КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2013 р. Справа№ 7/565
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
за участю представників:
від позивача: Олійник К.С. - дов. б/н від 10.12.2012
Кочерга Д.О. - дов. б/н від 10.12.2012
від відповідача 1: Боровик П.А. - дов. б/н від 29.01.2013
Каракулов М.В. - дов. б/н від 29.01.2013
від відповідача 2: Запорожець Л.Г. - дов. №2-8/9285 від 16.11.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є)
на рішення господарського суду міста Києва
від 23.02.2012
у справі №7/565 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Фармацевтичного заводу „Полфарма" С.А.
до 1) LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є)
2) Державної служби інтелектуальної власності України
про визнання патенту України №57188 на винахід недійсним
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Фармацевтичного заводу „Полфарма" С.А. до LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) та Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання недійсним патенту України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести відомості про визнання недійсним патенту України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені „Промислова власність".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2012 здійснено заміну первісного відоповідача-2 Державного департаменту інтелектуальної власності на належного відповідача -Державну службу інтелектуальної власності України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №7/565 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №7/565, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, внаслідок чого відповідач не міг скористатися наданими йому процесуальними правами для захисту своїх прав та інтересів, подати необхідні докази та пояснення, що призвело до прийняття неправильного рішення по суті. Відповідач стверджує, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. На думку скаржника прийняття рішення про зобов'язання відповідача-2 внести відомості про визнання недійсним патенту України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені „Промислова власність" не відноситься до юрисдикції господарських судів. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно здійснив розподіл судових витрат між сторонами, поклавши всі судові витрати на відповідача-1, оскільки ознаки вини у діях відповідача-1 відсутні, так як він лише скористався передбаченим законодавством правом на подачу заявки та отримання патенту.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 у справі №7/565 провадження у справі було зупинене, у зв'язку з призначенням у справі повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
06.02.2013 матеріали справи повернулись із експертизи разом із висновком повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №101/12 від 03.01.2013.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 провадження у справі №7/565 поновлено.
28.02.2013 позивачем, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, було подане клопотання про виклик судового експерта.
Колегією суддів, було запропоновано сторонам підготувати перелік питань до судового експерта.
01.03.2013 від позивача, через відділ документального забезпечення суду, надійшла заява про відкликання клопотання про виклик судового експерта від 28.02.2013 року. Також позивачем було подане клопотання про зобов'язання судового експерта надати письмові пояснення стосовно наявності технічної помилки в судовій експертизі та надано питання, які він вважає за необхідне поставити судовому експерту. Питання стосовно необхідності виклику судового експерта у судове засідання позивачем залишене на розсуд суду.
11.03.2013 від відповідача-1 та відповідача-2 надійшли переліки питань, які вони вважають за необхідне поставити судовому експерту.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 викликано у судове засідання судового експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Охромєєва Юрія Геннадійовича та зобов'язано його надати письмові пояснення щодо проведення повторної судової експертизи та висновку №101/12 від 03.01.2013 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі №7/565, надавши відповіді на питання, запропоновані учасниками судового процесу.
15.03.2013 від позивача надійшла заява про виправлення описки, у якій позивач просить виправити в ухвалі від 11 березня 2013 року у справі №7/565 допущенні в описовій частині описки, а саме: стосовно відображення всіх процесуальних дій та документів сторін; а також стовно наведення обґрунтування необхідності поставлення перед судовим експертом питань наданих відповідачами.
Вказане клопотання залишене без задоволення судом апеляційної інстанції з тих підстав, що описова частина ухвали від 11.03.2013 у справі №7/565 не містить описки у розумінні статті 89 ГПК України.
29.03.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення судового експерта, а у судовому засіданні 01.04.2013 колегією суддів заслухано додаткові роз'яснення експерта щодо поданого ним висновку, а також відповіді на усні питання сторін у справі та суду.
Представники відповідач-1 у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) є власником патенту України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить", дата подання заявки - 06.07.2001 із витребуванням конвенційного пріоритету від 06.07.2000, дата публікацій відомостей про видачу патенту (дата реєстрації) - 16.06.2003 року.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 6, 7, 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", просить визнати патент України № 57188 недійсним з підстав невідповідності запатентованої групи винаходів умовам патентоздатності, а саме критеріям новизни та винахідницького рівня.
Відповідно до частини 1 ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчуються патентом.
Згідно із ст. 469 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Підпунктом а) пункту 1 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" встановлено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього закону.
Статтею 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" у редакції, що діяла на дату подання заявки №2003021020, на підставі якої був виданий патент України №57188, тобто на 06.07.2001, встановлено, що винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
Таким чином, невідповідність патенту принаймні одному із критеріїв надання правової охорони є підставою для визнання його таким, що не відповідає умовам патентоздатності, що є підставою для визнання патенту недійсним.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" у редакції на дату подання заявки винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, причому об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (п. 4 ст. 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" у редакції на дату подання заявки).
Частиною 7 статті 7 вищевказаного закону також передбачено, що винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.
Позивач посилаючись на п. 1 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" у редакції на дату подання заявки, вважає, що група винаходів за патентом України №57188 не відповідає умовам патентоздатності, зокрема, умовам новизни та винахідницького рівня.
За таких обставин, для правильного вирішення справи по суті місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність встановити, чи відповідає група винаходів за патентом України №57188 вищезазначеним критеріям. Для вирішення вказаного питання необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 41 ГПК України та на підставі Закону України „Про судову експертизу" було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручалася судовому експерту Петренку С.А.
На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:
1) Чи мала новизну група винаходів „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція", яка охороняється патентом України № 57188, на дату пріоритету?
2) Чи мала винахідницький рівень група винаходів „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі периндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція", яка охороняється патентом України № 57188, на дату пріоритету?
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті дослідження поставлених питань у висновку №104/12-СП судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі №7/565 від 17.01.2012, експерт, керуючись п.4.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 10 червня 2005 року N 59/5) з подальшими змінами і доповненнями, з урахуванням положень ч. 1. ст. 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", пункту 6.5.4.3.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель (надалі - правила), було змінено редакцію поставлених судом питань, що були викладені і досліджувались експертом у наступному вигляді:
1) Чи має новизну кожен з винаходів групи винаходів, що охороняється патентом України № 57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція", на дату пріоритету?
2) Чи має винахідницький рівень кожен з винаходів групи винаходів, що охороняється патентом України № 57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція", на дату пріоритету?
За результатами дослідження вищевказаних питань у висновку №104/12-СП судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі №7/565 від 17.01.2012 експерт встановив, що:
1. Винаходи за першим та другим незалежними пунктами формули винаходу, які охороняються патентом України № 57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція", не є новими на дату пріоритету.
2. Усі винаходи групи винаходів, що охороняється патентом України № 57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція", не мають винахідницького рівня на дату пріоритету.
Вказане також підтверджується висновком повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №101/12 від 03.01.2013, яка була призначена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 у справі №7/565.
Відповідно до вищевказаного висновку повторної судової експертизи, експерт встановив, що:
- Винахід за незалежними пунктами 1 та 2 формули групи винаходів, що охороняється патентом України № 57188 „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція" на дату пріоритету відповідно до матеріалів справи не є новим. Матеріали справи 7/565 не містять відомостей, які спростовують новизну винаходу за незалежним пунктом 9 формули групи винаходів, що охороняється патентом України №57188 „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція" на дату пріоритету.
- Кожен з винаходів групи винаходів, що охороняється патентом України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція" не мав винахідницького рівня на дату пріоритету, відповідно до відомостей, які містяться в матеріалах справи.
Судовий експерт Охромєєв Ю.Г., яким складено висновок повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №101/12 від 03.01.2013, у судовому засіданні 01.04.2013 та у своїх письмових поясненнях підтвердив правильність вищевказаного висновку та зазначив, що висновки, які викладені у синтезуючій частині відповідають дослідженню, опис якого міститься у дослідницькій частині висновку. Тому, проміжний висновок зазначений на сторінках 22, 23 висновку, відповідно до якого винахід за незалежним пунктом 1 формули групи винаходів, що охороняється патентом України № 57188 на дату пріоритету не є новим, а матеріали справи 7/565 не містять відомостей, які спростовують новизну винаходу за незалежними пунктами 2 та 9 формули групи винаходів, що охороняється патентом України №57188 на дату пріоритету, є суто технічною помилкою.
Таким чином, з урахуванням наданих сторонами доказів у справі та висновку повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №101/12 від 03.01.2013, який є належним засобом доказування, матеріалами справи підтверджується, що група винаходів за патентом України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" не відповідає умовам патентоздатності, передбаченим ст. 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої про те, що вимоги позивача про визнання недійсним патенту України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Позивачем також було заявлено позовну вимогу про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості про визнання недійсним патенту України № 57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені „Промислова власність".
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" при визнанні патенту чи його частини недійсними установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
Частиною 4 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено, що патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.
Відповідно до п.1.2. Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року за № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2001 р. за № 379/5570) Державний реєстр патентів України на винаходи - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації патентів України на винаходи і деклараційних патентів України на винаходи, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр формує Державна служба інтелектуальної власності України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.
Згідно з п. 2.2. вказаного положення у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо визнання патенту (деклараційного патенту) недійсним повністю або частково.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості про визнання недійсним патенту України №57188 на винахід „а-Кристалічна форма трет-бутиламінової солі періндоприлу, спосіб її одержання і фармацевтична композиція, що її містить" до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені „Промислова власність" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, доводами апеляційної скарги стосовно того, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача-2 внести відомості про визнання недійсним патенту України №57188 до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені „Промислова власність" відноситься до юрисдикції адміністративного, а не господарського суду, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки спір у цій частині не пов'язаний із здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функції та безпосередньо пов'язаний із позовною вимогою позивача про визнання недійсним патенту.
Колегією суддів також не беруться до уваги доводи апеляційної скарги про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2012 позивача зобов'язано здійснити переклад ухвали суду по справі № 7/565 від 20.01.2012 на французьку мову та надати через канцелярію Господарського суду міста Києва належним чином нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали № 7/565 від 20.01.2012 для цілей надсилання копії вказаної ухвали за процедурою, передбаченою п. а) ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965року.
Відповідач-1 - компанія LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) є резидентом Франції, яка є учасником конвенції.
Статтею 10 Конвенції визначено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує:
a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном,
b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави,
c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
Тобто, Конвенція передбачає право запитуваної сторони встановити обмеження щодо способів вручення документів згідно Конвенції на своїй території.
В даному випадку запитуваною державою є Франція, яка, як встановлено судом першої інстанції, не робила застережень щодо застосування на своїй території визначеного пунктом а) ст. 10 Конвенції способу вручення судових документів.
Таким чином, якщо документ підлягає врученню у Франції, то Конвенція передбачає можливість надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
Матеріали справи містять інформацію про існування на території України Представництва LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) в Україні, належним чином зареєстрованого згідно чинного законодавства України.
Пунктом 8 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", передбачено, що судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких є територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові.
Оскільки відповідач-1 представлений в особі офіційно діючого представництва, процесуальні документи по справі надсилалися судом першої інстанції на адресу офіційного представництва відповідача-1 в м. Києві, а також на адресу його представника та отримувалися останніми.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на те, що відповідач-1 належним чином повідомлявся про розгляд справи, вимог ухвал суду не виконував, повноважних представників в судові засідання не направляв, у зв'язку із чим суд першої інстанції з метою повідомлення відповідача про час та місце судового засідання вжив додаткових заходів та направив копію ухвали № 7/565 від 20.01.2012 безпосередньо поштою LES LABORATOIRES SERVIER, яка перебуває за кордоном.
Апеляційна скарга відповідача-1 також містить доводи про те, що суд першої інстанції неправильно здійснив розподіл судових витрат між сторонами, поклавши всі судові витрати на відповідача-1.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, в редакції чинній на момент подання позову до суду першої інстанції, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 49 ГПК України, в редакції чинній на момент подання позову до суду першої інстанції, передбачено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Беручи до уваги доводи апелянта про те, що обов'язок щодо забезпечення належного розгляду поданої заявки на видачу патенту, а також повноваження щодо вирішення питання про видачу або відмову у видачі патенту покладені на відповідача-2, та враховуючи те, що обидва відповідачі заперечували позовні вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що судові витрати мають бути покладені на відповідача-1 та відповідача-2 у рівному розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в розмірі 15019,20 грн., що підтверджується квитанцією №6742598 від 18.07.2011 року.
За таких обставин, на відповідача-1 покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 7509,60 грн.; на відповідача-2 покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 7509,60 грн.
З огляду на наведене, та враховуючи те, що апеляційна скарга відповідача-1, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі, не містить вимоги про зміну рішення в частині розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №7/565 має бути змінене в частині розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу LES LABORATORIES SERVIER (Ле Лаборатуар Серв'є) залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №7/565 змінити в частині розподілу судових витрат.
Викласти пункт 4 резолютивної частини рішення у наступній редакції:
„4. Стягнути з Ле Лаборатуар Сервьє (Les Laboratoires Servier) (22, рю Гарньє, Ньюі-сюр-Сен, 92200, Франція (22, rue Garnier, Neuilly-sur-Seine 92200, France)) на користь Фармацевтичного заводу „Полфарма" С.А. (PharmaceuticalWorks „Polpharma" S.A. (Пельплінська, 19, 83 - 200, м. Старогард -Гданьський, Польща (Pelplinska,19, 83- 200, Starogard Gdanski, Polska)) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7509 (сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 60 коп. витрат на проведення судової експертизи".
Доповнити резолютивну частину рішення пунктом 5 наступного змісту:
„5. Стягнути з Державної служби інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, код 37552556) на користь Фармацевтичного заводу „Полфарма" С.А. (PharmaceuticalWorks „Polpharma" S.A. (Пельплінська, 19, 83 - 200, м. Старогард -Гданьський, Польща (Pelplinska,19, 83- 200, Starogard Gdanski, Polska)) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7509 (сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 60 коп. витрат на проведення судової експертизи".
В іншій частині рішення залишити без змін.
Матеріали справи №7/565 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
Судове рішення № 30473927, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/565. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: