Рішення № 30477819, 04.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 925/363/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача - Проценко М.Т. за довіреністю, відповідача - Бабій В.І. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Уманських енергетичних мереж до комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради про стягнення 127374 грн. 76 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору про постачання електричної енергії № 23 від 12.11.2008 року, 88781 грн. 18 коп. пені, 20781 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 17812 грн. 29 коп. 3 % річних, за період прострочення сплати вартості спожитої активної електроенергії і за перетоки реактивної енергії в липні 2012 - січні 2013 року включно, та відшкодування судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов та клопотання про зменшення розміру пені від 27.03.2013 року (а.с. 104-119, 101-103). Із відзиву, клопотання і пояснень представника відповідача в засіданні суду вбачається, що відповідач позов не визнав і просив суд в його задоволенні відмовити у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та ненаданням субвенцій з державного бюджету.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

12.11.2008 року сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 23, за умовами якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7268 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. п. 2.2.2., 2.3.3., 2.3.4. даного договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу теплову енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів обліку електричної енергії"; споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії"

Відповідно до п. 4, абз. 3 п. 5, п. п. 6, 7 додатку № 3 до договору № 23, розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 20 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії; установи та організації, які фінансуються з державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду; плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем згідно виставленого рахунку протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду; у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує електропостачальній організації пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії, враховуючи день фактичної оплати.

Із пояснень представників сторін в засіданні суду, актів про використану електричну енергію (а.с. 58-74) вбачається, що відповідно до умов договору № 23 від 12.11.2008 року, за період з липня 2012 року по січень 2013 року позивач надав послуги по постачанню електричної енергії, а відповідач прийняв їх, за фактично спожиту електричну енергію відповідач не розрахувався, його заборгованість станом на 22.02.2013 року складала 2067072 грн. 55 коп. за активну електричну енергію та 111379 грн. 71 коп. за перетоки реактивної електричної енергії.

Основна заборгованість за договором відповідачем не погашена, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку 88781 грн. 18 коп. пені, 20781 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 17812 грн. 29 коп. 3 % річних.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність та розмір грошової заборгованості зі сплати вартості спожитої активної електроенергії і за перетоки реактивної енергії в липні 2012 - січні 2013 року відповідачем визнані, належними і допустимими доказами не спростовані, навпаки, підтверджені актами звірки розрахунків станом на 01.03.2013 року. Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення 20781 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 17812 грн. 29 коп. 3 % річних є такими, що відповідають приписам ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним і таким, що підлягає задоволенню в повному розмірі.

Вимога позивача про стягнення 88781 грн. 18 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, передбачені п. 7 додатку № 3 до даного договору, відповідають приписам ст. 549 ч. 2 ЦК України, її розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому вимога є такою, що також підлягає задоволенню.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором № 23 від 12.11.2008 року щодо оплати позивачу вартості спожитої активної електричної енергії та за перетоки реактивної електричної енергії збитків іншим учасникам господарських відносин не завдало. Відомості, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву та клопотанні про зменшення розміру пені, підтверджують тяжкий фінансовий стан підприємства.

Враховуючи викладене та інтереси відповідача, господарський суд, керуючись ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим зменшення розміру стягуваної з відповідача пені на 20000 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за спожиту активну електричну енергію та за перетоки реактивної електричної енергії, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю, в частині стягнення суми пені суд надає перевагу обставинам, викладеним у клопотанні відповідача від 27.03.2013 року, а позовні вимоги про стягнення пені задовольняє частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 2547 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради, юридична адреса: вул. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 03357174 на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від імені якого діють Уманські енергетичні мережі, юридична адреса: вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18000, фактична адреса: вул. Енергетична, 14, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 05434625 - 68781 грн. 18 коп. пені, 20781 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 17812 грн. 29 коп. 3 % річних, 2547 грн. 50 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 20000 грн. пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов