Рішення № 30479906, 01.04.2013, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 1004/1629/12 Провадження № 2/358/14/13 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарях Годжаєвій З.Ф., Давиденко М.В., за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_3, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66 та ОСОБА_67 про визнання договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності недійсним,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2012 року позивачі звернувшись до суду з позовом, просили: визнати договір про спільне володіння, користування і розпорядження майновим комплексом, що знаходиться у спільній часткові власності від 10.07.2004 року недійсним; стягнути з ТОВ «Агро-Богуславщина» на користь співвласників майнових паїв 29744,55 грн. упущеної вигоди, за безпідставне фактичне використання майнового комплексу на протязі останніх трьох років; зобов'язати ТОВ «Агро-Богуславщина» повернути співвласникам майнових паїв, майно яке перебувало в оренді СТОВ «Саварський агроцентр» у вигляді 83 найменувань на загальну суму 821949,05 грн.; зобов'язати ТОВ «Агро-Богуславщина» повернути співвласникам майнових паїв, майно яке перебувало на зберіганні у СТОВ «Саварський агроцентр» у вигляді 12 найменувань на загальну суму 149681 грн.; стягнути з ТОВ «Агро-Богуславщина» на користь співвласників майнових паїв 77506,20 грн., що становить вартість оборотних засобів, яке було передано в платне користування СТОВ «Саварський агроцентр», але фактично перейшло і використовується ТОВ «Агро-Богуславщина»; стягнути з ТОВ «Агро-Богуславщина» на користь співвласників майнових паїв кошти за майно, яке не може бути повернуто в натурі, яке знищено, загублено або непридатне для використання.

До початку розгляду справи по суті представники позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги (т.3 а.с. 61-68) та просили поновити строк позовної давності та визнати договір про спільне володіння, користування і розпорядження майновим комплексом, що знаходиться у спільній часткові власності від 10.07.2004 року недійсним. Решту вимог, просили залишити без розгляду (т.3 а.с. 55).

Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що 02.05.2010 року під час проведення загальних зборів власників майнових паїв, бувших членів КСП ім. Першого Травня с. Саварка, їм стало відомо, що 528 власників майнових паїв 10.07.2004 року уклали між собою договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (далі-Договір).

Вважають, що даний Договір є недійсним, оскільки станом на 10.07.2004 року, бувші члени КСП ім. Першого Травня не були власниками майнових паїв, так як вони на той час не отримали майнові сертифікати; розмір частки у відсотковому та грошовому виразі, який зазначений у Договорі має суттєві розбіжності з даними, що зазначені у майнових сертифікатах; Договір не підписали 29 власників майнових паїв, 14 власників майнових паїв підписали даний Договір двічі, крім того спірний Договір не посвідчено сільським головою с. Саварка або нотаріусом, що є порушенням абзацу 3 пункту 10 Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого КСП у спільну часткову власність та організації управління таким майном, затвердженні наказом Міністерства аграрної політики України від 06.04.2001 року № 96 (далі-Рекомендації); не виконанні умови п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 Договору та п.п. 6, 7, 8 Рекомендацій, оскільки КСП ім. Першого Травня не передало 528 власникам майнових паїв майновий комплекс у їх спільну часткову власність, відсутній акт приймання-передачі майна та перелік майна, який повинен бути невід'ємною частиною спірного Договору, власники майнових паїв не обирали Спостережну раду, а Спостережна рада в свою чергу не обирала Уповноважену особу; між сторонами Договору не було погоджено всіх істотних умов, що передбачено п.9 Рекомендацій та чинним законодавством, а саме: про порядок розподілу доходів від використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності; про порядок участі співвласників у сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню майна, яке перебуває у спільній частковій власності; про умови виділення в натурі частки з майна, яке перебуває у спільній частковій власності.

В зв'язку з тим, що про спірний Договір від 10.07.2004 року вони дізнались лише 02.05.2010 року під час проведення загальних зборів власників майнових паїв, вважають, що по поважній причині пропустили строк на його оскарження і тому просимо цей строк поновити.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини та пояснив, що у спірному Договорі є місце фальсифікації підписів власників майнових паїв. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю і не заперечувала проти задоволенню вимог.

Відповідачі ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_47, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_53, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_66, ОСОБА_67 в судове засідання не з'явились, але звернулись до суду із заявами (т.3 а.с.119, 117, 134, 131, 129, 103, 107, 98, 115, 111, 138, 127, 113, 93) в яких зазначили, що позовні вимоги визнають повністю і просили розглянути справу без їх участі.

Відповідачі ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_39, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_49, ОСОБА_52, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65 в судове засідання не з'явились не дивлячись на те, що належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомили.

Представник ОСОБА_4, яка представляє інтереси відповідачів ОСОБА_36 та ОСОБА_48 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та пояснила, що її довірителі не приймали участі під час укладення спірного Договору. Підпис відповідачів у Договорі з'явились значно пізніше, можливо тоді, коли вони розписувались у відомостях про отримання орендної плати за оренду землі.

Свідки ОСОБА_68, ОСОБА_69 та ОСОБА_70 оглянувши в судовому засіданні додаток до Договору, у вигляді підписів власників майнових паїв, пояснили, що даний додаток вони не підписували, оскільки це не їх підписи.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачі просили поновити їм строк для звернення до суду, у зв'язку з тим, що вони дізнались про існування договору про спільне володіння, користування і розпорядження майновим комплексом, що знаходиться у спільній часткові власності від 10.07.2004 року (далі - оспорюваного договору), лише 02.05.2010 року під час проведення загальних зборів власників майнових паїв (т.1 а.с. 39-46).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом, за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачі та представник відповідачів проти поновлення позивачам строку позовної давності не заперечували.

З огляду на наведене, суд вважає, що строк позовної давності для звернення до суду позивачам має бути поновлений, та порушене право позивачів підлягає захисту.

Так, в судовому засіданні встановлено, що з метою виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03 грудня 1999 року на загальних зборах членів КСП Першого Травня с. Саварка Богуславського району від 05.03.2000 року було вирішено: затвердити список осіб, які мають право на майновий пай; затвердити розмірі індивідуальних майнових паїв членів КСП; затвердити план розподілу та структуру пайового фонду; затвердити заяви осіб про вихід з членів КСП та реорганізувати КСП Першого Травня в новостворене СГ ТОВ «Першотравневе», яке є правонаступником КСП (т.1 а.с.149, т.3 а.с.40-42).

У відповідності до п.13, п.14 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 63, при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

У процесі реорганізації кожен із членів КСП має право прийняти одне з таких рішень: приєднатися до однієї з ініціативних груп із створення нового підприємства; приєднатися до відповідної установчої угоди і прийняти участь у створенні підприємства-правонаступника; здійснити у процесі реорганізації вихід з КСП з отриманням індивідуально визначеного майна для господарських потреб, створення селянського (фермерського) господарства, здійснення підприємницької діяльності тощо; отримати майно спільно з іншими членами КСП шляхом укладання договору про спільне володіння та користування майном з подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом; поступитись належним йому майновим паєм на користь будь-якого іншого члена підприємства або третьої особи за згодою інших співвласників.

10 липня 2004 року 528 власників майнових паїв, бувших членів КСП ім. Першого Травня, уклали між собою договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (т.1 а.с.12-27). Предметом оспорюваного Договору є те, що Співвласники домовились спільно володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке вони погоджуються отримати у спільну часткову власність із загальної кількості майна реформованого КСП ім. Першого Травня (далі-Майно), згідно з цим Договором та іншими угодами, укладеними між ними. Перелік Майна, яке буде передане співвласникам, наданий Комісією із вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі-Комісія), наведений в додатку 1 до цього Договору. З метою більш ефективного використання Майна Співвласники можуть передати його за цивільно-правовими договорами (оренди, купівлі-продажу, товарного кредиту, схову тощо) юридичним та фізичним особам-підприємцям. З метою оперативного вирішення питань, що виникають в процесі виконання Договору, Співвласники обирають своїх представників-Спостережну раду, яка складається з 7 осіб і представляє інтереси Співвласників по виконанню цього Договору. Для оперативного виконання умов цього Договору Спостережна рада обирає Уповноваженого.

У відповідності до Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 06.04.2001 року № 96 зазначено, що ініціаторами передачі майна у спільну часткову власність є власники майнових паїв.

Передача майна у спільну часткову власність співвласникам здійснюється у випадках, коли члени КСП, які виходять з його складу з майновими паями та земельними частками:

бажають спільно, відповідно до сукупної вартості належних їм майнових паїв, отримати у спільну часткову власність певний майновий комплекс для його подальшого спільного використання або передачі в оренду;

не мають наміру на базі отриманого майна в подальшому створювати нове підприємство і не мають можливості або бажання самостійно використовувати таке майно;

не мають можливості поодинці отримати при виході на суму майнових паїв індивідуально визначене майно.

Для врегулювання відносин між співвласниками отриманого майна укладається договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності. У вищевказаному договорі визначається особа, уповноважена від імені всіх співвласників майна на представлення їх інтересів при укладенні в подальшому цивільно-правових угод (договорів) (далі-уповноважений). Укладення цивільно-правових угод відбувається за рішенням зборів співвласників, які доручають уповноваженому їх підписання від імені співвласників.

Перехід права власності на майно, яке перебуває у спільній частковій власності, від КСП чи підприємства-правонаступника (користувача) до групи співвласників відбувається в момент передачі цього майна та оформлення акта приймання-передачі майна, який підписує, з одного боку, керівник КСП чи підприємства-правонаступника (користувача), а з другого (від імені всіх співвласників) - уповноважений. До акта приймання-передачі, до договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном додається перелік майна, яке передається у спільну часткову власності. Цей перелік є невід'ємною частиною Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності.

У випадках, коли чисельність осіб, які вирішили отримати майно у спільну часткову власність, невелика, використовується форма Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (додаток 1).

У випадку, коли чисельність співвласників значна (більше як 50-100 чол.), з метою забезпечення управління та контролю за використанням майна створюється громадська організація - Спілка (об'єднання) громадян-співвласників. В цьому випадку використовується форма Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (додаток 2).

Договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, який підписується особисто кожним із співвласників, або іншою особою на підставі доручення співвласника, посвідченого в установленому законом порядку. Підписи співвласників, які укладають такий договір завіряються сільським (селищним, міським) головою або нотаріусом.

Спілка (об'єднання) громадян-співвласників на своїх загальних зборах для оперативного управління майном обирає виконавчий орган - Комітет громадян-співвласників та голову Комітету, приймає Статут Спілки (об'єднання), де визначають повноваження членів спілки, її керівних органів та взаємовідносини між членами. Форма Статуту спілки (об'єднання) громадян-співвласників майна наведено в додатку 3.

На ім'я Голови Комітету (Уповноваженого) кожен із співвласників має подати довіреність на право представляти свої інтереси на право здійснення будь-яких дій щодо майна, яке перебуває у спільній частковій власності.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ч.1 ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Згідно ч.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги, що на час розгляду справи відповідачі та представник відповідачів визнали позовні вимоги повністю, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити, визнавши недійсним оспорюваний договір по наступним підставам:

- судом встановлено, що укладення оскаржуваного договору не відповідало внутрішній волі та зовнішнім волевиявленням сторін правочину, оскільки бувші члени КСП, які виявили бажання спільно отримати у спільну часткову власність певний майновий комплекс для його подальшого спільного використання з метою одержання прибутку повинні були укласти між собою договір простого товариства з метою утворення Спілки (об'єднання) громадян-співвласників, проте внаслідок невірного розуміння та тлумачення правочину власники прав на майновий пай помилково уклали оскаржуваний Договір від 10.07.2004 року;

- в зв'язку з тим, що приблизно 500 бувших членів КСП виявили бажання спільно отримати у спільну часткову власність певний майновий комплекс для його подальшого спільного використання з метою одержання прибутку, то спочатку необхідно було провести загальні збори співвласників майнових паїв на яких утворити громадську організацію - Спілку (об'єднання) громадян-співвласників, затвердити проект Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, обрати Уповноважену особу, якій доручити отримати майновий комплекс від бувшого КСП підписавши відповідний акт приймання - передачі майна. Проте до моменту укладення оскаржуваного Договору вищевказаних дій не було здійснено, що є недодержанням положень, передбачених ч.1, ч. 5 ст. 203 ЦК України;

- 29 власників майнових паїв (з них 28 позивачів) в момент укладення оскаржуваного договору не були присутніми і його не підписували, тобто вони добровільно не виявляли своєї волі на укладення цього правочину, що є недодержанням положень, передбачених ч.3 ст. 203 ЦК України;

- підписи співвласників, які уклали оскаржуваний договір не завірені сільським головою с. Саварка або нотаріусом, як це передбачено п. 10 Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 06.04.2001 року № 96, що є недодержанням положень, передбачених ч.4 ст. 203 ЦК України.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідачів необхідно стягнути солідарно розмір судового збору.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 229, 261, 267, 1130, 1132 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 58-60, 88, ч.4 ст. 174, 209, 212-215, 218, Порядком оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 63, Рекомендаціями щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 06.04.2001 року № 96, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі, поновивши строк позовної давності.

Визнати договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 10 липня 2004 року, укладений між співвласниками майнових паїв, бувших членів КСП ім. Першого Травня с. Саварка Богуславського району Київської області - недійсним.

Стягнути солідарно з ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_3, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66 та ОСОБА_67, які проживають Київська область, Богуславський район, с. Саварка на корись Богуславського районного суду судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок: отримувач -УДКСУ Богуславський район, код ЄДРПОУ 37556042, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській області м.Київ, МФО 821018, рахунок № 31218206700080, код класифікації доходів 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02892111.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Текст повного рішення суду виготовлено 05 квітня 2013 року.

Головуючий: суддя В. М. Корбут