Рішення № 30465706, 28.03.2013, Приморський районний суд м. Одеси

28.03.2013

Справа № 1522/26298/12

Провадження № 2/522/4105/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру оплати за товар, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд зменшити на 132 000 грн. вартість квартири АДРЕСА_1, яка нею отримана від відповідача за наслідками мирової угоди, затвердженою ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року, а також просить стягнути з відповідача на її користь 1320 грн. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року між нею та відповідачем було затверджено мирову угоду, згідно положень якої позивач передала у власність відповідачеві належну їй на праві часткової спільної власності частину житла - квартири АДРЕСА_2.

Також за умовами цієї мирової угоди відповідач передав у власність позивачу належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3.

Згідно вищевказаної ухвали передбачено також, що ОСОБА_1 зобов'язується додатково сплатити відповідачеві 52 000 грн. в рахунок різниці у вартості отриманої позивачем квартири.

Проте після укладення мирової угоди і набуття права власності на житло, позивачем було з'ясовано, що переданий йому товар є непридатним для використання за призначенням, оскільки квартира АДРЕСА_3 перебуває в аварійному будинку, який підлягає відселенню, що підтверджується рішенням виконавчого комітету № 570 від 16 серпня 2001 року, а також даними рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 505 від 10 вересня 2003 року, згідно з якими Приморській районній адміністрації та Одеському міському управлінню МВС України в Одеській області заборонено здійснювати реєстрацію в будинку № 36, де проживає позивач, а також Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості заборонено оформлення документів щодо відчуження квартири, яку отримав позивач від відповідача, оскільки будинок, в якому знаходиться квартира позивача відноситься до аварійного фонду і жителі підлягають відселенню.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що АДРЕСА_4 перебуває в нормальному стані, а його онука ОСОБА_1 не бажає виплачувати йому гроші за мировою угодою.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру оплати за товар не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року була затверджена мирова угода між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з одного боку, та ОСОБА_6 з іншого, за умовами котрої ОСОБА_2 зі сторони позивачів передав у право власності ОСОБА_6 та визнав за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 у місті Одесі, яка належала йому на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 19 лютого 2010 року, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» 03 березня 2010 року, реєстраційний номер 29689862; відповідачка була згодна отримати у свою приватну власність вказану квартиру та відмовитись від своєї частки власності у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, яка належала їй на праві спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право приватної власності на житло від 11 лютого 1998 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому Одеської міської ради народних депутатів, на користь позивачів; зважаючи на те, що вартість придбаної для відповідачки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 у 2, 6 рази перебільшувала вартість її частки квартири за адресою: АДРЕСА_6, від якої відповідачка відмовилась на користь позивачів, ОСОБА_6 була зобов'язана частково компенсувати позивачам різницю вартості, а саме: 52 000 грн., що у еквіваленті 6 500 дол. США; відповідачка була зобов'язана сплатити позивачам в особі ОСОБА_2 вищевказану суму упродовж 5-ти років рівними частинами з щомісячним поверненням заборгованості починаючи від дня вступу в законну силу даної угоди.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка умови мирової угоди в частині компенсації вартості квартири у розмірі 52 000 грн. не виконала, посилаючись на непридатність для проживання АДРЕСА_1, так як будинок перебуває у аварійному стані.

Однак доводи позивачки спростовуються відповіддю Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за № 01-12/106 від 24.01.2013 року, згідно якої зазначений будинок у списках ветхих та аварійних не значиться та знаходиться у задовільному технічному стані.

За п. 2 мирової угоди затвердженої Суворовським районним судом м. Одеси від 10 березня 2010 року ОСОБА_2 придбав для ОСОБА_1 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 за ціною 212 000 грн., що складає 26 500 доларів США.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав умови вищевказаної мирової угоди належним чином, а квартира АДРЕСА_8 знаходиться в задовільному стані та відповідає вимогам якості товару, що був переданий позивачці ОСОБА_1 у власність.

Більш того, як встановлено у судовому засіданні, позивачка неодноразово оглядала зазначену квартиру, була згодна її отримати, ніяких претензій з приводу технічного стану як квартири, так і будинку не висловлювала. Дані обставини позивачка підтвердила у судовому засіданні. Також у судовому засіданні встановлено, що мирову угоду ОСОБА_1 підписала з власного бажання, без стороннього тиску.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо необгрунтованості заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 679, 673 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 6, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208-209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру оплати за товар, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.Б. Свячена