Постанова № 30467560, 15.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. справа № 2а/0470/9905/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 дов від 09.09.2011

відповідача: - Духневич Т.С. дов від 23.07.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року

у справі № 2а/0470/9905/11

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003931705 від 29.04.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 1393,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем при винесенні зазначеного рішення порушено вимоги Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надіслано без розрахунку податкового зобов'язання, внаслідок чого позивач вважає, що визначена податковим органом сума є завищеною.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що розрахунок земельного податку проведено з урахуванням базової вартості одного квадратного метру в м. Дніпропетровську та виходячи з середніх показників нормативно-грошової оцінки земельних ділянок по місту.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 62), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що судом не враховано, що нормативну грошову оцінку земельних ділянок відповідачем не підтверджено ніякими документами. Встановлені судом обставини, що земельний податок розрахований з урахуванням базової вартості одного квадратного в м. Дніпропетровську, фактично є недоведеними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 29.04.2011 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003931705, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 1393,64 грн.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Позивач -ОСОБА_3 є власником нежилих приміщень:

відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 вересня 2006 року - ? частина магазину продовольчих товарів - приміщення № 2 (два) поз.1-6, загальною площею 51,1 кв.м., ганок літ. а на першому поверсі житлового будинку літ.А-9, що знаходиться в АДРЕСА_1. Право власності на означене нерухоме майно зареєстровано КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»19.10.2006, реєстрацій номер 11821776.

відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 вересня 2006 року -? частина нежилого приміщення № 2 в житловому будинку літ.А-5 на першому поверсі поз.І, 1-3, загальною площею 48,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2. Право власності на означене нерухоме майно зареєстровано КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»19.10.2006, реєстрацій номер 8133033.

відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 вересня 2006 року -? частина нежилого приміщення №34 в житловому будинку літ.А-9 на першому поверсі поз. 1, 2, 17-21, загальною площею 64,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3. Право власності на означене нерухоме майно зареєстровано КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»18.10.2006, реєстрацій номер 8646369.

Згідно ст.377 Цивільною кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового речення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Також, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно із ст.269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За правилами ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З огляду на наведені правові норми, колегія судів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є платником земельного податку з земельних ділянок, на яких розташовані належні йому на праві власності частини нежилих приміщень в житлових будинках.

Разом з тим, судом першої інстанції не прийнято до уваги законодавчо встановлений порядок визначення розміру земельного податку, що підлягає сплаті позивачем.

За поясненнями відповідача розрахунок земельного податку проведено виходячи з середніх показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок по місту, на підтвердження чого відповідачем наданий лист Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» № 2-2/2629 від 09.09.2011.

Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку земель»нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.

Відповідно до ст.20 цього ж Закону за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 затверджений Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Пунктом 1.7 вказаного Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про оцінку земель»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до абз.2 п.286.1 ст.286 ПК України відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному випадку визначення земельного податку виходячи з середніх показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок по місту не відповідає законодавчо встановленому порядку визначення розміру земельного податку, а також приписам ст.23 Податкового кодексу України, відповідно до якої базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

Поданий відповідачем лист Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру»№ 2-2/2629 від 09.09.2011 про надання інформації щодо даних Державного земельного кадастру міста Дніпропетровська не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.70 КАС України, оскільки вказаний лист не є законодавчо встановленим документом про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, внаслідок чого інформація, викладена в цьому листі, не може бути використана відповідачем при розрахунку земельного податку. Крім того, вказаний лист складений після прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищенаведеного, колегія судів дійшла висновку, що застосовуючи при розрахунку земельного податку середніх показників нормативно-грошової оцінки земельних ділянок по місту, відповідач діяв всупереч встановленому порядку, податкове повідомлення-рішення №0003931705 від 29 квітня 2011 року прийнято відповідачем не у відповідності до вимог законодавства України.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.198 ст.ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/9905/11 -скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року №0003931705.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко