Постанова № 30474895, 28.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року № 826/1942/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови №27 від 01.08.2012 р. ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови №28 від 01.08.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно винесено постанову №27 від 01.08.2012 р. у справі про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень, оскільки позивачем не було допущено жодних порушень під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень, зокрема, і під час здійснення авіарейсу AUI № 7130 сполученням "Анталія-Львів".

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судові засіданні не з являвся, заперечень на позовну заяву суду не надавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №27 від 01.08.2012 р. у справі про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирський перевезень, встановлено порушення щодо спроби здійснення перевезення через державний кордон України через пункт пропуску "Львів" м.Львів, відкритого для міжнародного повітряного сполучення, без необхідних документів для перетину державного кордону України, громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пред'явив на паспортний контроль паспорт громадянина Туреччини для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 23.03.2011 р., в якому була відсутня українська віза, що надає право на в'їзд в Україну, що є порушенням п.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та, в зв'язку з чим, на позивача накладено штраф у розмірі 8500,00грн.

Судом встановлено, що підставою для винесення постанови №27 від 01.08.2012 був Протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 28.07.2012 № 440031, в якому зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пред'явив на паспортний контроль закордонний паспорт Туреччини серії НОМЕР_1, вииданий 23.03.2011 р. м. Анталія, в якому відсутня в'їзна віза України, що дає право на в'їзд на територію України.

Як вбачається з постанови №27 від 01.08.2012 р. у справі про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирський перевезень, відповідач посилається на порушення позивачем ст.ст.60, 64, 90-1 Повітряного кодексу України від 04.05.1993 №3167-ХІІ.

Пунктом 5 ст.60 Повітряного кодексу України встановлено, що перед початком міжнародного перевезення пасажира перевізник зобов'язаний перевірити наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту.

Частиною 2 ст.64 Повітряного кодексу України визначено, що повітряний перевізник зобов'язаний відмовити в міжнародному перевезенні пасажиру, який на вимогу перевізника не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.

Згідно ст.90-1 Повітряного кодексу України передбачено, що за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного перевезення пасажира наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

Суд звертає увагу, що відповідач при винесенні Постанови у справі про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирський перевезень посилався на порушення норм Повітряного кодексу України від 04.05.1993 р. №3167-ХІІ, який втратив чинність згідно із Повітряним кодексом України від 19.05.2011 р. №3393-VI.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

За змістом ст.19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.

З аналізу викладених норм вбачається, що на перевізників покладається обов'язок лише перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, тобто наявність чи відсутність таких документів, в той час, як на Державну прикордонну службу України покладається здійснення контролю і пропуску осіб та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником чартерного рейсу PS-7130 - 28.07.2012 р., на якому перевозився турист ОСОБА_1, за маршрутом Анталія-Львів, є договірний перевізник туристичний оператор ТОВ "Корал-Тревел".

Туристичний оператор ТОВ "Корал-Тревел" на власний розсуд виконував реалізацію туристичних пакетів - укладання договорів з клієнтами на туристичне обслуговування, підготовку та перевірку документів для перетину державних кордонів, у тому числі організацію та забезпечення міжнародного повітряного перевезення до пункту призначення та у зворотному напрямку.

Представником позивача зазначено, що саме договірний перевізник (туроператор), плануючи туристичну подорож своїх клієнтів є відповідальним за формування списків пасажирів рейсу PS-7130 - 28.07.2012, їх готовність до здійснення подорожі та наявність і правильність оформлення необхідних документів (авіаквитків, полісів страхування, паспортів та візових відміток) тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач не несе відповідальність за неналежне оформлення паспортних документів пасажирів при їх наявності у останніх, а відтак, у уповноваженої особи Державної прикордонної служби України відсутні правові підстави для застосування штрафу до позивача, який перевіряв наявність паспортного документу у пасажирів.

Відповідно до змісту ст.ст.5, 6 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", особами, які беруть участь у розгляді справи, визнається, зокрема, представник перевізника. Справа про правопорушення розглядається в присутності представника перевізника. В разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, розгляд справи про правопорушення відбувався за відсутності представника ПАТ "Авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", при тому, що про місце і час розгляду справи представника своєчасно повідомлено не було, а клопотання про відкладення розгляду справи ним не подавалось.

За змістом ст.12 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", копія постанови про накладення штрафу протягом трьох днів вручається або надсилається перевізнику, щодо якого її винесено. Копію постанови про притягнення до відповідальності іноземного перевізника може бути надіслано через його представництво або уповноваженого представника в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову від 01.08.2012 р. №27 позивачем одержано після подання ним заяви від 16.01.2013 р. №10.2.4-1/2 про видачу постанови, так як позивачеві не було відомо про факт правопорушення та про накладення на нього штрафу, оскільки оскаржувана постанова не була вручена або надіслана позивачеві безпосередньо чи через його представництво.

Крім того, суд також звертає увагу на наступне.

Норми Повітряного кодексу України від 04.05.1993 р. №3167-ХІІ, на які посилається відповідач в оскаржуваній постанові, втратили чинність в зв'язку з прийняттям нового Повітряного кодексу України від 15.09.2011 №3393-VІ.

Львівським прикордонним загоном регіонального управління Державної прикордонної служби України винесено оскаржувану постанову в порядку ст.ст.60, 64, 90-1 Повітряного кодексу України від 04.05.1993 р. №3167-ХІІ.

Отже, Львівським прикордонним загоном регіонального управління Державної прикордонної служби України неправомірно винесено постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №27 від 01.08.2012 на підставі норм Кодексу, який втратив чинність на час винесення оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає доведеним факт винесення спірної постанови від 01.08.2012 р. №27 з численними порушеннями норм чинного законодавства, а відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем як суб'єкт владних повноважень не надано суду заперечень, не доведено правомірності винесення ним оскаржуваної постанови про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми та керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень №27 від 01.08.2012 р.

3. Судові витрати в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (ідентифікаційний код 14348681) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко