Ухвала суду № 30469477, 28.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р.Справа № 2а-14457/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Захарова Н.М., відповідача - Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 2а-14457/12/2070

за позовом Кредитної спілки "Самопоміч"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Кредитна спілка "САМОПОМІЧ" (далі за текстом - позивач, КС "САМОПОМІЧ") звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Державної податкової служби (далі за текстом - відповідач, ДПІ у Московському районі м.Харкова ДПС), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000302200 від 26.10.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з винесеним податковим повідомленням - рішенням не погоджується, оскільки протягом своєї діяльності ніяких доходів з інших джерел, ніж передбачені п.п.7.11.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 157.4 Податкового кодексу України, не отримував.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Державної податкової служби задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-3857/12/2070 скасовано, справу №2а-3857/12/2070 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано належну оцінку доводам відповідача стосовно того, що кредитна спілка надавала кредити під забезпечення заставою виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння. Також не перевірено, кому саме були надані кредити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року прийнято до провадження адміністративну справу № 2а-14457/12/2070 (№ 2а-3857/12/2070) за позовом Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 2а-14457/12/2070 адміністративний позов Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова №0000302200 від 26.10.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" (код 22684157, юридична адреса: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 148-А, кв.4) витрати зі сплати судового збору у розмірі 825,40 грн. (вісімсот двадцять п'ять гривень сорок копійок).

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права (пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.6.3.3 (е) п.6.3 ст.6, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9), неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 2а-14457/12/2070 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що перевіркою було встановлено здійснення Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" операцій з надання позик під заставу ювелірних виробів, однак, відсотки за кредитами в загальній сумі 287137,00 грн. до складу доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню, як це передбачено абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, не відносились, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 70072,00 грн. При цьому, відповідач вважає, що позивач не має права здійснювати операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, оскільки не є суб'єктом підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає безпідставними посилання податкового органу на положення законодавства України, що регулюють відносини у сфері діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, оскільки позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, не здійснює торгівельної діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, не здійснює ломбардної діяльності, єдиним видом діяльності кредитної спілки є надання фінансових кредитів своїм членам на умовах платності, строковості та забезпеченості. При цьому, позивач зазначив, що згідно законодавства від оподаткування звільняються доходи кредитних спілок від усіх операцій з активами. Позивач вважає, що грошові кошти кредитної спілки - це її активи, надання кредитною спілкою фінансових кредитів - це операції з активами, а проценти, що отримує кредитна спілка від надання фінансових кредитів, є доходами від здійснення операцій з активами, а тому визначення податковим органом суми заниження податку на прибуток підприємства та штрафних санкцій з доходів від здійснення операцій з активами кредитної спілки є необґрунтованим. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що КС "САМОПОМІЧ" пройшла державну реєстрацію в установленому законом порядку (код 22684157) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с.16, 18). Кредитна спілка "САМОПОМІЧ" внесена до Державного реєстру фінансових установ 15.04.2004 року за №320, що свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 14.06.2006 року (а.с.17).

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Московському районі м.Харкова була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року (а.с. 19-35).

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 70072,00 грн., у тому числі за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року у сумі 49866,00 грн., за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року у сумі 521,00 грн. та за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у сумі 19685,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року ДПІ у Московському районі м.Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000302200 від 26.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ у загальному розмірі 82539,50 грн., у тому числі за основним платежем - 70072,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12467,50 грн. (а.с.36 - 37).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному до органів державної податкової служби України, однак прийнятими рішеннями за результатами розгляду скарг податкове повідомлення - рішення №0000302200 від 26.10.2011 року - залишено без змін (а.с.38 - 46). Після чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх правомірності, оскільки донарахування відповідачем КС "САМОПОМІЧ" грошових зобов'язань з податку на прибуток фінансових установ є необґрунтованим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Приписами ч.1 ст.21 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту, зокрема, надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Відповідно до ст.6 Статуту КС "САМОПОМІЧ" одним із видів діяльності КС "САМОПОМІЧ" є надання кредитів своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі (а.с. 8 - 15).

Згідно вимог абз.2 ч.2 статті 23 Закону України "Про кредитні спілки", кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Як вбачається із довідки №10 від 22.01.2013р., за період з 1 липня 2008 р. по 30 червня 2011р. Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" обслуговувалися кредити лише надані членам кредитної спілки. Згідно протоколу №038-13 від 22.01.2013р., який було складено ревізійною комісією кредитної спілки, з станом на 1 липня 2008р. обслуговувалось 244 кредити. Протягом часу з 1 липня 2008р. по 30 червня 2011р. (включно) Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" було надано 599 кредитів. Усі кредити були надані особам, які є членами кредитної спілки, що відповідає вимогам ч.1 ст.1 та ч.1 ст.21 Закону України "Про кредитні спілки". Фактів надання кредитів особам, що не були членами кредитної спілки, не виявлено.

Таким чином, на виконання вимог ч.5 статті 227 КАС України, якою передбачено обов'язковість врахування при новому розгляді справи висновків і мотивів скасування судом касаційної інстанції прийнятих рішень, судом першої встановлено, підтверджено у суді апеляційної інстанції та не спростовано відповідачем по справі, що за перевіряємий період (з 1 липня 2008р. по 30 червня 2011р.) Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" обслуговувались кредити лише надані членам кредитної спілки. Фактів надання кредитів особам, що не були членами кредитної спілки, під час розгляду справи не встановлено.

З акту перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року вбачається, що встановлюючи в діяльності позивача порушення вимог абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, відповідач виходив з того, що відсотки отримані за кредитами наданих позивачем під заставу ювелірних виробів, як такі, що отримані від діяльності іншої ніж зазначено в п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.157.4 ст.157 Податкового кодексу України, не включені КС "САМОПОМІЧ" до доходу з інших джерел, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах у відповідності до абз.2 пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ до набрання чинності з 01.04.2011 року розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України були передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", положення якого збережено в Податковому кодексі України.

З аналізу норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України вбачається, що кредитні спілки відносяться до неприбуткових установ і організацій та з точки зору оподаткування мають особливий статус.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, неприбутковими установами та організаціями є установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

На підставі п.п.133.1.4 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України неприбуткові організації є платниками податку на прибуток у разі отримання прибутку від неосновної діяльності.

Виходячи з положень п.157.4 ст. 157 Податкового кодексу України та п.п.7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, зокрема, кредитних спілок, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) кредитних спілок.

Відповідно до п.1.3 "Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України", затвердженому розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003р. №177 (далі - Порядок №177) продуктивні активи - активи кредитної спілки, використання яких дає кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу; непродуктивні активи - активи, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу. Отже, активи кредитної спілки складаються з двох частин: продуктивні та непродуктивні активи.

Приписами п.п.3.2.1 Порядку №177 встановлено, що продуктивні активи, це кредити, надані членам кредитної спілки. У п.п.3.3.1 Порядку №177 вказано види доходів кредитної спілки, тобто доходи від продуктивних активів, а саме: отримані проценти за кредитами, що надані членам кредитної спілки.

Відповідно до п.п.14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та п.п.7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Згідно з п.п.14.1.206 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та п.1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Виходячи зі змісту положень п.157.15 ст.157 Податкового кодексу України та п.п.7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основна діяльність" розуміється діяльність неприбуткових організацій, яка визначена для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, у тому числі зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації). До основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, зокрема кредитними спілками, особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

Враховуючи наведене, доходи, отримані кредитними спілками від операцій з активами, які пов'язані з фінансово-кредитною діяльністю кредитної спілки, що передбачені Законом України "Про кредитні спілки", як основною її діяльністю (у тому числі пасивні доходи), звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п. 157.11 ст. 157 Податкового кодексу України та 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.4 та 7.11.4 цих статей, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Згідно положень Статуту КС "САМОПОМІЧ", одним із видів діяльності кредитної спілки є надання кредитів своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Таким чином, надання позивачем кредитів своїм членам є основною його діяльністю, а дохід (проценти), отриманий ним від надання таких кредитів, є платою за використання залучених на визначений строк коштів, а отже є пасивним доходом позивача.

Суд враховує, що згідно приписів ч.2 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка має право самостійно встановлювати, зокрема: способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 статті 572 Цивільного кодексу України).

Таким чином, положеннями Цивільного кодексу України та ч.2 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки" прямо передбачено можливість встановлення кредитною спілкою способів забезпечення кредитних зобов'язань за отриманими кредитами членами цих спілок.

При обґрунтуванні висновків акту перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року відповідач послався на той факт, що у перевіряємому періоді позивачем здійснювались операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, які останній не мав права здійснювати, оскільки не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому, відповідач посилається на положення Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №84 від 06.04.1998 року, Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності" №802 від 04.06.1998 року.

Так, у п.3.1.1, п.3.1.3 акту перевірки зафіксовано, що у зв'язку зі значним обсягом укладених кредитних договорів під заставу ювелірних виробів, за перевірений період, неможливо достеменно визначити заниження доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню по квартально. Враховуючи це суми суми заниження доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню визначено за даними бухгалтерського обліку кредитної спілки за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. та за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р.

Колегія суддів зазначає, що Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства встановлено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984).

Пунктом 6 Порядку №984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Всупереч наведеним нормам, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова ДПС в акті перевірки не висвітлено обставин порушення позивачем абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, а саме, акт перевірки не містить посилань по яким саме кредитним договорам, за якими господарськими операціями були встановлені вказані порушення, не зазначено які первинні та бухгалтерські документи, що свідчать про здійснення позивачем операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, досліджувались під час проведення перевірки.

Як вбачається із текстів договорів застави (а.с. 77 - 80, 86, 89, 92, 94, 96), наданих позивачем, як приклад тих договорів які укладались Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" у спірний період з членами спілки (позичальниками за кредитними договорами), у заставу передавались вироби з жовтого металу. Посилань на передання у заставу виробів з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням вказані договори застави не містять.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано доказів здійснення Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" господарських операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням.

Також податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами здійснення позивачем у перевіряємий період діяльності іншої, ніж зазначено в п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.157.4 ст.157 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що діяльність кредитних спілок врегульована Законом України "Про кредитні спілки", а тому посилання відповідача на Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.04.1998 року №84, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року №802 "Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності" є необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками відповідача про здійснення позивачем у перевіряємий період діяльності іншої, ніж зазначено в п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.157.4 ст.157 Податкового кодексу України.

Хибними також є посилання відповідача на здійснення позивачем ломбардної діяльності, оскільки відповідно до п.1.14 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.14.1.100 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ломбардною операцією визнається операція фізичних чи юридичних осіб з заставою товарів або валютних цінностей. Між тім, кредитна спілка надає кредити виключно своїм членам та приймає у заставу лише майно цих фізичних осіб. Доказів здійснення позивачем ломбардної діяльності суду не надано.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що донарахування КС "САМОПОМІЧ" грошових зобов'язань з податку на прибуток фінансових установ є необґрунтованим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0000302200 від 26.10.2011р. належним чином не довів, що є підставою для його скасування та як наслідок задоволення позову .

За таких обставин, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 2а-14457/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 02.04.2013 р.