Рішення № 30472599, 02.04.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Справа №607/3651/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, посилаючись на те, що на її постійному утриманні та забезпеченні перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з тим, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання та забезпечення їхньої дитини, позивач просить стягнути на утримання неповнолітньої доньки аліменти у твердій грошові сумі у розмірі 1 000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також разову компенсацію у розмірі 10 000,00 грн. та аліменти на її утримання в розмірі прожиткового мінімуму.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовні заяві та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнав частково та не заперечив проти його задоволення в розмірі 300,00 грн., в частині стягнення аліментів на утримання дитини, в інші частині позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що сторони по справі не укладали шлюбу, однак проживали спільно, і в них народилася дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 11.04.2011 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.

Судом встановлено, що дитина проживає разом із позивачкою, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У судовому засіданні позивач повідомив, що відповідач є працюючим та отримує дохід від підприємницької діяльності, а також ним було отримано кошти на дитину, якими він особисто розпоряджається.

Відповідач не подав доказів, що він за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем не може виконувати свої обов'язків по утриманню дитини, є працездатним та отримує дохід від підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За таких обставин, суд вважає, що дитина потребує матеріальної допомоги і відповідач має можливість їй надати матеріальну допомогу, а тому, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають до задоволення.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають до часткового задоволення, з врахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, позивача, відповідача, встановлених обставин справи і слід стягнути із відповідача в користь позивача на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 600,00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи надані сторонами докази, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд вважає, що посилання позивача на ті обставини, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу разову допомогу на дитину в розмірі 10 000,00 грн. та на її утримання підлягає стягненню з відповідача аліменти в розмірі прожиткового мінімуму, є необґрунтованим, оскільки отримана відповідачем допомога була витрачена на утримання їх сім'ї, і відповідач надсилав позивачу вказану допомогу в розмірі 600,00 грн., що підтверджується фіскальним чеками та повідомленням по переказу.

Також, статтями 75, 84 СК України, передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи ті обставини, що сторони не перебували у шлюбі, суд приходить до висновку, що позивачка не будучи дружиною відповідача, не має права на стягнення з відповідача коштів на своє утримання.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню судовий збір в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 294, 296, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 600,00 грн. (шістсот гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з 01 березня 2013 року і до досягнення ОСОБА_4, повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, в користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко