якого у цеху 111 знаходяться 43 вогнегасники; розпорядженням начальника цеху 111 "Про забезпечення цеху 111 медичними аптечками" від 30.07.2012 №126, яким призначаються особи, відповідальні за збереження медичних аптечок та визначаються місця їх зберігання. Зазначене розпорядження доведене до відома усіх працівників цеху, на території цеху розміщенні картки із зазначенням місця знаходження аптечок .

Позивачу було видано спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, а саме каска, підшоломник, костюм ІТП, чоботи з металевим носом шкіряні, перчатки, куртка ватна, бурки з галошами, штани ватні, про їх отримання позивач розписався у відповідній картці, що підтверджується особистою карткою обліку спеціального одягу, спеціального взуття, засобів індивідуального захисту, в якої вказано, що позивач отримав одяг, обув і засоби особистого захисту під розписку, а тому на час допущення порушення, а саме на 05.12.2012, позивач вже мав необхідний спецодяг і цей факт не мав жодного відношення до вчиненого проступку.

З урахуванням наведеного суд встановив, що змінне-добові завдання 5 грудня, 6 грудня і 21 грудня 2012 року були невиконані з вини майстра стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки ОСОБА_1, який не належним чином виконував свої обов'язки, а тому накази про його притягнення до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованими. При винесенні вказаних наказів права позивача порушені не були, а тому вони є законними.

У зв'язку з цим суд відмовляє в задоволенні позову про скасування вказаних наказів.З урахуванням.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є також є безпідставними, необґрунтованими, не доведеними і нічим не підтверджуються.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не надав суду належних доказів того, що вказані в позові наслідки, яки, як стверджує позивач, завдали йому моральну шкоду, наступили у зв'язку з притягненням його відповідачем до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням наведеного суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 21, 235, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області особами яки брали участь в судовому засіданні протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а особами яки не брали участь в судовому засіданні протягом того ж строку з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: