Рішення № 30474378, 20.02.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.02.2013

Справа № 334/688/13- ц

Провадження № 2/334/915/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого - судді Савченко Г.В.,

при секретарі Каравайко В.В.,

за участю прокурора Канаєвої Ю.В. ,

представника відділу по Ленінському району служби (управління) у справах дітей ЗМР Кальченко Ю.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району звернувся до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

Відповідно до вимог ст. ст. 8, 11, 12 Закону України „Про охорону дитинства", ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї.

В порушення зазначених вимог ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню, вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Гр. ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртним, ніде не працює, хвора на туберкульоз, в Ленінському районному суді м. Запоріжжя розглядається кримінальна справа, яка порушена відносно гр. ОСОБА_3

Згідно заяви гр. ОСОБА_4 мати зовсім самоусунулася від своїх батьківських обов'язків, дитину залишала на бабу, палила в присутності дитини, не виконувала рекомендації лікарів по догляду за дитиною.

Хлопчик з вересня 2011 року навчався в КЗ «Запорізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 7», за весь період навчання мати не відвідала навчальний заклад, не цікавилася успіхами сина, не телефонувала на дзвінки педагогів не реагувала. Малолітній ОСОБА_2 проживав у сторонніх людей, які здійснювали за ним нагляд.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального. Мати малолітнього не створила умов для нормального розвитку дитини, а навпаки дитина перебувала весь час у сторонніх людей.

У вересні 2012 року за заявою гр. ОСОБА_4 у зв'язку з неможливістю матеріального утримання малолітнього ОСОБА_2 було направлено до Запорізького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей , де і на даний час перебуває хлопчик. Згідно довідки Запорізького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей мати малолітнього ОСОБА_3 жодного разу не з'явилася, не телефонувала, не цікавилася успіхами, здоров'ям свого сина, не проявила материнської турботи. Очевидно гр. ОСОБА_3 навіть не володіє інформацією щодо місцезнаходження свого сина.

Мати малолітнього систематично зловживала спиртними напоями має хворобу- туберкульоз, що несе загрозу здоров'ю дитині, та своїми діями наражає дитину на небезпеку. Проти гр. ОСОБА_3 порушена кримінальна справа, на даний час відповідач перебуває в СІЗО № 10, жодної материнської турботи та уваги нею до сина не проявлено.

Малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Наказу служби (управління) у правах дітей Запорізької міської ради від 21.08.2012 № 01-08/495 перебуває на обліку у відділі по Ленінському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як дитина, яка залишилась без батьківського піклування.

Представник позивача позов підтримав, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідачка неналежним чином виконує батьківські обов'язки по вихованню своєї малолітньої дитини, права і інтереси якої повинні бути захищенні у встановленому законом порядку, а також стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться в СІЗО № 10 м. Запоріжжя, на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітків відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення із дня пред'явлення позову, тобто з 29.01.2013 року і до повноліття дитини.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні. При цьому пояснила, що не має змоги відвідувати дитину тому, що знаходиться під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі, та згідно до вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2013 року вона засуджена за ст. ст. 302 ч 2, 121 ч 1 КК України до п'яти років позбавлення волі. Після звільнення від покарання вона буде займатися вихованням дитини. На даний час вона не працює, а тому не може сплачувати аліменти.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, зацікавлену особу, вивчивши матеріали справа, оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що позов пред'явлений обґрунтовано і підлягає задоволенню за наступними підставами.

З поданого до суду в порядку ст. 19 СК України висновку Служби у справах дітей вбачається, що наявні підстави достатні для позбавлення прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-6).

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 СК України однією з правових підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення батька від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з подружжя, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років (ст.165 СК України).

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не цікавиться життям, станом здоров'я сина ОСОБА_3 самоусунулась від виховання дитини ОСОБА_2, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про сина, не проявляє щодо них батьківської уваги і турботи. Захищаючи інтереси дитини, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2.

Як слідує із ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).

Змістом ст.184 СК України визначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працездатна, однак не працює, її стан здоров'я задовільний, таким чином підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення аліментів з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться в СІЗО № 10 м. Запоріжжя, на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітків відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення із дня пред'явлення позову, тобто з 29.01.2013 року і до повноліття дитини.

На підставі наведеного, керуючись ст.18 Конвенції про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.164, 165, 166, 180, 183, 184, 191 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 213, 215, 294, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Запоріжжя, відносно її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться в СІЗО № 10 м. Запоріжжя, на користь особи чи установи, на утриманні якої буде

знаходитися малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітків відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення із дня пред'явлення позову, тобто з 29.01.2013 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться в СІЗО № 10 м. Запоріжжя, на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя, 22030001 (р/р 31211206700006 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код 34677103, код ЄДРПОУ 37408421) - 117 грн. 40 коп. судовий збір, п. 1.1.

В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Запорізької області через Ленінських районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: Савченко Г. В.