Рішення № 30472761, 04.04.2013, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/140/13-ц

44

2/339/77/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Поляниця М.М.

з участю: секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу (викопування) дерев'яних стовпів та стягнення моральної шкоди",-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою. В обґрунтуванні своїх вимог вказує, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0934 га по АДРЕСА_1 що підтверджується актом серії ЯМ № 7044776 від 17.10.2012 року про право власності на земельну ділянку. Відповідач будучи суміжним землекористувачем весною 2012 року самовільно захопив частину земельної ділянки площею біля 0,04 га, відгородивши її від основної частини. Неправомірними діями відповідача її була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що на протязі значного часу не мала змоги вільно та безперешкодно користуватися належною її на праві власності земельною ділянкою, втратила спокій, нервуючись погіршився стан здоров'я. Просить зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належною її на праві власності земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу вкопаних на її земельній ділянці 12 дерев'яних стовпів та стягнути з нього заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві додатково пояснивши, що відповідач 14 березня 2013 року демонтував стовпчики. Після отримання Державного акту не зверталась до ОСОБА_2 з приводу демонтажу стовпчиків, та не показувала йому акт. Заподіяна моральна шкода проявилась в тому що вона змушена була неодноразово зверталась у державні органи з приводу неправомірних дій відповідача..

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що коли отримав з суду документи, де були документи, що підтверджували право позивачки на землю то викопав стовпчики та не чинить перешкод у користуванні земельною ділянкою позивачці. ОСОБА_1 ніколи не користувалась вказаною ділянкою. Позивачка раніше не показувала йому державний акт. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, прийшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав

Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Згідно ст. 126 зазначеного Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0934 га по АДРЕСА_1. Право власності у позивачки виникло на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №704776 від 17.10.2012 року виданий згідно рішення Болехівської міської ради від 27.07.2012 року. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації 14 листопаді 2012 року за №261020001000816(а.с.13)

Актом від 02.03.2013 року складеним депутатом міської ради Турків І.Б. підтверджується, що відповідач самовільно захопив частину належної позивачці земельної ділянкишляхом закопування 12 дерев'яних стовпчиків(а.с.12). З акту обстеження від 14.03.2013 року вбачається, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_1 виявлено, що стовпчики на земельній ділянці демонтовані (а.с.23).

Посилання позивачки на те, що вона мала право на користування земельною ділянкою оскільки, вказана ділянка належала її дідусеві ОСОБА_4 не ґрунтуються на вимогах закону. З рішення сімнадцятої сесії Болехівської міської ради від 15 жовтня 1993 року вбачається, що земельна ділянка була передана ОСОБА_4 під сінокіс (а.с.32). ОСОБА_4 зі слів позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті ОСОБА_4 і до отримання Державного акту на право власності на землю тобто до 14 листопада 2012 року у позивачки не виникло право на користування земельною ділянкою , а тому їй не могла бути заподіяна моральна шкода оскільки не було порушено її право.

Частиною 3 ст. 125 ЗК України встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Суд визнає, що право позивачки на користування земельною ділянкою виникло тільки після 14 листопада 2012 року тобто після реєстрації та отримання Державного акту на право власності на землю (а.с.13). За таких обставин суд приходить до висновку, що право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою було порушено відповідачем з 14 листопада 2012 року. Вказане порушення було здійснено у зимовий період, що не могло потягнути негативних наслідків для позивачки.

У судовому засіданні позивачка підтвердила факт демонтажувідповідачем дерев'яних стовпчиків на належній їй земельній ділянці.ОСОБА_2 в ході судового розгляду зазначив, що відразу після того, як він дізнався про те, що у позивачки є Державний акт на землю він усунув усі перешкоди, демонтувавши дерев'яні стовпчики.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

В судовому засіданні встановлено, що після відкриття провадження у справі і до попереднього розгляду відповідачем демонтовано дерев'яні стовпчики, тобто усунуто перешкоди у користуванні позивачкою земельною ділянкою.

Таким чином спір між сторонами, щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу 12 дерев'яних стовпчиківвирішено до судового розгляду.

Порушено право позивачки на користування земельною ділянкою відновлено відповіда-чем у добровільному порядку, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки відсутній предмет спору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу (викопування) дерев'яних стовпів та стягнення моральної шкоди",- слід відмовити у зв'язку з добровільним усуненням перешкод ( відсутністю предмету спору).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд дійшов висновку, що позивачці була завдана моральна шкода, оскільки відповідач неправомірно встановивши дерев'яні стовпи і тим самим порушив її право на користування земельною ділянкою.

Суд враховує, що саме факт визнання порушеного права позивача та його поновлення шляхом добровільного демонтажу відповідачем встановлених стовпчиків є справедливим та достатнім відшкодуванням завданої моральної шкоди. При цьому суд також враховує і той факт, що позивачка, як вона сама ствердила у судовому засіданні, не зверталась до ОСОБА_2 з приводу демонтажу стовпчиків після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто не надала останньому докази належності їй спірної земельної ділянки.

За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 тисяч грн. не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.ст. 88,89 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 81,125,126,152 Земельного кодексу України, ст.ст.23,1167 ЦК України та керуючись ст.ст.3,10,11,60,88,89,209,212,214-215,218 ЦПК України, -

р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу (викопування) дерев'яних стовпів та стягнення моральної шкоди" - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- ОСОБА_1 364 (триста шістдесят чотири) грн.70 коп. понесених судових витрат;

- судовий збір в дохід держави в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. (одержувач УДКСУ у Долинському районі (м. Болехів), код отримувача (код за ЄДПОУ) 37964129, банк одержувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, номер рахунку 31218206700008, код ЄДРПОУ Болехівського міського суду 23925410, код класифікації доходів 22030001).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М.Поляниця

.