Ухвала суду № 30472519, 04.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"04" квітня 2013 р. Справа № 806/299/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бучик А.Ю.

Мацького Є.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Житомир-Трейдінг" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Житомир-Трейдінг»(далі -позивач, ТОВ «Фокстрот-Житомир-Трейдінг») звернулось у січні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі -відповідач, ДПІ у м. Житомирі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 000004222 від 02 січня 2013 року, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 547 242 грн., (в т.ч. 364 828 грн. за основним платежем та 182 414 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкового повідомлення-рішення № 000003222 від 02 січня 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 419 553 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року позов задоволено : визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 02 січня 2013 року № 0000003222 та № 000004222.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Житомирі порушує питання про скасування постанови з прийняттям нової про відмову у позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фокстрот-Житомир-Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 6152/22-2/34687462/0110 від 14.122012 року.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення № 000004222 від 02 січня 2013 року, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 547 242 грн., (в т.ч. 364 828 грн. за основним платежем та 182 414 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення № 000003222 від 02 січня 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 419 553 грн.

Як слідує з акту перевірки, підставою для винесення податкових повідомлень-рішень стали порушення ТОВ "Фокстрот-Житомир-Трейдінг" вимог чинного законодавства, а саме :

-пунктів 44.1,44.3,44.6 ст.44 ; підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 ; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 419 553,00 грн. за період 11-1У кварталів 2011 року ;

-пунктів 198.2 та 198.6 статті 198 ; пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ занижено податок на додану вартість на загальну суму 364 828,00 грн.

Основним видом діяльності ТОВ "Фокстрот - Житомир -Трейдинг" є роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою, комп'ютерним устаткуванням . Для здійснення своєї діяльності позивач на підставі договорів поставки (в тому числі і з контрагентом ТОВ "Пулінг") закуповував товари для подальшого перепродажу.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач уклав договір поставки № 3112-58 від 31 грудня 2009 року з ТОВ "Пулінг", до якого в подальшому укладались додаткові угоди. За цим договором ТОВ "Пулінг" зобов'язалося передати (поставити) у зумовлені строки ТОВ «Фокстрот-Житомир-Трейдінг» товар, а позивач зобов'язувався прийняти обумовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику. Право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково-прибутковою накладною. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору ( додаткова угода від 31.12.2010 р.) поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS) ФРАНКО ЗАВОД (м.Київ), місце поставки - склад постачальника, розташований за адресою: Київська область, Ірпінський район, смт. Гостомель, вул. Леніна, 141-П.

Відповідно до умов договору суборенди від 01.05.2011 року, укладеного між ТОВ «Фокстрот-Житомир-Трейдінг» та ТОВ "Тєфія" перший орендує частину нежитлового приміщення у складському комплексі за адресою смт. Гостомель, Київської області, вул. Леніна, 141-П. За цією ж адресою, у цьому з складському комплексі знаходиться і склад ТОВ "Пулінг".

Факт поставки товарів підтверджується податковими та видатковими накладними, наявними в справі та дослідженими судом.

Оприбутковувався товар на склад ТОВ «Фокстрот-Житомир-Трейдінг» та в подальшому передавався в роздрібну мережу на підставі накладних на внутрішнє переміщення, які наявні в справі і досліджені судом.

При прийнятті податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі за основу взято викладені в акті перевірки висновки про те, що накладні від постачальників ТОВ «Пулінг "підписані невстановленими особами, без розшифровки підпису, без зазначення посади, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 138.1.1, 138.1.2 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 -140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позов, правильно виходив з приписів ст. ст. 1, 9 Закону № 996-ХІV (із змінами і доповненнями), якими передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Як вбачається з накладних, в усіх зазначено назву документа, дату і місце їх складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис уповноважених осіб, печатки підприємств, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо не надання під час перевірки товаро - транспортних накладних, то вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, тим більше що при перевірці не встановлено що позивач ніс витрати по транспортуванню придбаного товару.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства

Крім того, товаро- транспортні накладні не є первинними документами в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд також встановив, що розрахунки між ТОВ "Фокстрот-Житомир-Трейдінг" та ТОВ "Пулінг" за постановлені товари проведені у встановленому порядку відповідно до умов договору поставки, що підтверджено платіжними дорученнями і не оспорюється податковим органом .

Відтак, відповідач не надав належних доказів на підтвердження висновку податкового органу про те, що позивач внаслідок неналежного оформлення первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ТОВ "Пулінг" завищив витрати у липні 2011 року на суму 1 824 142,00 грн., а тому занизив податок на прибуток на суму 419.553,00грн.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність у ДПІ м. Житомира підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02 січня 2013 року № 000003222, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств, є правильними.

Відповідно до висновків ДПІ у м. Житомирі, ТОВ "Фокстрот-Житомир-Трейдінг" в липні 2011 року було завищено податковий кредит на суму 364 828,00 грн. у зв"язку із порушенням п.198.4 ст.198 ПК України та включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від вартості отриманих від ТОВ "Пулінг" товарів на підставі податкових накладених, у яких відсутня розшифровка підпису особи, яка її виписала, реквізити договору, відповідно до якого здійснювалась поставка.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з Порядком заповнення податкової накладної та її форми, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 податкова накладна має містити «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну». Зі змісту наявних у справі та досліджених судом вказаних податкових накладних, вбачається, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Пулінг" у липні 2011 року містять всі необхідні реквізити.

Крім того, допущені помилки при оформленні податкових накладних, не свідчать про відсутність господарських операцій.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, окрім формальних вимог щодо належного документального оформлення господарської операції, установлених, зокрема, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, умовою визнання податкової вигоди платника є реальність господарської операції, здійсненої у рамках провадження економічної діяльності платника.

Судом у розгляді справи встановлено, що реальність виконання господарських операцій з названим контрагентом підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме - договорами, специфікаціями до них, видатковими та накладними, платіжними дорученнями; накладними на переміщення товарів тощо.

Наведені документи було об'єктивно розцінено судами як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій з поставки.

За наведених обставин, висновок попередніх судових інстанції стосовно правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту спірної суми відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, а відтак оскаржуване податкове повідомлення рішення також було обґрунтовано визнано нечинним та скасовано.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: А.Ю.Бучик Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "08" квітня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Житомир-Трейдінг" м-н Перемоги,10,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014