Ухвала суду № 30472128, 04.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

04 квітня 2013 р. Справа № 805/3446/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі судового засідання Небраті Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (представник Пікалов Д.В., довіреність від 18.02.13) до приватного підприємства «Гідравлік» (представник до судового засідання не з'явився), за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області (представник до судового засідання не з'явився) про визнання недійсними статуту та свідоцтва про державну реєстрацію від 30.06.1998 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Гідравлік» (далі - Підприємство, відповідач) про визнання недійсними статуту та свідоцтва про державну реєстрацію від 30.06.1998 року.

В обґрунтування позовної заяви Інспекція посилається на норми частини 4 статті 89, частини 1 статті 93, пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та частини 3 статті 8, частини 3 статті 4, частини 1 статті 16, частин 1, 2 статті 17, частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», зокрема зазначає, що 23.09.2005 року, 06.03.2006 року, 03.05.2006 року, 27.11.2012 року та 27.12.2012 року до Єдиного державного реєстру були внесені зміни установчих документів відповідача, в частині його місцезнаходження. Однак, згідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №83/26-07 від 24.01.2013 року, працівниками Державної податкової міліції було встановлено, що за адресою зазначеною у реєстрі відповідач не знаходиться. У зв'язку із зазначеним Інспекція вважає, що оскільки зміни місцезнаходження платника податків не відповідають дійсності, вони мають ознаки фіктивної перереєстрації з метою ухилення від оподаткування (а.с.а.с.2-3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено виконавчий комітет Краматорської міської ради Донецької області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, заявлені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа правом участі своїх представників у судовому засіданні не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Третьою особою через канцелярію суду було надано письмове клопотання про розгляд справи без участі її представника (а.с.21).

В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 04.04.13 року з 1021 до 1033 години.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що провадження у справі має бути закрито, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (п.5 ч.2 ст.17 КАС України).

Органи державної податкової служби мають право, серед іншого, у випадках встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання (пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

За змістом частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.

Поряд з тим, правовий аналіз наведеної норми, зумовлює висновок адміністративного суду, що вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів суб'єкта господарювання не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», установчі документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці лише одночасно з іншими позовними вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством або скасування державної реєстрації юридичної особи.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги розглядуваного адміністративного позову не можуть розглядатись як самостійні, оскільки визнання оспорюваних документів нечинними законом не вимагається. Висновок про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий адміністративний суд України, про що свідчать прийняті касаційною інстанцією ухвали К-13778/08 від 02.02.2012 року та К-31883/10 від 05.07.2012 року.

Окрім того, суд вбачає залежність постановлення судового рішення про припинення юридичної особи (скасування державної реєстрації) від встановлення недійсності правовстановлюючих документів суб'єкта господарювання, насамперед у тому, що суть звернення суб'єкту владних повноважень до адміністративного суду повинна мати своєю метою реалізацію ним владних управлінських функцій, які головним чином полягають у реалізації державної політики в сфері справляння податків та зборів.

Такі міркування обумовлені тим, що лише визнаючи в судовому порядку недійсними статут та свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, не досягається головна мета податкового контролю, а саме усунення та запобігання в подальшому порушень податкового законодавства з боку платника податків. Тобто по суті, розглядаючи заявлені позовні вимоги фактично не відбувається захисту прав та законних інтересів держави в особі податкового органу, як одного з головних принципів судочинства, адже в світлі приписів статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», саме по собі визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію не є підставою для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи. В свою чергу, оскільки юридична особа є платником податків, наділеною відповідною податковою правосуб'єктністю, до моменту її припинення, обов'язки Інспекції щодо здійснення податкового контролю продовжують поширюватися на Підприємство й надалі та знову призводить до зіткнення з тими самими перешкодами, які існували на час звернення до суду.

Наразі, суд звертає увагу на те, що право податкового органу на звернення до суду з вимогами передбаченими пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, означена правова норма ставить у пряму залежність від випадків встановлених законом. Поряд з тим, враховуючи, що норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є спеціальним по відношенню до норм Податкового кодексу України, суд вважає заявлені Інспекцією вимоги такими, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, до заявлених позовних вимог мають бути застосовані відповідні процесуальні наслідки, зокрема, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинстві України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Гідравлік», за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області про визнання недійсними статуту та свідоцтва про державну реєстрацію від 30.06.1998 року.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 04 квітня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст ухвали складений 04 квітня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мєзєнцев Є.І.