Ухвала суду № 30470366, 03.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

03 квітня 2013 року № 813/1640/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Коморний О.І.

секретар судового засідання Ячмінська Я.О.

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Цебрівський Р.В.

при розгляді у попередньому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся 01.03.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, щодо нарахування та виплати старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1 одноразової та грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати та виплатити старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1 одноразову та грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

Представником відповідача подано письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що позивачеві відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у листопаді 2010 року, про що позивач повідомлений листом від 24.11.2010 року, який ним долучений до позовної заяви, відтак з цього часу позивач дізнався або мав дізнатися про порушення свого права.

Позивач та представник позивача проти заявленого клопотання заперечили повністю, вважають, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки позивач повторно звертався з заявою про виплату грошової допомоги і остаточна відмова викладена у листі від 22.11.2012 року. А тому позивач лише з цієї дати дізнався про порушення свого права.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Адміністративний позов, відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст.99 КАС України).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до наказу №303 о/с від 30.09.2010 року за п.64 «б» (через хворобу) (а.с.8).

Згідно долученого позивачем до позовної заяви листа від 24.11.2010р. №9/П-20/ку, відповідач повідомив позивача, про розгляд звернення на урядову гарячу лінію від 11.11.2010 року та про те, що «відповідно до ч.іст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків виплачується особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Стаття 1 цього Закону визначає види пенсійного забезпечення - це пенсія за вислугу років, пенсія по інвалідності або пенсія в разі втрати годувальника. На день звільнення право на пенсію за вислугою років згідно ст.12 цього Закону Ви не мали, право на пенсію по інвалідності згідно ст.18 цього Закону Ви також не мали.

У зв'язку з цим виплата одноразової грошової допомоги Вам не проводилась» (а.с.16).

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Звернення до адміністративного суду здійснюється відповідно до ст.104 КАС України через пред'явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою (ч.1 ст.105 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно повязані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обовязків відповідачу. Пасивні факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту.

Оскільки предметом заявленого позову є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, щодо нарахування та виплати старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1 одноразової та грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" та зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати та виплатити старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1 одноразову та грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", то про порушення свої прав позивач дізнався або повинен був дізнатися (і не міг не дізнатися) з долученого ним же до позовної заяви листа від 24.11.2010р. №9/П-20/ку, яким позивача повідомлено, що на день звільнення право на пенсію за вислугою років згідно ст.12 цього Закону він не мав, право на пенсію по інвалідності згідно ст.18 цього Закону також не мав, у зв'язку з чим виплата одноразової грошової допомоги не проводилась. Відповідно з цього часу у позивачи виникли підстави для позову, предметом якого є визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ст. 100 КАС України передбачена можливість визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Проте причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Доказів неможливості звернутися до суду починаючи з 24.11.2010 року як протягом місяця, так і протягом шести місяців позивач не надав.

Можливість досудового порядку вирішення спору у спірних правовідносинах законом не передбачена, а відтак посилання позивача на ту обставину, що лише з листа відповідача від 22.11.2012 року позивач дізнався про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, судом не може братися до уваги, оскільки у матеріалах справи є лист відповідача від 24.11.2010 року у якому міститься відмова у виплаті грошової допомоги.

Згідно з ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1425/11/13-10 від 13.10.2010р., під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.

Якщо провадження у справі було помилково відкрито за адміністративним позовом, поданим із порушенням строку звернення до адміністративного суду, питання про поновлення якого судом не вирішувалося, і про пропуск строку стало відомо у ході розгляду справи, суд перевіряє поважність причин пропуску строку на звернення до суду і в разі визнання їх неповажними залишає адміністративний позов без розгляду.

Суд констатує, що доказів поважності причин звернутися до суду починаючи з 24.11.2010 року протягом місяця чи шести місяців (загальний строк) позивач не надав і такі в матеріалах справи відсутні.

Згідно п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ч.3. ст..162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм КАС України, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та відсутність доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду

Керуючись ст.ст. 2,4-14, 70, 71, 99, 100, 155,162, 165, КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.04.2013р.

Суддя Коморний О.І.