Постанова № 30476846, 22.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2013 р. Справа №2а-8998/11/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Смуток М.В., представників відповідача - Воєнної З.Н., Соломко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного Підприємства «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне Підприємство «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення, прийняті податковою інспекцією в м. Керчі 19.04.2011 року:

- №0000632301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 396093,75 гривень, з яких 316875,0 - основний платіж, 79218,75 - штрафні санкції;

- №0000642301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 316875 гривень, з яких 253500 - основний платіж, 63375 - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат»» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства при проведенні судноремонтних робіт на КУ «Донбас» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, якою встановлено заниження податку на прибуток на суму 316875 гривень та неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 253500 грн., сформовані за рахунок взаємовідносин з ПП «Будторг-Техно», які відповідач вважає нікчемними.

Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення, з яких вбачається, що у контрагента позивача - ПП «Будторг-Техно», з яким він мав відносини в перевіряємому періоді, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та торгівельне обладнання для здійснення основного виду діяльності, у зв'язку із чим у ПП «Будторг-Техно» відсутні можливості постачати обладнання та послуги на адресу позивача, а відповідно у позивача ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» відсутні підстави для включення до складу валових витрат, - витрат, пов'язаних з отриманням обладнання, послуг та перерахуванню грошових коштів на адресу ПП «Будторг-Техно». З зазначених підстав відповідач робить висновки, що угоди, укладені між позивачем та ПП «Будторг-Техно» мають ознаки нікчемності (а.с.41-50 т.с.1).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» зареєстровано у якості юридичної особи 25.03.2010 року Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 25.03.2010 року №11411020000001757, перебуває на обліку платників податків в ДПІ в м. Керчі АР Крим з 26.03.2010 року та є платником податку на додану вартість.

За період, що перевірявся, видом діяльності позивача було: будування та ремонт суден.

З 18.03.2011 року по 24.03.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства при проведенні судноремонтних робіт на КУ «Донбас» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт № 229/23-1/36951742 від 10.10.2012 року (а.с. 6-20 т.с. 1).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що за період з 18.03.2011 року по 24.03.2011 року ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» мало взаємовідносини з ПП «Будторг-Техно».

За рахунок цих взаємовідносин, підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 1267500 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток у IV кварталі 2010 року на суму - 316875,0 гривень.

Також, по взаємовідносинах з цим контрагентом позивачем було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 253500,0 гривень, в тому числі за листопад 2010 року в сумі - 60000,0 гривень; грудень 2010 року в сумі - 193500,0 гривень.

До ДПІ в м. Керчі від ДПІ у м. Сімферополі надійшла інформація та дані податкової звітності про постачальника ПП «Будторг-Техно», а саме: акт перевірки №3358/23-2/31981589 від 28.03.2011 року. Зазначеною перевіркою встановлено, що ПП «Будторг-Техно» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств та продажу покупцям, які фактично не відбувались, отже є нікчемними. З акту вбачається, що у ПП «Будторг-Техно відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного отримання та продажу товарів та послуг. З цих підстав ДПІ у м. Сімферополі зробила висновок, що діяльність ПП «Будторг-Техно» має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Встановивши ці обставини, ДПІ в м. Керчі АР Крим дійшла висновку про порушення ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат»:

- ч.1, ч.5 ст.203, ст..215, ч.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат»;

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 316875,00 гривні, у тому числі: за 4 квартал 2010 року на суму 316875,00 грн.;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 253500,0 гривень, у тому числі за листопад 2010 року в сумі 60000,0 гривень та грудень 2010 року в сумі 193500,0 гривень.

На підставі цих висновків акту, ДПІ в м. Керчі АР Крим 19 квітня 2011 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств усього на суму 396093,75 гривні, з яких 316875,0 гривень - основний платіж, 79218,75 гривень - штрафні санкції (а.с. 22 т.с.1);

- № 0000642301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 316875 гривень, з яких 253500,0 гривень - основний платіж та 63375 гривень - штрафні санкції (а.с. 21 т.с.1).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, однак рішенням ДПА в АР Крим від 28.04.2011 року №45 були залишені без змін (а.с.23-31 т.с.1).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 01.11.2010 між ПП «Будторг-Техно» та ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» укладено договір купівлі-продажу. За зазначеним договором ПП «Будторг-Техно» зобов'язується поставити, а ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» прийняти та сплатити наступну продукцію (надалі «Товар»):

- електротехнічне обладнання та механізми,

- кабельно-провідникова продукція,

- паливне обладнання та механізми,

- судове обладнання та механізми,

- господарський інвентар та супутні товари

в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, за поставлений товар ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» проводить оплату згідно рахунку від ПП «Будторг-Техно» в безготівковій формі. (а.с. 68 т.с.1).

Також, судом встановлено, що 01.11.2010 року між ПП «Будторг-Техно» та ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» укладено договір надання послуг № 01/11-09. Згідно п.1.1 Договору, ПП «Будторг-Техно» власними або залученими силами та засобами по завданню замовника надає послуги по розбору, демонтажу, дефіктовке електротехнічного, паливного, судового обладнання та механізмів для здійснення виробничих процесів у місці, вказаному замовником.

Термін дії договору встановлено з 01.11.2010 до завершення робіт.

На виконання вищезазначених договорів, за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 ПП «Будторг-Техно» було надано послуг та відвантажено товарів на загальну суму 1521 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 253 500,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) та видатковими накладними за листопад-грудень 2010 року:

- акт №б/н від 30.11.2010 року, згідно з яким надано послуги з розборки, демонтажу, дефектовки електротехнічного, паливного, судового обладнання та механізмів на загальну суму 44 588,00, у т.ч. ПДВ 7431,33 гривні (а.с.70 т.с. 1);

- видаткова накладна від 26.11.2010 року № Б-112168, згідно з якою придбано протипожежний насос НЦВ 100/80 б/у, сепаратор палива МВ- 1724С б/у, центробіжний горизонтальний насос гидрофора заборної води Б83С б/у на загальну суму 315 412,00, у т.ч. ПДВ 52 568,67гривень (а.с. 90 т.с.2);

- видаткова накладна від 17.12.2010 року Б- 121710, згідно з якою придбано Сепаратор мастила типу МВ-1724С на загальну суму 124167,00 гривень, у т.ч. ПДВ 20694,50 гривень (а.с.91 т.с.2);

- акт №б/н від 30.12.2010 року, згідно з яким надано Послуги з розборки, демонтажу, дефектовки електротехнічного, паливного, судового обладнання та механізмів на загальну суму 1 036 833,00, у т.ч. ПДВ 172805,50 гривні (а.с.92 т.с. 2);

За фактом отримання послуг та відвантажених товарів, ПП «Будторг-Техно» були виписані податкові накладні на загальну суму 1 521 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 253500,00 гривень, а саме:

- №112618 від 26.11.2010 року на суму 315412,00 гривень, у т.ч. ПДВ 52568,67 грн. (а.с.218 т.с. 1);

- №123059 від 30.12.2010 року на суму 1036833,00 гривень, у т.ч. ПДВ 172805,50 грн. (а.с.221 т.с. 1);

- №113053 від 30.11.2010 року на суму 44588,00 гривень, у т.ч. ПДВ 7431,33 грн. (а.с.229 т.с. 1);

- від 17.12.2010 року на суму 124167,00 гривень, у т.ч. ПДВ 20694,50 гривень.

Розрахунки між підприємствами були проведені у безготівкової формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Будторг-Техно». Всього перераховано коштів у сумі 1 521 000,00 грн., у тому числі ПДВ 253 500,00 грн., що підтверджується карткою рахунку 311 із переліком платіжних доручень:

- № 30-00000067 від 19.11.2010 року на суму 220 000,00 грн. (а.с.62 т.с.2);

- № 30-00000080 від 23.11.2010 року на суму 140 000,00 грн. (а.с.64 т.с.2);

- № 30-00000095 від 17.12.2010 року на суму 85 000,00 грн. (а.с.66 т.с.2);

- № 30-00000098 від 21.12.2010 року на суму 110 000,00грн. (а.с.67 т.с.2);

- № 30-00000101 від 23.12.2010 року на суму 166 000,00 грн. (а.с.67 т.с.2);

- № 30-00000103 від 28.12.2010 року на суму 133 333,33 грн. (а.с.67 т.с.2);

Судом встановлено, що придбання позивачем товарів та послуг від контрагента було здійснено ПП «Керченська судноремонтна Верф «Фрегат» з метою використання в господарській діяльності, для подальшої реалізації Військовій частині А0225 (код 14302650, м. Севастополь) при ремонті електромеханічного обладнання військового корабля проекту 304 корабля управляння «Донбас», про що свідчать договір № 24/22-28 від 02.11.2010, акти приймання та здавання наданих послуг, згідно з якими відповідно до умов договору № 24/22-28 від 02.11.2010 ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» було надано, а комісією Військової частини А 0225 прийнято послуги з ремонту електромеханічного обладнання з виконанням окремих робіт відповідно до ПУОНП в обсязі першого та другого етапів (а.с.188-237 т.с.2).

Таким чином, наданими документами підтверджується фактичне придбання позивачем товарів та послуг за договорами з ПП «Будторг-Техно», з метою їх використання у господарській діяльності.

ПП «Будторг-Техно" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та у якості платника ПДВ (а.с. 239-251 т.с. 1).

Станом на 2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від ПП «Будторг-Техно» товарів, використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ПП «Будторг-Техно» товарів, робіт та послуг, оприбуткування цього товару, робіт та послуг в бухгалтерському обліку, їх використання в господарській діяльності підприємства та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

По справі також було призначено проведення судово - економічної експертизи, висновками якої теж було підтверджено придбання позивачем товарів та послуг за договорами з ПП «Будторг-Техно» з метою використання в господарській діяльності, оплата придбаних товарів та послуг; фактичне використання в господарській діяльності у вигляді подальшої реалізації при ремонті електромеханічного обладнання військового корабля; господарські операції з поставки і оплати товарів та послуг призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача (том 4, а.с. 4-23).

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угод позивача з ПП «Будторг-Техно» на відсутність в останнього основних фондів та виробничих потужностей, транспортних засобів, оскільки належних доказів на підтвердження цього факту, відповідачем до суду не надано.

В судовому засіданні був допитаний у якості свідка директор ПП «Будторг-Техно», який пояснив, що для виконання робіт позивачу підприємством укладались субпідрядні договори з іншими підприємствами, які були повністю виконані та це не суперечить змісту укладеного з позивачем договору підряду та звичайному порядку ведення господарської діяльності між підприємствами.

Відповідно до ч.5 ст 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст. 204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ПП «Будторг -Техно» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

В якості доказу нікчемності угод між позивачем та його контрагентом відповідач посилався на порушення кримінальної справи відносно службових осіб ПП «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» та службових осіб ПП «Будторг-Техно» (а.с. 12-15 т.с.1).

Як встановлено судом, 28.11.2011 року матеріали кримінальної справи № 11-100007 були направлені військовою прокуратурою Військово - Морських Сил України для розгляду по суті до Ленінського районного суду м. Севастополя (том 1, а.с. 253).

Судом було витребувано з Ленінського районного суду м. Севастополя інформацію, чи було пред'явлено в рамках зазначеної кримінальної справи обвинувачення у вчиненні злочинів посадовим особам ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» та ПП «Будторг-Техно», а також копію прийнятого по справі рішення з відміткою про набрання ним законної сили.

Згідно відповіді, що надійшла, в провадженны Ленінського районного суду перебуває кримінальна справа прокуратури Військово - Морських Сил України № 11-100007 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 423 ч. 2, ст.. 366 ч. 2 Кримінального Кодексу України, тобто вирок суду ще не ухвалений.

Будь-яких даних, які б свідчили, що в рамках цієї кримінальної справи було пред'явлено обвинувачення у вчиненні фінансових злочинів посадовими особами позивача або його контрагента, суду надано не було.

Проте, згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.

Тобто, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути доведені постановою про порушення кримінальної справи, протоколами допиту осіб по кримінальній справі та іншими документами до винесення по справі обвинувального вироку або іншого остаточного рішення.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо завищення позивачем валових витрат в сумі 1267500,0 гривень, та неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 253500,0 гривень, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Приватного Підприємства «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки від 31.03.2011 року податкові повідомлення - рішення від 19.04.2011 року №0000642301 та № 0000632301 є протиправними та мають бути скасовані судом.

В судовому засіданні 22.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 27.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного Підприємства «Керченська судноремонтна ВЕРФ «Фрегат» - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 19.04.2011 року ДПІ в м. Керчі АР Крим:

- №0000632301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 396093,75 гривень з яких (316875,0 - основний платіж, 79218,75 - штрафні санкції);

- №0000642301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 316875 гривень, з яких (253500 - основний платіж, 63375 - штрафні санкції).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова