Ухвала суду № 30467775, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.справа № 2а-10766/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року

у адміністративній справі № 2а-10766/10/0470 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року задоволено поданий 01 вересня 2010 р. Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів позов, та стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31211230700024, отримувач - Саксаганський район м. Кривого Рогу, банк отримувача - ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 25005978) адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р. в сумі 3858,75 грн., та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 127,60 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав неврахування судом обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, фізична особа-підприємця ОСОБА_1 відноситься до осіб, яким відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовано Господарським Кодексом України, Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ (далі - закон №875-ХІІ).

Відповідно до ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідачем було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2009 рік, відповідно до якого, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 8 осіб. При цьому, згідно звітних даних відповідача, що надавалися у 2009 році до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, особи яким встановлено інвалідність до штатних працівників не входиди.

Відповідно до наданої суду ксерокопії звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві відповідача у 2009 році склала 8 осіб, відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону №875-ХІІ, у відповідача мав бути працевлаштований один інвалід.

Вказаний факт визнаний позивачем як невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та ненадання необхідно для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, тому визнав за необхідне застосувати до відповідача адміністративно -господарські санкції в сумі 3858,75 грн., та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 127,60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач по справі звіт про наявність вакансій (форма № 3-ПН) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості не подавав, робочих місць не створив, за відсутності такої інформації як центр зайнятості, так і Фонд були позбавлені можливості виконати покладені на них обов'язки щодо врахування наданої інформації про вакансії та повідомлення зацікавлених осіб про їх існування.

При прийнятті вищевказаного рішення, суд першої інстанції керувався тим, що обов'язковою умовою вжиття заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів є зазначення в звіті за формою 3-ПН у графі «Окрема категорія громадян у рахунок броні, а також інваліди, пенсіонери, студенти та інші» додаткових вимог, а відсутність у позивача вказаної інформації є підставою для стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені

Судова колегія у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем вимог законодавства щодо створення робочих місць для інвалідів, працевлаштування інвалідів, та своєчасності і постійності надання позивачу інформації, яка була необхідна для працевлаштування інвалідів, тобто вчинення правопорушення у сфері господарської діяльності та обґрунтованість розрахунку адміністративно-господарських санкцій, здійсненого позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до абз. З пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення"№ 803-ХІІ від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем звітність за формою № 3-ПН до центру зайнятості протягом 2009 року не подавалася. Таким чином, вимоги ст..ст. 18,19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем не виконані.

Судова колегія вважає правильною оцінку судом першої інстанції наданих відповідачем у справі під час судового її розгляду доказів на підтвердження порушень з його вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", та визнання цих доказів неналежними і такими, що не підтверджують своєчасність подання відповідачем такої звітності за встановленою формою до центру зайнятості протягом 2009 року, до того ж серед наданих позивачем суду ксерокопії звітів відсутна звітностість за березень, серпень, вересень 2009 року. Суд першої інстанції при цьому правильно узяв до уваги, що: надані до суду ксерокопії звітів містять на собі необумовлені дописки кульковою ручкою, що підтверджує факт дописки в звіті після виготовлення їх ксерокопій звітів (а.с. 25, 26, 28, 30); а надані оригіналі, містять виправлення по тексту, які ніким не засвідчені (а.с. 27); жодний із наданих ксерокопій звітів не містить на собі відмітки про реєстрацію позивача вхідної кореспонденції за встановленою формою (зі штампом центру зайнятості, та зазначенням номеру реєстрації як вхідної кореспонденції); не містить обов'язкових реквізитів (зокрема, прізвища виконавця у відповідній графі звіту); а відмітка невідомої особи в правому нижньому куті наданих до суду ксерокопій звітів не підтверджує реєстрацію вказаних звітів у центрі зайнятості, оскільки до районного центру зайнятості має подаватися оригінал звіту, а зазначена відмітка зроблена кульковою ручкою на ксерокопії звіту.

На підставі аналізу наданих відповідачем ксерокопій звітів за формою 3-ПН за спірний період, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованго висновку про те, що інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів у зазначених звітах відсутня, оскільки у графі "Додаткові вимоги" (у всіх наданих суду копіях звітів), яка характеризує основні вимоги до претендента на вакансію, відсутнє посилання на обов'язкову умову - наявність інвалідності (а.с. 22-31), а на вимогу суду, відповідач не надав документи на підтвердження наявності у спірному періоді вакансії для інваліда (звіти з праці, штатний розклад тощо).

Підставою судова колегія визнає не прийняття судом першої інстанції до уваги наданого відповідачем листа від імені директора Саксаганського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу на запит ФОП, оскільки ця відповідь не засвідчена печаткою установи, не містить реквізитів запиту, на який вона надається (запит відповідачем до суду також не був наданий), та конкретної інформації щодо кількості заявлених відповідачем вакансій для інвалідів, характеристики вакантних робочих місць, тощо (а.с. 21).

Таким чином, судова колегія вважає, що матеріали справи не містять в собі належних доказів виконання ним вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки долучені до матеріалів справи за вимогою відповідача ксерокопії документів, оформленні з порушенням та не у відповідності до вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., відповідно до абз. 3 пункту 2 якого, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Оскільки матеріали справи свідчать, що визначені позивачем адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р. в сумі 3858,75 грн. 75 коп., позивачем не сплачені самостійно, судова колегія визнає обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про стягнення вказаний санкцій разом з нарахованою позивачем пенею за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 127,60 грн., яка розрахована з дотриманням вимог ст. 20 Закону №875-ХІІ

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов