Постанова № 30476051, 19.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. справа № 2a-1870/9185/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Козир І.С.,,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/9185/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс ЛТД-1» (далі позивач, Товариство, ТОВ «Ресурс ЛТД-1») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сумах (далі відповідач, ДПІ в м.Сумах), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах:

- №0000782260/56270 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 60570,69 грн., в т.ч. основного платежу 50473,05 грн. та штрафні санкції 10097,64 грн. в повному обсязі;

- №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 171,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 171,00 грн. в повному обсязі;

- №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 32653,00 грн. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 303360,00 грн., в т.ч. основного платежу 286 546,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 21 122 грн. 00 коп. ;

- №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 42 356,00 грн. в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 206421,00 грн., в т.ч. основного платежу 165 137,00 грн. та 41 284,00 грн. штрафних санкцій.

29.11.2012р. позивачем до суду було подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.46-49, І том), відповідно до якого позивач зазначає, що 19 листопада 2012р. ТОВ «Ресурс ЛТД-1» отримало податкові повідомлення-рішення №0000832260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 254 136,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0000822260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 414 409,00 грн., якими повторно донараховані податки за одними й тими ж порушеннями, що визначені в акті про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-ЛТД-1» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. При цьому, позивач зазначає, що Товариство, одночасно, отримало лист від 15.11.2012р. №58501/10/22-6010 ДПІ у м.Сумах про відкликання раніше виписаних податкових повідомлень рішень, а саме №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн. та №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн. які є предметом даної справи в частині, що зазначена в Адміністративному позові. Підставою для відкликання податкових повідомлень рішень в листі зазначено технічну помилку.

Позивач вважає, що донарахування відповідачем податків повторно зроблено всупереч ст.86 ПКУ, ст.19 Конституції України, не відповідає вимогам чинного законодавства та у зв'язку з викладеним, позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення

- №0000832260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість 254 136,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 84712,00 грн.

- №0000822260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 414 409,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 65306,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2012р. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з урахуванням наданого до суду клопотання про збільшення позовних вимог та просила суд їх задовольнити. В судове засідання, яке відбулося 19.03.2013р. представник позивача не з'явилася, 18.03.2013р. до суду було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.32, ІІ том).

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.132-138, І том).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з урахуванням наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс ЛТД-1» (ід.код 14013621 взято на податковий облік в ДПІ в м.Сумах 04.09.2009р. №13105.

З 13.09.2012р. по 03.10.2012р. ДПІ в м.Сумах було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Ресурс ЛТД-1» в ході якої були встановлені порушення податкового законодавства.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 10.10.2012р. №3120/2260/14013621/62 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс ЛТД-1» код за ЄДРГІОУ 14013621 з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.» (а.с.8-37, І том).

Як свідчить з Акту перевірки, податковим органом було встановлено, зокрема, наступні порушення норм податкового законодавства:

1) порушення п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4. п.135.5. ст.135, 137.10., ст.137, п.138.4, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (далі ПКУ), внаслідок чого позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 349103 грн., у тому числі:

- за 2011 рік у сумі 218491.00 грн. , в т.ч.

- за 3 квартал 2011 року - 74167 грн.

- за 4 квартал 2011 року - 144 324 грн.

- за 2012 рік - 130 612 грн. в т.ч.

- за І квартал 2012р. - 85664 грн.

- за 2 квартал 2012р. - 44948 грн.

2) порушення пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1, ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.201.4, п.201.8 ст.200 ПК України, в результаті чого, податковий орган дійшов висновків про заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 169424 грн.:

- за жовтень 2011 року на суму 1392 грн.

- за січень 2012 року на суму 60 453 грн.,

- за лютий 2012 року на суму 25129 грн.

- за квітень 2012 року на суму 44818 грн.

- за травень 2012 року в сумі 13 791 грн.

- за червень 2012 року у сумі 23 831 грн.

3) порушення п.286.2 ст.286, п.287.6 ст.287 ПК України, в результаті чого позивачу було донараховано земельний податок у сумі 30283,83 грн. за 2011 рік (за період з квітня 2011 року по грудень 2011 року) та за період 2012 року донараховано земельний податок на суму 20189.22 грн. (за період з січня по червень 2012 року).

За наслідками проведеної перевірки, 09 листопада 2012 року, відповідач направив на адресу позивача наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000782260/56270 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 60 570,69 грн., в т.ч. основного платежу 50 473,05 грн. та штрафні санкції 10 097,64 грн. (а.с.41, І том);

- №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 171,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 171,00 грн. (а.с.38, І том);

- №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 32 653,00 грн. (а.с.39, І том);

- №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 42 356,00 грн. (а.с.40, І том).

Частково не погодившись з прийнятими ДПІ в м.Суми податковими повідомленнями рішеннями форми «Р», позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який було подано до суду 19.11.2012р.

В подальшому, як було встановлено в ході розгляду даної справи, 19 листопада 2012р. ТОВ «Ресурс ЛТД-1» отримало від ДПІ в м.Суми податкові повідомлення-рішення

- №0000832260/56269 від 06.11.2012р. (а.с.50, І том) про донарахування податку на додану вартість в сумі 254 136,00 грн.

- №0000822260/56268 від 06.11.2012р. (а.с.51, І том) про донарахування податку на прибуток в розмірі 414409,00 грн., відповідно до яких, сума основного платежу не відрізняється від рішень, що були винесені у передбачений законом термін, але штрафні санкції застосовані в розмірі 50% у відмінність санкціям у перших рішеннях, що дорівнювали 25% від суми донарахованого платежу. При цьому, податковим органом, разом з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями до Товариства було направлено лист ДПІ в м.Сумах від 15.11.2012р. №58501/10/22-6010 (а.с.149, І том) про відкликання відповідачем раніше виписаних податкових повідомлень рішень, а саме №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн. та №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн.

Підставою для відкликання зазначених вище податкових повідомлень-рішень було виявлення відповідачем «т е х н і ч н о ї п о м и л к и ».

Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства чітко визначено підстави для відкликання податкових повідомлень-рішень та вбачаючи з боку відповідача порушення норм чинного законодавства, яке полягає у повторному донараховані податкових зобов'язань за одними й тими ж порушеннями, що визначені в акті про результати виїзної планової документальної перевірки, позивач звернувся до суду з клопотанням про збільшення позовних вимог, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення, які надійшли на адресу Товариства 19.11.2012р., а саме:

- №0000832260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість 254 136,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 84712,00 грн.

- №0000822260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 414 409,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 65306,00 грн.,

як такі, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки донарахування відповідачем податків повторно зроблено всупереч ст.86 ПКУ, ст.19 Конституції України.

Суд вважає, що в даній частині позовні вимоги ТОВ «Ресур ЛТД-1» підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.86.8. ст.86 ПКУ Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом д е с я т и робочих днів з дня, н а с т у п н о г о за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п.5.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПАУ від 22.12.2010р. №985 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.12.25010р. №1440/18735 така підстава як «т е х н і ч н а п о м и л к а» не входить до переліку підстав відкликання податкових повідомлень-рішень. Аналогічні вимоги містить ст.60 ПК України.

В розумінні п.5.1 Порядку та ст.60 ПК України виключними підставами відкликання рішення є наступні:

- орган державної податкової служби с к а с о в у є раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання;

- орган державної податкової служби з м е н ш у є нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення органу державної податкової служби;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.

В даному випадку, внаслідок складених нових повідомлень рішень, а саме: податковими повідомленнями - рішеннями №0000832260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість 254 136,00 грн. та №0000822260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток вартість в розмірі 414 409,00 грн., податкове зобов'язання збільшується, а не зменшується. Крім цього, рішення можуть бути відкликані тільки у зв'язку з їх скасуванням. Однак, рішення про скасування рішень підприємству не надіслано, про нього позивача не повідомлено, відповідних на таке рішення в листі ДПІ в м.Суми від 15.11.2012р. №58501/10/22- 6010 відсутнє, до суду відповідного рішення про скасування раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень також відповідачем не надано.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне розглянути по суті позовні вимоги Товариства відносно визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн. та №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн., оскільки вони фактично не скасовані податковим органом.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача, що донарахування відповідачем податків повторно зроблено всупереч ст.86 ПКУ, ст.19 Конституції України, не відповідає вимогам чинного законодавства та у зв'язку з викладеним, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000832260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість 254 136,00 грн. та №0000822260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 414 409,00 грн., судом задовольняються.

Як вже зазначалося вище, у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах:

- №0000782260/56270 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 60570,69 грн., в т.ч. основного платежу 50473,05 грн. та штрафні санкції 10097,64 грн. в повному обсязі;

- №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 171,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 171,00 грн. в повному обсязі;

- №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 32653,00 грн. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 303360,00 грн., в т.ч. основного платежу 286 546,00 грн. штрафних санкцій;

- №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 42 356,00 грн. в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 206421,00 грн., в т.ч. основного платежу 165 137,00 грн. та 41 284,00 грн. штрафних санкцій.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Ресурс ЛТД-1» виходячи з наступного:

1) Щодо правомірності нарахування податковим органом податкових зобов'язань Товариству по земельному податку, а саме - відносно правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень

- №0000782260/56270 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 60570,69 грн., в т.ч. основного платежу 50473,05 грн. та штрафні санкції 10097,64 грн.;

- №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 171,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 171,00 грн.,

які позивач просить скасувати у повному обсязі, слід зазначити наступне:

Як зазначено в Акті перевірки, згідно з інформацією КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» за ТОВ «Ресурс ЛТД-1» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_5; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4.

При цьому, в ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ «Ресурс ЛТД-1», згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.06.2007р. року, було придбано у «Продавця» - ТОВ «Лікувально діагностичний вертебрологічний центр» нежитлове приміщення загальною площею 378,25 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4. Згідно витягу з реєстру власності на нерухоме майно №20224451 виданого 15.09.08р. КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний - номер об'єкту - 19837030, балансова вартість об'єкту становить 132924 грн.

Рішенням сесії Сумської міської ради від 24.09.2008 року за №1817-МР Приватному малому виробничо-комерційному підприємству «Ресурс» (код ЄДРПОУ 14013621). яке, за інформацією Державного реєстратора (довідка від 03.09.2009 р. №16321450000007362) шляхом реорганізації було перетворено на ТОВ «Ресурс ЛТД-1», було надано в оренду земельну ділянку площею 4/100 від 0.4938 га (1975 кв. м.) по АДРЕСА_4 під розміщення торгівельно-офісних приміщень.

Крім цього, ТОВ «Ресурс ЛТД-1», згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2005р. №7338 (продавець - Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, код СДРПОУ 33525906). придбано нежитлове приміщення загальною площею 114.2 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1. Згідно витягу з реєстру власності на нерухоме майно №1985023, виданого 29.12.2005р. згідно рішення Сумської міської ради від 05.10.2011 №812-МР ТОВ «Ресурс ЛТД-1» запроектовано загальну площу земельної ділянки у розмірі 30/100 від 2523м.кв.

Також, ТОВ «Ресурс ЛТД-1», згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2007р. та на підставі рішення Господарського суду Сумської області частка власності 45/100 за адресою: АДРЕСА_3 та записане у реєстрову книгу №23 за реєстрованим №1136. дата реєстрації -12.12.2007року.

Крім цього, згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2006р. №2950 та на підставі рішення Господарського суду Сумської області частка власності - 45/100 за адресою: АДРЕСА_5 та записане у реєстрову книгу №12 за реєстрованим №192, дата реєстрації - 18.01,2007року.

Податковим органом в Акті перевірки зазначається, що за 2011-2012 роки податкові зобов'язання по земельному податку за даними адресами позивачем не сплачувались, чим порушено п.287.6 ст.287 ПК України, відповідно до якого "При переході права власності майна будівлю, споруду (їх - частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно ".

При цьому, як свідчить з Акту перевірки, працівниками ДПІ у м.Сумах до Управління земельних ресурсів у м. Суми Сумської області було направлено листа від 17.06.11р. №48196/10/15-221 з проханням надати інформацію про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_4; АДРЕСА_3; АДРЕСА_5.

У відповіді на запит листом №1959/01-23 було зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 становить 1283,96грн., АДРЕСА_4 становить 812,12грн.. АДРЕСА_3 становить 1283,96грн. АДРЕСА_5 становить 1283.96грн.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок земельного податку становить:

- АДРЕСА_1

0.400 кв.м. х 30:100 (площа ділянки) х 1283,96грн. (нормативна грошова оцінка) х 1% = 1540,75грн. (плата за рік). 1540,75 : 12=128,40 грн. за 1 місяць; (9 x 128,40грн.= 1155,60грн. за 9 місяців 2011 року, 6 x 128.40 грн. = 770,40 грн. за 6 місяців 2012року.);

- АДРЕСА_4.

0.4938кв.м. х 38 : 1000 (площа ділянки) х 812,12грн. (нормативна грошова оцінка) х 1%- 1523,89грн. (плата за рік); 1523.89 грн. : 12 = 126,99 грн. за 1 місяць; (9 x 126,99 грн. = 1142.91 грн., за 9 місяців 2011 року, 6 x 126,99 грн. = 761,94 грн. за 6 місяців 2012року.);

- АДРЕСА_3

0,6171 кв.м. х 45:100 (площа ділянки) х 1283,96грн. (нормативна грошова оцінка) х 1% =35654,93 грн. (плата зарік), 35964,93 : 12 = 2971,24 грн. за 1 місяць; (9 x 2971,24 грн. = 26741,16 грн. за 9місяців 2011 року, 6 х 2971.24 грн. = 17827,44 грн. за 6 місяців 2012 року.);

- АДРЕСА_5

29,2 кв.м. (площа ділянки) х 1283.96грн. (нормативна грошова оцінка) х 1% = 1658,88 грн. плата за рік) 1658,88 грн. : 12= 138,24 грн. за 1 місяць; (9x138.24 грн. = 1244,16 грн. за 9 місяців 2011 року, 6 x 138.24 грн. = 829,44 грн. за 6 місяців 2012року.).

Враховуючи те, що плата за землю є загальнодержавним податком та є обов'язковим до сплати, за наслідками перевірки, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем земельного податку ТОВ «Ресурс ЛТД-1» на суму 30283,83 грн. за 2011 рік, за 2012 рік - на суму 20189,22 грн., оскільки підприємством не подано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок), яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1015 зареєстрований в Мін'юсті України за №42/18780 від 13.01.2011 р. на 2011 рік, на 2012рік, чим порушено п.286.2 ст.286 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м.Суми №0000782260/56270 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 60570,69 грн., в т.ч. основного платежу 50473,05 грн. та штрафні санкції 10097,64 грн.; №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 171,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 171,00 грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до п.286.1, ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В п.п.14.1.42., п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 116, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 N 2768-III передбачені підстави для набуття права на землю у вигляді права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, які посвідчуються державним актом про набуття права власності на земельну або державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, договором оренди землі за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Як свідчить з матеріалів срави, зокрема Довідки, наданих Держзеагенством 21.11.2012р. (а.с.7,8,9,10, ІІ том) свідчать про те, шо на час проведення перевірки підприємство не отримувало право користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.1 ст.187 ПК України землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Момент виникнення у особи прав на землю визначений в ст.125 ЗК України, згідно із якою право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім цього, право користування земельною ділянкою відповідно до ст.93 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. N 2768-III настає лише в разі укладання договору оренди земельної ділянки.

Право передачі в оренду земельної ділянки належить місцевим радам (ЗК України). Укладання договору оренду є тривалою процедурою і потреюує, зокрема, згоди попереднього землекористувача на вилучення земельної ділянки, складання графічного плану земельної ділянки, розроблення та погодження проектів земельних ділянок, подання земельними ресурсами проекту рішення про надання згоди на розробку проекту земельної ділянки, погодження управлінням комунального майна такого проекту рішення. На даний час укладання та реєстрація відповідних договорів оренди не відбулося.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача відносно того, що донарахування земельного податку зроблено всупереч ст.286, 287 ПК України, відповідно, вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м.Суми №0000782260/56270 від 06.11.2012р. та №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб, підлягають задоволенню.

2) Щодо правомірності нарахування податковим органом податкових зобов'язань по податку на прибуток, які визначено у податковому повідомленні-рішення №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафних санкцій 32653,00 грн., слід зазначити наступне:

Позивач в позовній заяві просить визнати протиправним та ч а с т к о в о скасувати податкове повідомлення-рішення №0000762260/56268 від 06.11.2012р. (яке було отримано позивачем 09.11.2012р.) - в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 303360,00 грн., в т.ч. основного платежу 286 546,00 грн. штрафних санкцій в сумі 21 122 грн. 00 коп.

Так, сума податку на прибуток яку оскаржує позивач (сума основного платежу 286546,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 21 122 грн. 00 коп.) складається з наступного:

- 162464.00 грн. - сума донарахованого платежу з податку на прибуток у зв'язку зі збільшенням податковим органом валових доходів підприємства на суму неоплачених векселів, за якими за висновками податкового органу, сплинув строк пред'явлення до платежу;

- 124 082.00 грн. основного платежу та 21 122 грн. штрафних санкцій нараховано у зв'язку зі зменшенням валових витрат на підставі висновків податкового органу про відсутність доходів у позивача пов'язаних із здаванням в суборенду приміщень.

Щодо суми донарахованого платежу з податку на прибуток у зв'язку зі збільшенням податковим органом валових доходів підприємства на суму неоплачених векселів, за якими за висновками податкового органу, сплинув строк пред'явлення до платежу (162464.00 грн.), судом було встановлено наступне:

Як свідчить з Акту перевірки (п.3.1. «Податок на прибуток» , п.3.1.1. «Дохід» - а.с.10-11, І том) в ході проведення перевірки, згідно інформації яка викладена в акті попередньої перевірки ДПІ в м.Суми від 25.06.2011р. №4822/2312/14013621/62, податковим органом було встановлено, що ТОВ «Ресурс ЛТД-1» було передано прості векселі серії АА № 1668550 від 10.08.2010р.. номінальна вартість 322464.70 грн.. серії АА № 1668551 від 10.10.2010р., номінальна вартість 383901,80грн. підприємству - TOB «МЕГА- MET".

Відповідно до наданого до перевірки акту-прийому передачі векселя встановлено, що згідно договору №41 від 01.06.2010р. термін платежу по векселям - «за пред'явленням».

Згідно позиції податкового органу, порушення з боку ТОВ «Ресурс-ЛТД-1» полягає в тому, що даним Товариством не було включено в 3-4 кварталах 2011р. до доходу суму безнадійної кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок не пред'явлення вказаних векселів до платежу в строк, зазначений у самих векселях, тобто протягом одного року від дати їх складання, як це прописано в ст. ст.33, 34 Уніфікованого закону про переказні векселі.

При цьому, як зазначається в Акті перевірки від 10.10.2012р., згідно бази даних ДПС України, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «МЕГА-МЕТ». Остання звітність, яка була подана до Лівобережної ЩПІ Дніпропетровської ДПС - декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Згідно з частинами 1 та 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично ставленні товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя, відповідно до договору, припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Частиною першою статті 34 зазначеної Конвенції визначено, що «переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року віддати його складання».

Отже, відовідач вважає, що відповідно до простих векселів за пред'явленням, які датовані 10.08.2010р. та 10.10.2010р., строк сплати мав настати відповідно в 3-4 кварталах 2011 року, що відповідає ст.34 вищевказаної Конвенції, у зв'язку з чим, податковий орган вважає, що позивач мав включити складу доходу суму 706367 грн. (загальна вартість простих векселів), зокрема, за 3 квартал 2011 року на суму 322 465 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 383902грн. Зважаючи на те, що станом на 01.04.2011р. заборгованість є нестягнутою, отже вважається безповоротною фінансовою допомогою в сумі 706367 грн., тому податковим органом було донараховано зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 162464.00 грн. - у зв'язку зі збільшенням податковим органом валових доходів підприємства на суму неоплачених векселів, за якими за висновками податкового органу, сплинув строк пред'явлення до платежу.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 135.5.4 гі. 135.5 ст. 135 до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, відповідач дійшов висновку, що позивачем в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України не включено до складу доходів суму безповоротної фінансової допомоги в сумі 706367 грн. (загальна вартість простих векселів), зокрема, за 3 квартал 2011 року на суму 322 465 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 383902грн.

Відносно висновків ДПІ в м.Суми про необхідність збільшення валових доходів позивача у зв'язку з отриманням безповоротної фінансової допомоги в результаті спливу строків позовної давності по виданим останнім векселям, суд виходиться з такого.

Як зазначено відповідачем у акті перевірки та у ході судового розгляду справи, строки позовної давності по вказаним векселям становлять один рік з моменту їх видачі (наприклад, вексель емітовано 10.10.2010р., строк позовної даності для сплати - 10.10.2011 року).

Однак, суд не погоджується з даною позицією відповідача зважаючи на наступне:

Правовідносини з вексельного обігу в Україні регламентуються в тому числі Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї, далі за текстом - Уніфікований закон), Законом України від 5 квітня 2001 р. № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України, надалі - Закон про обіг векселів), Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», а також постановою Пленуму Верховного суду України від 8 червня 2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» (в подальшому за текстом - Постанова Пленуму ВСУ № 5).

Відповідно до ст.194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Статтею 5 Закону про обіг векселів і ст. 14 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення.

Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у ст. 75 Уніфікованого закону, зокрема це: назва «простий вексель», безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей, зазначення строку платежу, зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж, найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, зазначення дати і місця складання простого векселя, підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не має сили векселя.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону про обіг векселів вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Копії векселів, що містяться в матеріалах справи (а.с.213, 215, І том), відповідають вказаним вище вимогам, а отже мають силу векселя.

Як слідує зі ст. 4 Закону про обіг векселів умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Строки платежу за векселем визначені главою 5 Уніфікованого закону.

Так, за приписами ст. 34 простий або акцептований переказний вексель строком платежу «за пред'явленням» підлягає оплаті в день його належного пред'явлення до платежу.

Держатель такого векселя повинен пред'явити його до платежу протягом одного року від дати складення, якщо векселедавець не скоротив або не встановив більш тривалий строк. Зазначені строки можуть бути скорочені індосантами.

Строк для пред'явлення відраховується з дати складання векселя. Якщо у векселі строком «за пред'явленням» вказано, що він не може бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати, строк для його пред'явлення до платежу відраховується з цієї дати.

У разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78 Уніфікованого закону). Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38, 53, 78 Уніфікованого закону).

Правовідносини із позовної давності по векселям визначаються главою 11 Уніфікованого закону.

Відповідно до абзацу 1 ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Аналогічно вирішуються спори і за участю векселедавця простого векселя, що передбачено ст. 78 Уніфікованого закону, а також п. 19 Постановою Пленуму ВСУ № 5.

Отже, перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню.

Наведений довід підтверджується в тому числі і позицією Верховного суду України, викладеній у п. 19 Постанови Пленуму № 5.

Отже, строк пред'явлення векселя до платежу та строки позовної давності за векселем є різними правовими явищами за своєю суттю та правовими наслідками їх порушення, і строки позовної давності за векселем починають перебіг з моменту закінчення перебігу строків пред'явлення до платежу.

Таким чином, строки позовної давності по емітованим позивачем векселям, з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства, спливають фактично у 2014 році (наприклад, емітовані 10.10.2010 року, строк пред'явлення до виконання - 10.10.2011 року, строк спливу позовної давності - 10.10.2014 року).

Більш того, суд вважає за доцільне зазначити, що при складанні акту перевірки податковим органом не враховано дані реєстр виданих векселів та дату визначену до пред?явлення у копіях векселів - так, ревізори зазначили, що строк платежу «за перед явленням», тоді як фактично такий строк на підставі ч.2 ст.34 Уніфікованого закону «за пред'явленням, але не раніше» - 10.10.2019р. (а.с.213-215, І том).

Також, суд вважає за доцільне врахувати, що Витягом з єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб (а.с.13-14, ІІ том) підтверджується, що станом на 06.03.3013р. ТОВ «МЕГА МЕТ», що отримало векселі не перебуває в процесі припинення і на даний час.

З урахуванням наведених доводів та нормативно-правових актів суд дійшов висновку, що доводи відповідача про сплив строків позовної давності по емітованим позивачем векселям є необґрунтованим та передчасним, і за даних обставин відсутні правові підстави вважати заборгованість за векселями безповоротною фінансовою допомогою як сумою коштів, що залишилась несплаченої після спливу строків позовної давності (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України). На підставі аналізу пояснень сторін та акту перевірки ТОВ «Ресурс ЛТД-1» суд зазначає, що ДПІ в м.Суми безпідставно ототожнюються поняття строків позовної давності зі строками пред'явлення векселя до сплати.

Таким чином, суд вважає безпідставними донарахування податковим органом платежу з податку на прибуток у зв'язку зі збільшенням валових доходів підприємства на суму неоплачених векселів, за якими за висновками податкового органу, сплинув строк пред'явлення до платежу у розмірі 162464.00 грн.

Щодо нарахованої суми податку на прибуток у розмірі 124 082.00 грн. основного платежу та 21 122 грн. штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням валових витрат на підставі висновків податкового органу про відсутність доходів у позивача пов'язаних із здаванням в суборенду приміщень, слід зазначити наступне:

Як свідчить з п.3.1.2. Акту перевірки «Витрати» (а.с.12-14), податковим органом було встановлено, що до складу витрат за 4 квартал 2011 року, 1-2 квартал 2012 року включено витрати по постачальнику ТОВ «Будтрейдинг», м. Суми (код ЄДРПОУ 33389510).

ТОВ «Ресурс-ЛТД-1» було укладено договори оренди з ТОВ «Будтрейдинг» про отримання в оренду площ ТЦ - торгівельного центру, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, а саме:

1) ТОВ «Ресурс-ЛТД-1» було укладено договір оренди від 20.10.2011р. б/н з ТОВ «Будтрейдинг» про отримання в оренду площ торгівельного центру, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 і є цілісним торговельним комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє Орендареві використовувати об'єкт оренди й здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору.

Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на 2 поверсі загальною площею 240,5 м.кв. Розмір орендної плати за один календарний місяць використання об'єкта оренди становить 44 252 грн. в т.ч. ПДВ. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди - 35 місяців з дати підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди в користування. Акт прийому-передачі об'єкту оренди в орендне користування за №2 від 04.11.2011 року.

2) ТОВ «Ресурс-ЛТД-1» було укладено договір оренди від 20.10.2011 року б/н з ТОВ «Будтрейдинг» про отримання в оренду площ торгівельного центру, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 і є цілісним торговельним комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє Орендареві використовувати об'єкт оренди й здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору.

Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на 2 поверсі, загальною площею 140 м. кв. розмір орендної плати за один календарний місяць використання об'єкта оренди становить 60 грн. в т.ч. ПДВ. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди - 35місяців з дати підписання прийому-передачі об'єкту оренди в орендне користування. Акт прийому-передачі об'єкту оренди в орендне користування за №2 від 03.11.2011 року.

3) ТОВ «Ресурс ЛТД-1» було укладено договір оренди від 20.10.2011 року б/н з ТОВ «Будтрейдинг» про отримання в оренду площ торгівельного центру, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 і є цілісним торговельним комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє Орендареві використовувати об'єкт оренди й здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору.

Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ГЦ на 2 поверсі, загальною площею 191м.кв. розмір орендної плати за один календарний місяць використання об'єкта оренди становить 35144 грн. в т.ч. ПДВ. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди - ЗЗ місяців з дати підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди в орендне користування. Акт прийому-передачі об'єкту оренди в орендне користування за №2 від 03.11.2011 року.

На підтвердження придбання послуг з оренди та комунальних послуг ТОВ «Ресурс ЛТД-1» надало до перевірки такі первинні документи: акти прийому передачі робіт (послуг).

Відповідно до отриманої інформації від відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю ДПІ у м.Сумах, на орендованих площах ТОВ «Ресурс ЛТД-1» здійснювали свою діяльність ФОП ОСОБА_2 (місце здійснення діяльності - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» по реалізації жіночого одягу, курток, сумок, печаток). ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м.Сумах надано договір суборенди укладеного з ТОВ «Ресурс ЛТД-1» від 01.11.2011р. №б/н. Актів прийому-передачі та нарахування орендної плати та сплати до перевірки не надано. ФОП ОСОБА_3 (місце здійснення торгівельної діяльності - магазин ІНФОРМАЦІЯ_2» по реалізації спортивного одягу, шапок, спортивним взуттям та спортивним інвентарем), ФОП ОСОБА_4, (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» по реалізації взуття, сумок, гаманців).

До перевірки підприємством не надано договора суборенди з вищезазначеними ФОП та в зобов'язання за даними бухгалтерського та податкового облік)- не включено суми доходу .

Зважаючи на вищевикладене, податковий орган дійшов висновку про неможливість використання позивачем в господарській діяльності орендованих площ, отже, у зв?язку з відсутністю документального підтвердження господарської діяльності, підприємство, на переконання ДПІ в м.Суми, не мало права відносити витрати з отримання послуг оренди та комунальних послуг у зв'язку з невикористанням даних площ в господарській діяльності, в результаті чого відповідач дійшов висновку про завищення позивачем витрат всього на суму 865554 грн. в т.ч. за 4 квартал 2011 року на суму 243595 грн., за І квартал 2012 року на суму 407923грн., за II квартал 2012 року на суму 214036грн.

Дане порушення вплинуло на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підприємство погоджується із донарахуванням податку на прибуток в розмірі 62556,98 грн. та штрафних санкцій в сумі 11530,83 грн. (25% від суми за 2012 рік, оскільки за 2011 рік штрафні санкції не нараховувались).

Оскільки ТОВ «Ресурс ЛТД-1» здавало в оренду не всю площу приміщення, а лише частину (договори суборенди та оренди містяться в матеріалах справи) - саме в цій частині підприємство погоджується із зменшенням витрат, оскільки дата доходу згідно із договорами суборенди виникає після перевіряє мого періоду, на підставі ст.138.4 ПК України, де зазначено, що витрати визначаються в періоді, в якому визнаються доходи пов'язані з цією діяльністю.

Частина приміщень, що здавалася в оренду та суборенду має наступний розрахунок:

Приміщення «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», отримана площа в оренду - 240.5 м.кв., здана ПП ОСОБА_3 в суборенду площа становить - 80 м.кв. (частка від загальної площі - 0.33); приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», отримана позивачем площа в оренду - 140 м.кв., здана ПП ОСОБА_2 в суборенду становить 46 м.кв., (частка від загальної площі - 0.33); приміщення «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», отримана площа позивачем в оренду - 191 м.кв., здана ПП ОСОБА_4 в суборенду становить 64 м.кв., (частка від загальної площі - 0.34).

Отже, позивач фактично погоджується з тим, що витрати підприємства по сплаті орендних платежів та комунальних послуг в частині, що передавались в суборенду на даний час не можуть бути визнані витратами підприємства. Однак, інша частина витрат пов'язана з використанням приміщення у власній господарській діяльності і на переконання позивача, вірно визнана ним як витрати того періоду в якому вони здійснені на підставі п.138.5, п.138,10 ст.138 ПК України.

Суд погоджується з позицією позивача в даній частині позову з урахуванням приписів пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.4 ст. 138 ПК України, яким визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.5 підр. «д», п.138.10.3 ст.138 ПК України передбачено, що до складу витрат на збут включаються витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Отже, ці витрати включаються до собівартості в періоді їх здійснення.

Отже, висновки ДПІ в м.Суми про завищення позивачем витрат всього на суму 865554 грн. в т.ч. за 4 квартал 2011 року на суму 243595 грн., за І квартал 2012 року на суму 407923грн., за II квартал 2012 року на суму 214036грн., що становить суму витрат з отримання послуг оренди та комунальних послуг у зв'язку з невикористанням даних площ в господарській діяльності, є правомірною лише в частині суборенд них правовідносин між позивачем та ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_4. Відповідачем не було враховано, що підприємство здає в судоренду лише частину приміщень, що отримані позивачем в оренду від ТОВ «Будтрейдинг». Іншу частину приміщень ТОВ «Ресурс ЛТД-1» використовує для зберігання товарно-матеріальних цінностей, що продаються оптом. Дана обставина відповідачем не спростована. Таким чином, підприємство (позивач) отримує дохід у зв'язку з використанням приміщень у господарській діяльності. Податковим органам надавались відомості щодо об'єму продаж товарів із зазначенням місця їх зберігання (а.с.98-131, І том), але ці дані не були враховані відповідачем при складанні акту перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ «Ресурс ЛТД-1» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 32 653,00 грн. в частині в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 303360,00 грн., в т.ч. основного платежу 286 546,00 грн. штрафних санкцій в сумі 21 122 грн. 00 коп. (а.с.39, І том), є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

3) Щодо правомірності нарахування податковим органом податкових зобов'язань по податку на додану вартість, які визначено у податковому повідомленні-рішення №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафних санкцій - 42356,00 грн., слід зазначити наступне:

Позивач в позовній заяві просить визнати протиправним та ч а с т к о в о скасувати податкове повідомлення-рішення №0000772260/56269 від 06.11.2012р. (яке було отримано позивачем 09.11.2012р.) в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 206421,00 грн., в т.ч. основного платежу 165 137,00 грн. та 41 284,00 грн. штрафних санкцій.

При цьому, сума ПДВ з донарахуванням якої підприємство погоджується, пов'язано з подвійним включенням до податкового кредиту суми податку в розмірі 1362,24 грн. та 2894,87 грн., разом - 4257 грн. на підставі одних і тих же податкових накладних.

Сума податку на додану вартість в розмірі 167137.00грн. та штрафних санкцій в розмірі 41 284 грн. (які оскаржують ся позивачем) пов'язана із зменшенням податкового кредиту отриманого від ТОВ «Будтрейдінг» в складі вартості орендних платежів та комунальних послуг при оренді приміщень, що використовувались в господарській діяльності підприємства (частина здавалася в суборенду, а частина використовувалась для зберігання власних товарів).

Так, в ході перевірки було встановлено завищення податкового кредиту за рахунок того, що ТОВ «Ресурс ЛТД-1» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості товарів (робіт, послуг), що не були включені до собівартості реалізованого товару та не використані у господарській діяльності з діловою метою (отримання прибутку) та впливають на збитковість підприємства, а саме : ТОВ "Ресурс ЛТД-1» завищено суму податкового кредиту всього у сумі 165137 грн.

При цьому, відповідач посилається на пп.14.1.27 та пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до яких витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно :о положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Крім цього, відповідач посилається на пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особою, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, відповідач посилається на п.138.1. п. 138.8 ст.138 ПК України та підпункти 138.4 та 138.6 ст. 138 ПК України, відповідно до яких витрати , що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються датами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з вірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 11.198.3. Кодексу передбачає «Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що . - об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника».

Однак, суд не погоджується з даною позицією відповідача, оскільки на відмінність від виникнення витрат підприємства за для розрахунку податку на прибуток, виникнення податкового кредиту визначається за правилом першої з подій. Так, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів /послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною».

Як було встановлено в судовому засіданні, підприємство - ТОВ «Ресурс ЛТД-1» було отримано податкові накладні від ТОВ «Будтрейдінг» на підставі здійснених господарських операцій та, відповідно, позивачем правомірно віднесено сплачену суму податку до податкового кредиту, оскільки всі послуги по оренді та комунальним платежам були оплачені та отримані підприємством-позивачем, про що саме і зазначено в Акті перевірки від 10.10.2012р. на арк..7-9.

Таким чином, зменшення податковим органом податкового кредиту ТОВ «Ресурс ЛТД-1» на суму 165 137,00 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 41284,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки даний податковий кредит було правомірно сформовано позивачем зі складу вартості орендних платежів та комунальних послуг при оренді приміщень, що належать ТОВ «Будтрейдінг», що використовувались в господарській діяльності підприємства - позивача (частина здавалася в суборенду, а частина використовувалась для зберігання власних товарів).

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №0000772260/56269 від 06.11.2012р. (яке було отримано позивачем 09.11.2012р.) в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 206421,00 грн., в т.ч. основного платежу 165 137,00 грн. та 41 284,00 грн. штрафних санкцій, також є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі

Визнати не чинними податкові повідомлення-рішення:

- №0000782260/56270 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 60570,69 грн., в т.ч. основного платежу 50473,05 грн. та штрафні санкції 10097,64 грн. в повному обсязі;

- №0000782260/56266 від 06.11.2012р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 171,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 171,00 грн. в повному обсязі;

- №0000762260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 381 756,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 32653,00 грн. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 303360,00 грн., в т.ч. основного платежу 286 546,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 21 122 грн. 00 коп. ;

- №0000772260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 211 780,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 42 356,00 грн. в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 206421,00 грн., в т.ч. основного платежу 165 137,00 грн. та 41 284,00 грн. штрафних санкцій.

- №0000832260/56269 від 06.11.2012р. про донарахування податку на додану вартість 254 136,00 грн. в т.ч. основного платежу 169 424,00 грн. та штрафні санкції 84712,00 грн.

- №0000822260/56268 від 06.11.2012р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 414 409,00 грн., в т.ч. основного платежу 349 103,00 грн. та штрафні санкції 65306,00 грн.,

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25.03.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець