Постанова № 30478876, 02.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Чернівці Справа № 2а-15/10/2470

11 год. 05 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скакун О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Кривохижі Н.В.

представника позивача: Дутчак М.М.

представників відповідачів: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка", приватного підприємця ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4

про стягнення в дохід держави вартості товарів та коштів, отриманих за нікчемними угодами,-

СУТЬ СПОРУ:

В квітні 2009 року Державна податкова інспекція у Вижницькому районі Чернівецької області звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка", приватного підприємця ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" 642359.82 грн., як вартість товару за нікчемною угодою; стягнення в дохід держави з приватного підприємця ОСОБА_3 259327.57 грн., коштів, отриманих за нікчемною угодою; стягнення в дохід держави з приватного підприємця ОСОБА_4 383068.25 грн., коштів, отриманих за нікчемною угодою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватними підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори купівлі-продажу. На придбання товарно-матеріальних цінностей у приватного підприємця ОСОБА_3 та приватного підприємця ОСОБА_4 оформлені тільки прибуткові накладні, підписані вищезазначеними особами. Розрахунки по вказаних операціях проводились у готівковій формі через касу підприємства. Зазначена інформація була встановлена під час проведення працівниками державної податкової інспекції у Вижницькому районі планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оформленої актом про результати перевірки від 03.10.2008 року №732-2301/25078186. В акті перевірки зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_3 (після 01 листопада 2007 року) та приватний підприємець ОСОБА_4 (після 24 серпня 2007 року), яких зазначено в первинних документах як постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю „Італобоніфіка", знаходились за межами України. Позивач зазначає, що після 01 листопада 2007 року, з дати виїзду за кордон ОСОБА_3, Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" віднесено до валових витрат витрати пов'язані із придбанням товарно-матеріальних цінностей у приватного підприємця ОСОБА_3 на суму 259327.57 грн. А також, після 24 серпня 2007 р., з дати виїзду за кордон ОСОБА_4, Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" віднесено до валових витрат витрати пов'язані із придбанням товарно-матеріальних цінностей у приватного підприємця ОСОБА_4 на суму 383068.25 грн.

Державна податкова інспекція у Вижницькому районі Чернівецької області стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" виплатило у готівковій формі через касу підприємства грошові кошти приватному підприємцю ОСОБА_3 за поставлену після 01 листопада 2007 р. продукцію згідно видаткових касових ордерів у сумі 259327.57 грн. У відповідному періоді Товариство з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" виплатило у готівковій формі через касу підприємства грошові кошти приватному підприємцю ОСОБА_4 за поставлену після 24 серпня 2007 р. продукцію згідно видаткових касових ордерів у сумі 383068.25грн.

Позивач зазначає, що перевіркою було встановлено відсутність на території України приватного підприємця ОСОБА_3 та приватного підприємця ОСОБА_4, що виключає факт участі останніх у здійсненні господарських операцій з TOB „Італобоніфіка" (ПП ОСОБА_3 - після 01.11.2007 року та ПП ОСОБА_4 - після 23.08.2007 року ). Представлені перевірці документи не підтверджують цивільно-правові відносини сторін, факти отримання товарно-матеріальних цінностей Товариством з обмеженою відповідальністю „Італобоніфіка" у приватного підприємця ОСОБА_4 після 24.08.2007 року та у приватного підприємця ОСОБА_3 після 01.11.2007 року (в обліку підприємства відсутні довіреності, надані підприємцями іншим особам щодо здавання на підприємство продукції та проведення розрахунків за них через касу підприємства).

Державна податкова інспекція у Вижницькому районі Чернівецької області також зазначає, що відповідно до довідки №78 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Чернівецькій області від 15 січня 2009 року №6/269 підписи за ОСОБА_4, зображення яких містяться в ксерокопіях накладних на постачання продукції від приватного підприємця ОСОБА_4, в видаткових касових ордерах та в договорі із TOB „Італобоніфіка" виконані, імовірно, не ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачами порушено вимоги ст.228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а ткож порушують публічний порядок, а отже є нікчемними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" в судове засідання 02.04.2013р. не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" в письмових запереченнях зазначає, що податковий орган на свій розсуд визнав нікчемними договори купівлі - продажу від 22 червня 2007 року та від 03 липня 2007 року, укладені між TOB «Італобоніфіка» та приватними підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, хоча такого права діючим законодавством йому не надано. Відповідач зазначив, що приватні підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебували у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" і відповідно могли вільно виїжджати за межі України. Стосовно пояснення ОСОБА_5, що її чоловік ОСОБА_4 виїхав у Росію 24.08.2007 року і має повернутись в грудні 2008 року, то податковому органу разом із запереченнями на акт перевірки направлялась доповідна записка ОСОБА_5, в якій вона зазначила, що помилилась коли давала пояснення і не повідомила, що в період з серпня 2007 року по грудень 2008 року її чоловік не постійно перебував в Росії, а виїздив туди в справах час від часу.

Відповідач стверджує, що за період, зазначений позивачем в позовній заяві, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подавали податкову звітність приватних підприємців, що свідчить про їх перебування на території України. Доказів неподання до податкового органу звітності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку з їх відсутністю на території України, позивачем не надано. Свідченням перебування відповідачів по місцю проживання свідчать прибуткові накладні про продаж (здачу) TOB «Італобоніфіка» сільськогосподарської продукції, видаткові касові ордери про отримання авансу та оплати за здану продукцію.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" стверджує, що інші відповідачі не перебували з ним в трудових відносинах, відповідно самі вирішували коли і на скільки часу виїздити за межі України, коли повертатись назад. Позивачем не надавались докази із зазначенням дати повернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в Україну, а тільки зазначено, що вони перетнули кордон України.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Про дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину неявки суду не повідомили.

На адресу відповідачів було направлено ухвалу про відкриття провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідачі зазначеним правом не скористалися.

Поштове відправлення з повідомленнями про розгляд справи, яке було адресоване відповідачам за їх юридичними адресами, повернулися з відміткою "виїзд за кордон особи".

У відповідності до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, справа розглядається без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" товар (горіхи грецькі в шкаралупі, насіння гарбузове, ядро горіха грецького, дикоростучі ягоди, гриби та інше) (т.1 а.с. 10).

03 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_4 зобов'язується передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" товар (горіхи грецькі в шкаралупі, насіння гарбузове, ядро горіха грецького, дикоростучі ягоди, гриби та інше) (т. 1 а.с. 11).

Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі Чернівецької області проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

За результатами перевірки складено Акт від 03.10.2008 р. №732-2301/25078186, в якому встановлено порушення:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим підприємством завищено валові витрати за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. на суму 468693 грн., в т.ч. 3 квартал 2007 р. 25511 грн., 2 півріччя 2007 р. на суму 468693 грн. та занижено валові витрати за 1 півріччя 2008 р. в сумі 316177 грн. в т.ч. за 1 квартал 2008 р. на 83068 грн., та 1 півріччя 2008 р. 316177 грн., відповідно до чого встановлено заниження податку на прибуток за 2 півріччя 2007 р. в сумі 117173 грн., в т.ч. 3 квартал 2007 р. в сумі 6378 грн. та 2 півріччя 2007 р. в цілому на суму 117173 грн. та завищення суми податку на прибуток за 1 півріччя 2008р. в сумі 79044 грн., в т.ч. за 1 квартал 2008 р. на суму 20267 грн. та 1 півріччя в цілому 79044 грн.

- п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим підприємством завищено податковий кредит на суму 3271 грн., в т.ч. липень 2007 р. - 218 грн., серпень 2007 р. - 547 грн., вересень 2007 р.-152 грн., жовтень 2007 р.-157 грн., листопад 2007 р. -314 грн., грудень 2007 р.-314 грн., січень 2008 р.-157 грн., лютий 2008 р. - 235 грн., березень 2008 р.-314 грн., травень 2008 р.- 455 грн., червень 2008 р. - 408 грн., чим відповідно завищено ряд.26 декларації за червень2008 р. на суму 2863 грн. (без урахування завищення за червень 2008 р. (т. 1 а.с. 12-39).

- п. 19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не донараховано податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів під час закупівлі продукції в сумі 134057.32 грн.; п. 19.2 «б» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині несвоєчасного подання звіту за формою 1-ДФ за 1 квартал 2008 р.

Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Чернівецької області направлено позивачу лист від 02.10.2008 р. №14319/7/26-0121, в якому зазначено, що проведеними оперативно - розшуковими заходами встановлено, що громадянин ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) , 23.08.2007 р. потягом Київ-Москва виїхав до Російської Федерації де і на даний час перебуває; громадянка ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, 01.11.2007 р. через прикордонний перехід Чоп (Тиса) виїхала за межі України до Італії, де і на даний час перебуває (т.1 а.с. 40).

У поясненннях ОСОБА_5 від 15.09.2008 р. зазначено, що ОСОБА_4 протягом 2 півріччя 2007 р. займався підприємницькою діяльністю. На скільки їй відомо здійснював за вказаний період господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка". Детальні обставини їй не відомі. На даний час її чоловік перебуває в Росії, куди виїхав на тимчасові роботи в серпні 2007 р. Можливий його приїзд кінець грудня 2008 р. (т. 1 а.с. 41).

Згідно довідки Державної прикордонної служби України по наданим установчим даним на протязі 2007 - 2008 рр. ОСОБА_3 виїхала за межі України через пункт пропуску Чоп (Тиса) 01.11.2007 р. о 18:52. ОСОБА_4 виїхав за межі України через пункт пропуску Хутір-Михайлівський 24.08.2007 р. о 20:51 год. (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до пояснень ОСОБА_6 від 30.10.2008 р., його племінниця ОСОБА_3 перебуває в Італії. На скільки йому відомо, вона виїхала за кордон приблизно в жовтні 2007 р., де на даний час і перебуває (т. 1 а.с. 44).

Згідно видаткових касових ордерів та карток рахунків вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватними підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено готівкові розрахунки (т. 1 а.с. 45-87).

В матеріалах справи є Довідка №78 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15 січня 2009 р. №61269, в якій зазначено, що рукописні тексти в накладних на постачання продукції від приватного підприємця ОСОБА_4 та в графі «Одержав» видаткових касових ордерів (сума готівки прописом), імовірно виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. Встановити, чи виконані підписи ОСОБА_3 не виявилось можливим по причині недостатньої якості ксерокопій та недостатності наданих зразків. Підписи за ОСОБА_4, зображення яких містяться в ксерокопіях накладних на постачання продукції від приватного підприємця ОСОБА_4, у видаткових касових ордерах та в договорі із Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" виконані, імовірно, не ОСОБА_4, а іншою особою. Дати відповіді в категоричних формах не виявляється можливим через недостатні якості зображень підписів в наданих ксерокопіях та незначні кількості наданих зразків. Прийняти рішення відносно документів, які не вказані в текстах висновків не виявилось можливим через недостатню якість ксерокопій (т. 1 а.с. 88).

Ухвалою суду зупинено провадження у справі № 2а-15/10/2470 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-21/10/2470.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 р. у справі № 2а-21/10/2470 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вижницькому районі №0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, №0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, №0002002300/2 від 21 січня 2009 року, №0002002300/3 від 06 квітня 2009 року, №0000142300/2 від 21 січня 2009 року про донарахування податку на прибуток ТОВ "Італобоніфіка" в сумі 112075 грн. та штрафних санкцій на суму 44830 грн., та 3067 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням від 21 січня 2009 року , а всього на суму 161527,50 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі №25389/10/9104 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року у справі №2а-21/10/2470 - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно -правові акти, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Львівським апеляційним адміністративним судом в адміністративній справі № 2а-21/10/2470 надано правову оцінку договорам, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватними підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В обґрунтування судового рішення від 21 листопада 2012 р. у справі №25389/10/9104 судом зазначено наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає безпідставним твердження позивача, що до бухгалтерського обліку ТОВ «Італобоніфіка» безпідставно включено договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, а тому є нікчемними, що, в свою чергу, призвело до завищення валових витрат і, як наслідок, зменшення податку на прибуток підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умислу на укладення договорів купівлі-продажу від 22 червня 2007 р. та від 03 липня 2007 р. з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Господарським кодексом України встановлена відповідальність (правові наслідки), що виникають внаслідок укладення недійсної угоди, у вигляді адміністративно-господарської санкції в розумінні статей 238, 239 ГК України, яка має конфіскаційний характер, - стягнення в дохід держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вказаної статті, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: 1) вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; 2) такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; 3) мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування. Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання учинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено, що на момент здійснення правочинів та їх виконання відповідачі мали намір на укладення правочину всупереч інтересам держави або суспільства. Наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише актом перевірки, в даному випадку актом від 03.10.2008 р. №732-2301/25078186.

У свою чергу, укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в даному випадку мова йде про заподіяння шкоди даним інтересам внаслідок ухилення від сплати податків являється кримінально караним діянням. Враховуючи викладене, підтвердженням умислу особи на заподіяння державі чи суспільству шкоди може бути лише обвинувальним вироком суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які вказували б на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умислу на укладення договорів купівлі-продажу від 22 червня 2007 р. та від 03 липня 2007 р. з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і заподіянням внаслідок цього якоїсь шкоди.

Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, визначає, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність з Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей у приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" підтверджується видатковими касовими ордерами, які містяться в матеріалах справи.

Факт оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від вищезгаданих підприємців та виплата їм грошових коштів товариством «Італобоніфіка» за отримані товаро-матеріальні цінності підтверджується матеріалами перевірки Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області. (Акт №732-2301/25078186 від 03.10.2008 р.)

Твердження позивача про те, що зазначені вище приватні підприємці під час здійснення операцій з постачання товариству матеріальних цінностей перебували за межами України не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням встановлено необґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області, викладених в акті перевірки від 03.10.2008 р. №732-2301/25078186, щодо нікчемності правочинів, укладених між відповідачами, що не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка", приватного підприємця ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення в дохід держави товарів та коштів, отриманих за нікчемними угодами задоволенню не підлягає.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 02 квітня 2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У зв'язку з тим, що складення постанови припадає на вихідний день, постанову складено в повному обсязі 08 квітня 2013 року. Копію постанови сторони можуть отримати безпосередньо в суді 09 квітня 2013 року.

Суддя О.П. Скакун