Постанова № 30473944, 04.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року справа №805/200/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

секретар Копиця С.В.

за участі представника позивача Черкашиної К.І.,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі № 805/200/13-а за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про зобов'язання виконати вимоги припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про зобов,язання виконати вимоги припису. Позивач просив зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_5 виконати вимоги припису Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області № 231 від 28.09.2012 року шляхом демонтажу гаражу - майстерні, літнього душу, засипання зливної ями, розташованих по АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено, а саме зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_5 виконати вимоги припису № 231 від 28 вересня 2012 року шляхом демонтування гаражу - майстерні, літнього душу, засипання зливної ями, розташованих по АДРЕСА_1.

Не погодившись з постановою суду відповідачі подали апеляційну скаргу в якій просять останню скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного перегляду відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2012 року на ім'я начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області надійшла заява ОСОБА_6 з проханням провести перевірку законності будівлі автомайстерні по АДРЕСА_1

13.06.2012 року на підставі направлення на проведення перевірки від 05.06.2012 року № 7/5-08-3131, в присутності ОСОБА_3 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил щодо об'єкту: гараж - майстерня по АДРЕСА_1 В ході перевірки було встановлено, що гараж - майстерня розташовано на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_5, ОСОБА_3, на межі з сусідньою ділянкою по АДРЕСА_2, чим не витримано протипожежні розриви і порушені вимоги п. 3.25*, п. 3.25а* ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

За результатами цієї перевірки був складений акт від 13.06.2012 року в присутності ОСОБА_3 та вказано, що вона відмовилась від підпису цього акту.

На підставі зазначеного акту був виданий припис від 13.06.2012 року № 91, в якому Інспекція вимагає демонтувати гараж-майстерню.

27.07.2012 року була проведена позапланова перевірка виконання вищезазначеного припису № 91 від 13.06.2012 року. В результаті чого було встановлено, що вимоги припису Інспекції не виконані, гараж - майстерню не демонтовано.

У зв'язку з невиконанням припису від 13.06.2012 року № 91 відповідачем було надано ще один припис № 143 від 27.07.2012 року з вимогою демонтування гаражу-майстерні.

04.09.2012 року до Інспекції надійшло звернення ОСОБА_6, в якому він просить розглянути також і питання законності будівництва літнього душу та вигрібної ями на межі його земельної ділянки.

28.09.2012 року була проведена позапланова перевірка, в ході якої було встановлено, що вимоги припису № 143 від 27.07.2012 року не виконані. Також встановлено, що на межі із сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_2, розташовано літній душ без відступу від меж земельної ділянки, чим порушено п.3.25* ДБН - 92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

За результатами перевірки був складений акт від 28.09.2012 року та виданий припис № 231 від 28.09.2012 року з вимогою демонтувати гараж - майстерню та літній душ, зливну яму засипати у строк до 01.11.2012 року.

02.11.2012 року була здійснена перевірка виконання припису № 231 від 28.09.2012 року, за результатами чого встановлено, що вимоги припису не виконані, вказані об'єкти не демонтовані, зливну яму не засипано.

Підстави та порядок проведення органами державного архітектурно - будівельного контролю планових і позапланових виїзних перевірок визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.11 № 3038-УІ (далі - Закон № 3038-УІ) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно з п. 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038 - УІ (далі - Закон № 3038 - УІ) посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038 - УІ у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що припис містить вимогу демонтувати гараж-майстерню, літній душ, які належать позивачці ОСОБА_3 на праві власності відповідно до договору дарування часток жилого будинку та земельної ділянки, а саме літня кухня літ. Б, гараж-майстерня літ. Е.

Судова колегія зазначає, що виходячи з вимог зазначених нормативно-правових актів інспекція має право видати особі, яка здійснила (здійснює) будівництво, припис лише про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису і тільки у випадку коли перебудова об'єкта з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою.

Відповідно до Закону позивачу надано право лише у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі звертатися до суду з позовом саме про знесення самочинно збудованого об'єкта.

Тобто право приймати рішення про знесення надано лише суду і повноваженнями про прийняття таких рішень, зокрема шляхом приписів про знесення, інспекція не наділена.

Таким чином рішення позивача викладене ним у приписі № 231 від 28 вересня 2012 року не ґрунтується на Законі.

Крім того виходячи із змісту ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" припис видається тільки у разі неможливості перебудови з метою усунення істотного відхилення від проекту, у разі необхідності усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб і у разі, якщо неможливо усунути істотні порушення будівельних норм.

Які порушення будівельних норм слід вважати істотними порушеннями законодавчо не встановлено.

Відповідно до акту перевірки 28.09.2012 року інспекцією зокрема встановлено порушення відповідачем п.3.25, п. 3.26 ДБН 360-92** "Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень".

Але ані акт, ані припис не містить посилань на відповідні виміри щодо відстані від будівель, на виміри висот будівель, на дослідження про наявність обмеження освітлення будівель.

Ці документи не містять відомостей про межі земельних ділянок відповідача та її сусіда ОСОБА_6, в той час як ДБН встановлена 1 метрова відстань від межі земельної ділянки.

Взагалі відповідно до пункту 3.25 вказаних ДБН треба приймати відстань не менше 1 м. від стіни будинку або господарської будівля до межі, саме для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту.

Також відповідно до пункту 3.26 вказаних ДБН до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.

Тобто ця відстань передбачена для дотримання інтересів тієї особи на земельній ділянці якої розташована будівля.

Позивачем не зазначено коли і на якій відстані від земельної ділянки відповідача побудований будинок особи, на підставі заяви якої була проведена перевірка ОСОБА_3 та ОСОБА_5, і взагалі чи побудований будинок ОСОБА_6 за межами земельної ділянки якою користується відповідач.

А як наслідок інспекцією повністю недоведені порушення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 правил ДБН і щодо недотримання відстані 1 м. і щодо незабезпечення інсоляцією житлових будинків,

Інспекцією не зазначено які саме права та інтереси ОСОБА_6 порушені внаслідок побудови ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спірних об"єктів.

Позивачем взагалі не обґрунтовані недотримання відповідачем протипожежних розривів між будинками та санітарних норм.

За таких обставин колегія суддів вважає, що припис, який просить виконати позивач ним прийнятий не у межах повноважень та не у спосіб, передбачені Законом.

Зазначений припис прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не обґрунтовано, не розсудливо та без запобігання несправедливій дискримінації.

Тобто достатніх правових підстав для виконання припису № 231 від 28 вересня 2012 року року не виникло, а тому і позовні вимоги інспекції не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 200, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі № 805/200/13-а - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про зобов'язання виконати вимоги припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю. Чумак