Постанова № 30472920, 27.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

27 березня 2013 р. Справа № 802/990/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Крисько Ілони Володимирівни

представника позивача: Павич О. С.

представника відповідача: Комлєвої О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: Головного управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання дій неправомірними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФ України у м. Вінниці, управління) із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2013 року відкрито провадження у справі, а відповідною ухвалою від 28.02.2013 року справу передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду (а. с.70).

11.03.2013 року Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою прийняв справу до свого провадження (а. с. 73).

У судовому засіданні 25.03.2013 року, відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято протокольну ухвалу із занесенням в журнал судового засідання про заміну неналежного відповідача - відділ примусового виконання державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на належного - Головне управління юстиції у Вінницькій області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова державного виконавця Комлєвої О. М. від 28.12.2012 року по виконавчому провадженні №31215906 з виконання виконавчого листа №2-а-4909/11 про накладення штрафу у розмірі 1360 грн. є незаконною та безпідставною, а відтак просить суд скасувати дану постанову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясував наступне.

14.02.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвою О. М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4909/11 (а. с. 16), виданого 09.02.2012 року Староміським районним судом м. Вінниці про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести виплату нарахованої, але невиплаченої основної (державної) та додаткової пенсії ОСОБА_4, інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2010 року по 23.07.2011 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання.

Дана постанова отримана управлінням 15.02.2012 року (а. с. 15). Того ж дня (15.02.2012 року) управління надіслало до відділу примусового виконання рішень лист щодо виконання зазначеного судового рішення. До зазначеного листа управління були додані копії матеріалів пенсійної справи, а саме розпорядження 125423 від 19.11.2011 року (а. с. 25) та протокол 125423 від 21.11.2011 року (а. с. 26), що підтверджують нарахування стягувачеві ОСОБА_4 державної та додаткової пенсії згідно рішення суду за зазначений період. А також у листі управлінням зазначені причини з приводу яких виплата вказаних сум буде здійснена за наявності фінансування таких виплат з Державного бюджету.

12.04.2012 року на адресу управління надійшла вимога державного виконавця Комлєвої О. М. від 10.04.2012 року за вих. №3328/2.1-30/3 (а. с. 17), якою УПФ України в м. Вінниці зобов'язано до 13.04.2012 року надати до відділу примусового виконання рішень обгрунтовану відповідь з матеріальним підтвердженням щодо виконання рішення суду по справі №2-а-4909/11 чи невиконання з поважних причин.

Листом від 12.04.2012 року за вих. №737/06-42-3/09 (а. с. 19) управління повторно надало пояснення до відділу примусового виконання рішень щодо виконання рішення суду по справі №2-а-4909/11 з аналогічно викладеними обставинами згідно листа від 15.02.2012р.

17.04.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Комлєвою О.М винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4909/11.

09.08.2012 року на адресу управління надійшла постанова від 17.07.2012 року про скасування процесуального документа (а. с. 12), а саме постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4909/11.

Дана постанова видана на підставі рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 23.05.2012 року, яким скасована постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4909/11. Також на адресу управління 09.08.2012 року надійшла постанова державного виконавця від 17.07.2012 року про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4909/11 (а. с. 14).

Зазначеною постановою Управління зобов'язано провести виплату нарахованої, але невиплаченої основної (державної) та додаткової пенсії ОСОБА_4, інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2010 року по 23.07.2011 року. Постанова допущена до негайного виконання.

Листом від 09.08.2012 року за вих. № 1774/06-42-3/09 Управління повторно надало до відділу примусового виконання рішень копії матеріалів пенсійної справи, а саме розпорядження та протоколи, згідно яких стягувачеві ОСОБА_4 нарахована основна (державна) та додаткова пенсія як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2010 року по 23.07.2011 року. Аналогічний лист управління відповідач повторно отримав 07.12.2012 року (а. с. 20).

10.12.2012 року державним виконавцем була направлена постанова про накладення штрафу у розмірі 680 грн. та вимога, якою позивачу повідомлено, що станом на 10.12.2012 р. рішення суду не виконано. Крім того, даною вимогою УПФ України в м. Вінниці зобов'язано надати документальне підтвердження щодо виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці по справі №2-а-4909/11 від 09.02.2012 р. в повному обсязі до 17.12.2012 року.

18.12.2012 року відповідач повторно отримав лист від управління щодо виконання рішення суду (а. с. 21) в якому зазначено, що кошти відповідно до рішення суду нараховані та включені для виплати до додаткових відомостей, що підтверджується розпорядженням 125423 від 19.11.2011 року та протоколом 125423 від 21.11.2012 року, копії яких надавались відділу, що підтверджується копією супровідного листа від 15.02.2012 року.

28 грудня 2012 року у зв'язку з повторним невиконанням боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про накладення на позивача штрафу в сумі 1360 грн. (зворотній бік а. с. 9 ).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

У зв'язку з тим, що рішення суду в наданий для добровільного виконання строк УПФ України в м. Вінниці повторно виконано не було, відповідачем відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" 28.12.2012 року було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим до виконання на всій території України.

При цьому, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином посилання позивача на необхідність бюджетного призначення платежів для виконання судового рішення, як на поважну причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймаються.

Не приймаються до уваги і посилання позивача на те, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої О. М. про накладення штрафу у розмірі 680 грн. згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2013 року по адміністративній справі №232/5691/12 за позовом УПФ України в місті Вінниці до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області скасована, оскільки на момент розгляду даної справи суду не надано відомостей про набуття чинності даного судового рішення.

Окрім того, на вимогу суду не надано належних та допустимих доказів щодо звернення УПФ України у м. Вінниці до відповідних органів для підняття питання про потребу в коштах на виплату стягувачеві ОСОБА_4 нарахованої основної (державної) та додаткової пенсії як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2010 року по 23.07.2011 року. Даних доказів не надано і на вимогу державного виконавця. Таким чином позивачем не вчинено дій задля виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 28.12.2012 року є правомірною та винесена відповідачем у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а тому суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови від 28.12.12р., а відтак позовні вимоги УПФ України в м. Вінниці до Головного управління юстиції у Вінницькій області задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених відповідачем таких витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна