Постанова № 30473870, 02.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року 810/1114/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест»

до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 №0000092203, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 22659,70 грн., з яких: 18127,76 грн. – за основним платежем, 4531,94 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про той факт, що позивачем, за результатами господарської діяльності з MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка), не утримано податок з доходу нерезидента у розмірі 1673,83 дол. США та не перераховано його до бюджету, чим порушено норми статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статті 160 Податкового кодексу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки законодавством України та міжнародними договорами України передбачено підстави звільнення нерезидента від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. Зокрема, такою підставою є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи (в даному випадку позивачу), довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

У судове засідання сторони, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового розгляду, не з’явились.

Водночас, у матеріалах справи містяться клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Броварської районної державної адміністрації Київської області 25.07.2007.

04 листопада 2008 року між позивачем та MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка) було укладено ліцензійну угоду MI 20/20 № 3/2008/NPV.

Згідно умов контракту Ліцензіар (контрагент) надає Ліцензіару (позивач) невиключну і непереносну ліцензію на використання software-MI 20/20 (комп’ютерна програма) і пов’язаних з нею продуктів.

Використання програми підтверджується Актами про надання не ексклюзивної, непереносної ліцензії на використання програмного забезпечення МІ 20/20 і пов’язаних з нею продуктів.

За користування зазначеною програмою позивачем компанії MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка) було сплачено кошти у розмірі 16738,31 євро.

У вересні 2012 року на підставі направлень Броварської ОДПІ від 31.08.2012 № 761,762,763,764,764 посадовим особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 27.09.2012 № 648/22-2/35125036.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, у тому числі, положень статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 160 Податкового кодексу, внаслідок чого не утримано податок з доходу нерезидента MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка) у розмірі 1673,83 дол. США та не перераховано його до бюджету.

Висновок посадових осіб відповідача ґрунтується на тому, що з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 2 статті 12 Міжнародної угоди – «Конвенція між урядом України та урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно», позивач зобов’язаний був утримати з нерезидента суму податку з доходу, отриманого остіннім внаслідок здійснення господарських операцій відповідно до вищезазначеної ліцензійної угоди.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (надалі - Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», чинний на момент виникнення спірних правовідносин), будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема: інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, (підпункт "й" пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)

Згідно із пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

При цьому пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Починаючи з 01.04.11, порядок утримання податку з доходу з джерелом його походження з України регулюється Податковим кодексом України від 02.12.10 №2755-УІ (далі-Податковий кодекс).

Згідно із пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Виплати доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, врегульовані пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із пунктом 103.2. статті 103 Податкового кодексу, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до статті 103.4 Податкового кодексу, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно до частини першої статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 30.06.1997, роялті (платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки), які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

З аналізу вищевикладених норм законодавства можна зробити висновок, що нерезиденти, за умови подання ними особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, можуть сплачувати податок із доходів із джерелом походження з України на території країни, резидентом якої вони є.

Як убачається з матеріалів справи, резиденство компанії MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка) підтверджено Сертифікатами від 22.02.2010 № 34266/10/28991270 4629, від 12.01.2011 № 3012/11/289912707144, від 03.04.2012 № 120623/12/289912709255.

Вказані сертифікати були надані при перевірці посадовим особам податкового органу (сторінка 46 Акта перевірки від 27.09.2012 № 648/22-2/35125036).

Крім того, в матеріалах справи наявні листи MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка), з яких убачається, що компанія сплачує податок на прибуток, отриманий за результатами господарської діяльності з позивачем, на території Чеської Республіки.

Також, суд вважає, що відповідач не правильно тлумачить норми законодавства, та помилково дійшов висновку, що відповідно до статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, позивач зобов’язаний був утримати податок з виплаченого MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка) доходу та перерахувати його до бюджету.

Суд констатує, що частиною другою статті 12 Конвенції дійсно передбачено право платників податку сплачувати податок із доходів, із джерелом походження з України, на території України.

Проте, у той же час частиною першої зазначеної статті Конвенції передбачено й можливість сплати податку на прибуток із доходів, із джерелом їх походження з України, на території Чеської Республіки.

Суд зазначає, що норми зазначеної статті є диспозитивними, тобто дозволяють сторонам врегульованих нею правовідносин самостійно визначати порядок поведінки, а відтак вказаною статтею не передбачено обов’язку сплати MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська Республіка) податку на прибуток виключно на території України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем, за результатами здійснення господарських операцій з MiTek Industries spol.s.r.o (Чеська республіка), правомірно не було утримано податок з доходу нерезидента та не перераховано його до Державного бюджету.

Це означає, що висновку податкового органу про порушення позивачем положень статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статті 160 Податкового кодексу є помилковими.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.10.2012 №0000092203, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 22659,70 грн., прийняте безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 16.10.2012 №0000092203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Калинівка інвест» сплачений судовий збір у розмірі 226 (двісті двадцять шість) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.