Постанова № 30466832, 03.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 5009/4283/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій областіна ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 18.01.2013у справі№ 5009/4283/12 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький оліяжиркомбінат"до Запорізької міської радипровизнання права власностіза участю представників сторін:

позивача: Ніквас В.В., дов.від 06.11.2012 № 5659/16

відповідача: не з'явилися

прокурора: Гудименко Ю.В., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв.від 21.01.2013 № 014715

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 у справі № 5009/4283/12 (суддя Хуторной В.М.) позов задоволено, визнано за Публічним акціонерним товариством "Запорізький оліяжиркомбінат" право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю вагової тропічної сировини, літера Б9, інвентарний номер 56502, балансовою вартістю 10008762,53 грн., розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Харчова, 3.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Манжур В.В., суддів Будко Н.В., Москальової І.В.) апеляційну скаргу Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 у справі № 5009/4283/12 повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2013 у цій справі, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Перший заступник прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 у справі № 5009/4283/12.

Приймаючи оскаржувану ухвалу у цій справі, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, повернув скаржнику апеляційну скаргу, посилаючись на те, що скарга підписана особою, яка не має право її підписувати.

Судом апеляційної відзначено, що 01.12.2012 вступив в силу Закон України від 18.09.2012 № 5288-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", яким було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, слова "прокурора чи його заступника" замінено словами "прокурора", у зв'язку з чим дійшов висновку, що з 1 грудня 2012 Заступник прокурора втратив повноваження порушення справ у господарських судах; Господарським процесуальним кодексом України не передбачено звернення заступника прокурора з позовною заявою, апеляційною та касаційною скаргою.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Поняття "прокурор" визначене у статті 56 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон), відповідно до якої у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п'ятій і сьомій статті 46, статті 46-2, 46-3, 46-4, частині першій статті 47, статтях 48, 48-1, 49, 50, 501 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.

Під поняттям "прокурор" у частині третій статті 20 та статтях 21, 23 та 24 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники.

Частиною 3 статті 20 Закону передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно із статтею 361 Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до статей 29, 91, 107, 11115 і 113 Господарського процесуального кодексу України, статей 361 і 37 Закону формою представництва прокуратурою інтересів держави може бути подання прокурором апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а також вступ у справу та участь у розгляді справи, порушеної за позовами інших осіб.

Право внесення апеляційної, касаційної скарги надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам - незалежно від їх участі у розгляді справи (стаття 37 Закону).

Вищенаведені положення норм чинного законодавства відображені і в пункті 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі" від 16.01.2013 № 2.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував зміни, які відбулися у Законі України "Про прокуратуру" та в Господарському процесуальному кодексі України з питань участі прокурора у судовому процесі та дійшов помилкового висновку про відсутність права внесення апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду Першим заступником прокурора.

Отже, при винесенні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції невірно застосовані приписи статті 97 Господарського процесуального кодексу України, що дає підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2013 у справі № 5009/4283/12 Господарського суду Запорізької області скасувати.

Справу №5009/4283/12 направити до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова