Постанова № 30467543, 13.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.

справа № 0870/9332/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 10.09.2012р. у справі №2а-0870/9332/11

за позовом:

Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до:

про:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011р. Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі – ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання дій протиправними / а.с. 3-7/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/9332/11 та справу було призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 30.12.2010р. по 21.06.2011р. в ході якої було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість по податковій декларації від 20.12.2010р. за листопад 2010р. у сумі 7764514 грн. з затримкою більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, про що було складено акт №187/08-05/00130926 від 27.07.2011р., але позивач вважає, що задекларована ним суму податку на додану вартість 7764514 грн. за листопад 2010р. сплачена ним у встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки відповідними платіжними дорученнями №18172 від 23.12.2010р., №18240 від 24.12.2010р., №18280 від 27.12.2010р., №18291 від 28.12.2010р., №18322 від 29.12.2010р. на загальну суму 7764514 грн., у яких призначення платежу було зазначено «податок на додану вартість за листопад 2010р.», але з акту перевірки позивачу стало відомо, що на думку відповідача сплата поточних податкових зобов’язань за листопад 2010р. по податковій декларації від 20.12.2010р. здійснювалась не вищенаведеними платіжними дорученнями, а відповідно до платіжних доручень: №8416 від 25.05.2011р. на суму 2200000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8471 від 26.05.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8562 від 27.05.2011р. на суму 1800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №10066 від 17.06.2011р. на суму 2000000грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2011р.», №10246 від 20.06.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р.», №10248 від 21.06.2011р. на суму 1338547грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р., таки чином позивач вважає, що відповідач у справі фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені платником податку у відповідних платіжних дорученнях , що призвело до протиправних висновків податкового органу щодо пропуску позивачем строку сплати узгодженого податкового зобов’язання за листопад 2010р., позивач вважає такі дії відповідача безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства податковому органу не надано повноважень щодо розподілу коштів та зміни призначення платежів, які визначені платником податку в платіжних документах, тому просив суд визнати протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміни призначення платежів визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в наступних платіжних дорученнях: №8416 від 25.05.2011р. на суму 2200000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8471 від 26.05.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8562 від 27.05.2011р. на суму 1800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №10066 від 17.06.2011р. на суму 2000000грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2011р.», №10246 від 20.06.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р.», №10248 від 21.06.2011р. на суму 1338547грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. у справі №2а-0870/9332/11 позов задоволено, визнано протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: №8416 від 25.05.2011р. на суму 2200000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8471 від 26.05.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8562 від 27.05.2011р. на суму 1800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №10066 від 17.06.2011р. на суму 2000000грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2011р.», №10246 від 20.06.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р.», №10248 від 21.06.2011р. на суму 1338547грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р. (суддя Сіпака А.В.) / а.с. 69-70/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 71-74/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції не було з’ясовано усі фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судом рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 10.09.2012р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 81-85/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, надано оцінку усім доказам, які були надані суду сторонами у справі під час розгляду справи, та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 10.09.2012пр. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях ВАТ «Запоріжжяобленерго» та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 10.09.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 78,80/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 21.07.2011р. відповідачем у справі проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 30.12.2010р. по 21.06.2011р. за результатами якої 27.07.2011р. було складено акт №187/08-05/00130926.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту №187/08-05/00130926 від 27.07.2011р. /а.с.9-12/ в ході перевірки встановлено, що внаслідок порушення позивачем пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України ним було несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2010р. №9005722384 від 20.12.2010р. в сумі 7764514 грн.

Відповідно до пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» граничний термін сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість зазначеного у податковій декларації за листопад 2010р. №9005722384 від 20.12.2010р. припадає на 30.12.2010р.

Крім цього, постановою Верховного суду України від 01.09.2009р. підтверджено законність прийняття СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкового повідомлення-рішення №0000210203/2 від 07.10.2004р., яким визначено податкове зобов’язання ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість в загальному розмірі 37809687,50 грн., що свідчить про те, що податкове зобов’язання визначене цим податковим повідомлення-рішенням є узгодженим з 01.09.2009р., про що зазначено в висновках акту перевірки №187/08-05/00130926. від 27.07.2011р.

Відповідно до п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011р., тобто був чинним на момент проведення податковим органом перевірки позивача та на момент здійснення позивачем платежів за зазначеними у позовній заяві платіжними дорученнями) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства податковий орган (відповідача у справі), який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, під час здійснення позивачем у справі (платником податків) платежів щодо сплати коштів платіжними дорученнями: №8416 від 25.05.2011р. на суму 2200000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8471 від 26.05.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №8562 від 27.05.2011р. на суму 1800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2011р.», №10066 від 17.06.2011р. на суму 2000000грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2011р.», №10246 від 20.06.2011р. на суму 800000грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р.», №10248 від 21.06.2011р. на суму 1338547грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2011р., мав повноваження зараховувати такі кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від наміру сплати, який визначено у платіжних дорученнях платником податків, що свідчить про те, що податковий орган під час зарахування коштів сплачених за вищезазначеними платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу, дів в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством і підстави для визнання таких дій суб’єкта владних повноважень протиправними відсутні, оскільки наявність узгодженого з 01.09.2009р. податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 37809687,50 грн. не оспорюється позивачем та підтверджується висновками акту перевірки №187/08-05/00130926. від 27.07.2011р.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому необхідно апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 10.09.2012р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, є необґрунтованими та безпідставним, а тому позивачу у задоволенні таких позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,202,205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. у справі №2а-0870/9332/11 – скасувати.

В позові відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 01.04.2012р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко