Ухвала суду № 30469814, 12.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2013 р. м. Київ К/9991/43432/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Бухтіярової І.О.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року

по справі №2а/0570/2392/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація»(надалі -ПрАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація»)

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі -Слов'янська ОДПІ Донецької області ДПС)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У лютому 2012р. позивач звернувся до суду з позовом до Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000272341, №0000282341 від 13.02.2012р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Слов'янська ОДПІ Донецької області ДПС звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, за результатами проведеної Слов`янською ОДПІ Донецької області ДПС документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Виробниче об`єднання «Донбасекскавація»з питань дослідження господарських відносин з ТОВ «Вілтекс»правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. було складено акт №266/23-3/01241384 від 25.01.2012р., в якому на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень - вересень 2011р.; завищено залишок від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011р.

Висновки акту перевірки позивача базуються на інформації з акту ДПІ у Київському районі міста Донецька від 25.11.2011р. №874/23-3/37041093 про неможливість проведення зустрічної звірки платника ТОВ «Вілтекс» з питань підтвердження реальності здійснення господарських операцій за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.

З урахуванням вказаної інформації 13.02.2012р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000272341, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції;

- №0000282341, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що 03.01.2011р. між ПрАТ «ВО «Донбасекскавація»(Замовник) та ТОВ «Вілтекс»(Перевізник) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №2, відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання провести перевезення ґрунту на Кучерово-Ярському, Октябрському №2 та №3 кар`єрах в 2011р. в об`ємі, який орієнтовано складає 900т.м.3 і який може змінюватися на підставі коригування Замовником вскришних і добувних робіт як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Виконання робіт, які є предметом дійсного договору здійснюється в термін з 03.01.2011р. по 31.12.2011р. Вартість доручених Перевізнику робіт по перевезенню ґрунту на всіх кар`єрах визначається на підставі договірної ціни і складає на момент підписання договору 7569тис.грн. у т.ч. ПДВ 20%, при вартості перевозки 1 кв.м. звичайного ґрунту автомобілем марки Белаз на 1 км 2,61грн. з ПДВ 20% на Кучерово-Ярському, Октябрському №2 та №3 кар`єрах при ціні дизельного пального до 3 грн. за 1 літр з ПДВ 20%. При зміні ціни дизельного палива вартість перевезення 1 кв.м., 1 тн. підлягає коригуванню згідно витрат дизельного палива, вказаного в Додатку №1.

03.01.2011 між ПрАТ «ВО «Донбасекскавація» (Продавець) та ТОВ «Вілтекс»(Покупець) було укладено договір №2а купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати у власність та постачати на вказану Покупцем адресу, а Покупець прийняти та сплатити продукцію: дизельне паливо, масло, бензин. Покупець зобов'язан використати ПММ на об`єктах ЗАТ «ВО «Донбасекскавація».

04.04.2011р. між ПрАТ «ВО «Донбасекскавація»(Генпідрядник) та ТОВ «Вілтекс»(Субпідрядник) було укладено договір №6, відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання виконати гірничо-вскришні роботи на кар`єрі Кучерово-Ярському обсягом 840 тис кв.м. згідно календарного графіка в термін з 04.04.2011р. по 31.12.2011р. Вартість гірничо-вскришних робіт на кар`єрах призначається на підставі договірної ціни і складає на момент підписання договору 3,90грн., в т.ч. ПДВ 20% за 1 кв.м. без дизельного палива. Витрати дизельного палива складає 0,62л. на 1 кв.м. при транспортуванні ґрунту до 1 км.

Суми ПДВ згідно спірних податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанції враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому відшкодування ПДВ.

Так, фактичне виконання умов зазначених договорів (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується накладними, податковими накладними, рахунками, актами сдачи - приймання наданих послуг (виконаних робіт), товарно-транспортними накладними, актами про погашення взаємних відносин, актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ -2) за травень - вересень 2011р., довідками про вартість виконаних підрядних робіт, та витрати за травень 2011р.- вересень 2011р., актами наданих послуг по договору, платіжними дорученнями про перерахування на поточний рахунок ТОВ «Вілтекс»грошових коштів на виконання умов договорів.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів про фактичне виконання обома сторонами договорів на перевезення та на постачання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається що 03.01.2011 між ЗАТ «А/Т Глини Донбасу» та позивачем було укладено договір щодо виконання робіт по вскришки та рекультивації відвалів відповідно до проекту та плану робіт Кучерово-Ярського та Южно-Октябрського кар`єров. 01.02.1011 між ПАТ «Огнеупорнеруд»та позивачем укладено договір про проведення вскришних робіт, а також робіт по формуванню відвалів та рекультивації.

Судам встановлено, що на виконання зазначених вище договорів позивачем були укладені договори з ТОВ «Вілтекс», оскільки власних транспортних та інших засобів для виконання договорів з ЗАТ «А/Т Глини Донбасу»та ПАТ «Огнеупорнеруд» не вистачало. На підтвердження виконання договорів з ЗАТ «А/Т Глини Донбасу»та ПАТ «Огнеупорнеруд»позивачем надано всі необхідні первинні документи, які долучені до матеріалів справи.

Стосовно тверджень податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ПрАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація»та ТОВ «Вілтекс», слід зазначити наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Податковим органом не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Дана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2012р. (К/9991/6340/12).

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Київському районі м.Донецька про неможливість проведення зустрічної звірки платника ТОВ «Вілтекс»та не зазначення в товарно-транспортних документах всіх необхідних реквізитів, як на підставу нікчемності укладених між підприємствами правочинів, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Тим паче, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ І.О. Бухтіярова