Рішення № 30477642, 01.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/12/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/ Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.13 Справа № 908/767/13-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю:

представника позивача: Мезенцева Д.Ю., довіреність № 13/107 від 18.01.2013 р.;

представника відповідача: Стоякіна Г.М., довіреність б/н від 22.02.2013 р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/767/13-г

за позовом: Таврійського державного агротехнологічного університету (Запорізька область, м. Мелітополь)

до відповідача: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» (Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне)

про стягнення 193 385,09 грн.

Таврійський державний агротехнологічний університет (далі - ТДАТУ) звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» (далі - ДП «СП «Лазурне») про стягнення 193 385,09 грн. боргу за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 23/12/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.03.2013 р. В судовому засіданні було об'явлено перерву до 01.04.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст.ст. 1, 12, 13, 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 15, 16, 21, 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, 546, ч. 1 ст. 610, 625, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173-175, 193, 199, 231, 232, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також умовами договорів поставки від 20.03.2012 р. б/н, від 30.03.2012 р. № 202, від 30.03.2012 р. № 203. Представник позивача в судових засіданнях (18.03.2013 р., 01.04.2013 р.) позовні вимоги підтримав.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи (кримінальне провадження № 12012080140000482) вх.№09-065467 від 18.03.2013 р. та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі від 01.04.2013 р. (клопотання додано до справи).

З підстав, викладених у письмових запереченнях від 22.03.2013 р. № 13/595, позивач проти зупинення провадження у справі заперечував.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи (кримінальне провадження № 12012080140000482), суд відхиляє дане клопотання як процесуально необґрунтоване, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи. Окрім того, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно. Обов'язкової умовою також є те, що інша справа повинна бути у провадженні суду.

Отже, оскільки кримінальне провадження, порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів», перебуває на стадії досудового розслідування, правових підстав для зупинення провадження у даній господарській справі суд не вбачає. Водночас, у разі винесення у майбутньому відповідного судового рішення у даному кримінальному провадженні, сторони не позбавлені права звернутись до господарського суду про перегляд судового рішення у цій господарській справі за нововиявленими обставинами.

На час розгляду даної справи суд визнає достатніми для вирішення господарського спору по суті представлені позивачем та долучені до матеріалів справи докази (належним чином завірені копії документів щодо здійснення господарської операції), при цьому зауважує, що відповідач не заперечує відповідність їх оригіналам, вилученим слідчими органами. У суду подані копії цих документів також не викликають сумніву, оскільки завірені належним чином, датою проведення вилучення оригіналів їх на підприємстві - 26.02.2013 р., згідно опису тимчасового вилучення.

З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання позивача від 28.03.2013 р. № 13/679 про витребування оригіналів документів у слідчих органів для огляду у судовому засіданні.

Щодо клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та у зв'язку із цим зупинення провадження у справі, то суд також не вбачає визначених законом підстав для задоволення даного клопотання. Так, оскільки оригінали документів вилучені слідчими органами в кримінальному провадженні, призначення почеркознавчої експертизи у господарській справі неможливе. Разом з тим, нормами процесуального законодавства не передбачено право господарського суду витребувати у слідчих органів оригінали документів, що були тимчасово вилучені у кримінальному провадженні саме з метою проведення почеркознавчої експертизи у рамках проведення досудового розслідування.

Чинним законодавством не встановлено пріоритету норм господарського процесуального законодавства над кримінальним для витребування цих документів. До того ж, виходячи з характеру злочину, за ознаками якого порушено кримінальне провадження, саме у кримінальному провадженні, шляхом призначення відповідної експертизи, має бути вирішені ті питання, які ставляться відповідачем у клопотанні про призначення почеркознавчій експертизи у рамках господарської справи (який саме представник відповідача поставив підпис в документах при отриманні продукції у позивача за договорами поставки).

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012 р. між Таврійським державним агротехнологічним університетом (продавець, позивач у справі) та ДП «СП «Лазурне» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки б/н, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та сплатити кошти за озиму пшеницю в кількості 101,497 кг фізичної ваги. Відповідно до п. 3.2 договору поставки б/н від 20.03.2012 р. сума договору складає 131 946,10 грн. Термін поставки - до 30.03.2012 р. Термін дії договору - до 31.12.2012 р. (пункт 6.3 договору б/н від 20.03.2012 р.).

30.03.2012 р. між Таврійським державним агротехнологічним університетом (продавець, позивач у справі) та ДП «СП «Лазурне» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 202, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та сплатити кошти за гірчицю білу в кількості 8020,00 кг фізичної ваги. Відповідно до п. 3.3 договору поставки № 202 від 30.03.2012 р. сума договору складає 32 849,00 грн. Термін поставки - 02.04.2012 р. Термін дії договору - до 31.12.2012 р. (пункт 6.3 договору № 202 від 30.03.2012 р.).

30.03.2012 р. між Таврійським державним агротехнологічним університетом (продавець, позивач у справі) та ДП «СП «Лазурне» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 203, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та сплатити кошти за соняшник в кількості 9530,00 кг фізичної ваги. Відповідно до п. 3.2 договору поставки № 203 від 30.03.2012 р. сума договору складає 28 590,00 грн. Термін поставки - 02.04.2012 р. Термін дії договору - до 31.12.2012 р. (пункт 6.3 договору № 203 від 30.03.2012 р.).

Листом від 30.03.2012 р. № 24 відповідач звертався до позивача із проханням продати сільськогосподарську продукцію, оплату гарантувало.

На виконання умов договору поставки б/н від 20.03.2012 р. позивач поставив відповідачу згідно накладної № 0000000008 від 30.03.2012 р. озиму пшеницю на суму 131 946,10 грн. у кількості 101,497 кг. До сплати позивачем виставлено рахунок № 0493 від 30.03.2012 р.

На виконання умов договору поставки № 202 від 30.03.2012 р. позивач поставив відповідачу згідно накладної № 0000000009 від 02.04.2012 р. білу гірчицю та зерновідходи на суму 32 849,00 грн. у кількості: 8020,00 кг гірчиці та 16010,00 кг зерновідходів. До сплати позивачем виставлено рахунок № 0494 від 02.04.2012 р.

На виконання умов договору поставки № 203 від 30.03.2012 р. позивач поставив відповідачу згідно накладної № 0000000010 від 02.04.2012 р. соняшник на суму 28 590,00 грн. у кількості 9530,00 кг. До сплати позивачем виставлено рахунок № 0495 від 30.03.2012 р.

Накладні мають підписи уповноважених представників сторін. Товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить скріплений печаткою підпис представника відповідача на зазначених накладних (належним чином засвідчені копії накладних - долучені до матеріалів справи). Повноваження представника відповідача - Дерев'янко Ю.Б., підтверджуються довіреностями: № 1 від 30.03.2012 р., б/н від 02.04.2012 р.

Відповідачем товар не оплачено.

Листами № 13/1778 від 28.08.2012 р., № 13/2084 від 02.10.2012 р., № 13/2744 від 13.12.2012 р. позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити суму боргу за поставлений товар в розмірі 193 385,09 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачем перед позивачем в матеріали справи не надано.

Стягнення суми боргу в розмірі 193 385,09 грн. є предметом спору у рамках даної справи.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши норма чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Частиною 6 ст. 265 ГК України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеної спеціальної норми щодо строку оплати товару для правовідносин купівлі-продажу, відповідач в будь-якому випадку мав здійснити платіж в день прийняття товару. До того ж, рахунки на оплату виставлені датою поставки та прийняття товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договорів поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму з ПДВ - 193 385,09 грн., відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений законом строк не здійснив, чим порушив умови договору.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача, скріплений печаткою підприємства, на накладних: № 0000000008 від 30.03.2012 р.; № 0000000009 від 02.04.2012 р.; № 0000000010 від 02.04.2012 р.

До того ж, товарно-транспортні накладні (належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи, а.с.33-61) підтверджують відвантаження позивачем відповідачеві товару у відповідній кількості та асортименті, що був предметом поставки між сторонами.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 193 385,09 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також надає оцінку актам взаєморозрахунків між сторонами.

Так, 31.03.2012 р. між сторонами, за результатами поставки товару (пшениці) за накладною № 0000000008 від 30.03.2012р., підписаний акт взаємних розрахунків, згідно з яким сальдо на користь позивача становило 131 946,10 грн. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств.

В матеріалах справи також міститься акт звірки взаєморозрахунків від 30.06.2012 р. на суму 193 385,09 грн., що був наданий позивачем на підпис відповідачеві (а.с.30). Вказаний акт із зазначенням загальної суми заборгованості відповідача перед позивачем за поставку товару за наведеними вище накладними містить зауваження вед. бухгалтера ДП «СП «Лазурне» наступного змісту: «У зв'язку із крадіжкою документів сальдо підтвердити неможливо».

Разом з тим, наведений акт жодним чином не спростовує встановленого судом на підставі первинних документів факту здійснення позивачем поставки товару ДП «СП «Лазурне» на суму 193 385,09 грн. та виникнення у відповідача, у зв'язку із не оплатою, заборгованості перед позивачем.

Заперечення відповідача проти позову не спростовують факту поставки позивачем Державному підприємству «СП «Лазурне» товару на суму 193 385,09 грн. та не позбавляють позивача права вимагати у судовому порядку сплати заборгованості за поставлену продукцію, а тому судом відхиляються.

Судові витрати по справі в сумі 3 867,70 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» (72372, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, буд. 21, ідент. код юридичної особи - 00489797) на користь Таврійського державного агротехнологічного університету (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т. Богдана Хмельницького, буд. 18; ідент. код юридичної особи - 00493698) 193 385,09 грн. боргу.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» (72372, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, буд. 21, ідент. код юридичної особи - 00489797) на користь Таврійського державного агротехнологічного університету (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т. Богдана Хмельницького, буд. 18; ідент. код юридичної особи - 00493698) 3 867,70 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.М. Шевченко

Повний текст рішення складено 05.04.2013 р.