Рішення № 30464473, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3309/13 01.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ-АВТО"

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

Про стягнення 15 585,88 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Кірсанова К.О. - представник (дов. № 64-1-4/38-Ю від 25.12.2012 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом 19G-0344937 від 23.03.2011 р. в розмірі 15 585,88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом 19G-0344937 від 23.03.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Тойота", державний номер 0344937 - ЗАТ «Візіком», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "КІА", державний номер АА0259СВ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Гікал С.М., визнаний винним у її скоєні, застрахований у СТДВ «Гарантія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8232533, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 15 585,88 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/3309/13 та призначено справу до розгляду на 11.03.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 11.03.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 01.04.2013 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3309/13 від 22.02.2013 р. та ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3309/13 від 11.03.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 11.03.2013 р. та 01.04.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.04.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 01.04.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2011 р. між ПАТ «УСК «Гарант - Авто» та ЗАТ «Візіком» було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом 19G-0344937, предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси ЗАТ «Візіком» пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом автомобіля "Тойота", державний номер 0344937 від страхових ризиків.

Згідно довідки Оболонського ВДАІ РУ ГУМВС України в м. Києві, 11.09.2011 р. по пр.-ту Оболонському у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Тойота", державний номер 0344937, яким керувала Свирська Л.І. та автомобіля марки "КІА", державний номер АА0259СВ, яким керував Гікал С.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Гікал С.М. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2011 р.

12.09.2011 р. до ПАТ «УСК «Гарант - Авто» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 724 від 25.10.2011 р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Тойота", державний номер 0344937 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 16 062,60 грн.

22.12.2011 р. ПАТ «УСК «Гарант - Авто» на підставі Страхового акту № 127630 від 16.12.2011 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 16 585,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4355 від 22.12.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "КІА", державний номер АА0259СВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Тойота", державний номер 0344937, належить Гікал С.М., застрахований в СТДВ «Гарантія», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8232533.

Вина водія Гікал С.М. який керував автомобілем "КІА", державний номер АА0259СВ, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2011 р.

Цивільно-правова відповідальність Гікал С.М. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "КІА", державний номер АА0259СВ була застрахована у СТДВ «гарантія» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/8232533).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Тойота", державний номер 0344937 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/8232533), а до ПАТ «УСК «Гарант - Авто» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом 19G-0344937 від 23.03.2011 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Гікал С.М., як особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 724 від 25.10.2011 р. вартість матеріального збитку транспортного засобу "Тойота", державний номер 0344937 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 16062,60 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/8232533) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № ВЕ/8232533 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням зносу транспортного засобу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 15062,60 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.

Отже, позовні вимоги в розмірі 523,28 грн. (15 585,88-15 062,60 грн. = 523,28 грн.) не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 15 062,60 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) шкоду в розмірі 15 062 (п'ятнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 1662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 74 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

Складено 05.04.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева