Постанова № 30460989, 26.03.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8628/12

категорія 12.3

26 березня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Степанові П.В.,

з участю представників сторін ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Корольовського РВ УМВС України в Житомрській області про стягнення заборгованості по виплаті допомоги на оздоровлення, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

В липні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УМВС України в Житомирській області. Просила стягнути на її користь допомогу на оздоровленння за 2008-2012 роки з урахуванням компенсації у розмірі 4286,54 грн., а також 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначала, що під час проходження державної служби в органах внутрішніх справ в 2008-2012 роках передбачену чинним законодавством допомогу на оздоровлення не отримувала, при звільненні її зі служби вказана допомога їй також не була виплачена. Зазначає, що протиправною бездіяльністю відповідача їй була завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 2000 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Корольовський РВ УМВС України в Житомирській області.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні за безпідставністю, зазначав, що допомога на оздоровлення не виплачувалась державним службовцям органів внутрішніх справ у зв"язку з обмеженням фінансування таких видатків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2008 -2011 роки залишено без розгляду за пропуском строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Решта позовних вимог підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що з червня 2008 року по липень 2012 року ОСОБА_1 проходила державну службу в органах внутрішніх справ на посаді спеціаліста СГІРФО Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про державну службу", державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення.

Пунктом 2 постанови КМ України від 9 березня 2006 р. N 268 розмір такої допомоги обмежений розміром середньомісячної заробітної плати.

Наказом начальника Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області №14 від 2 липня 2012 року ОСОБА_1 була надана відпустка за 2012 рік з 12 червня по 9 липня 2012 року, проте допомога на оздоровлення позивачці виплачена не була.

Обгрунтовуючи правомірність відмови у виплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, представник відповідачів посилався на п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, відповідно до якої, виплата такої допомоги є правом, а не обов"язком роботодавця. Зазначав також і про відсутність коштів для проведення таких виплат державним службовцям Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області.

Такі доводи, на думку суду, не заслуговують на увагу, адже право позивачки на отримання допомоги на оздоровлення при виході у щорічну відпустку гарантоване статтею 35 Закону України "Про державну службу", дія якої не може обмежуватись постановою КМ України. Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, порушене право позивачки підлягає відновленню шляхом покладення на Корольовський РВ УМВС України, як роботодавця, обов"язку по нарахуванню і виплаті їй грошової допомоги у розмірі середньої заробітної плати у зв'язку з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки у 2012 році.

УМВС України в Житомирській області не було роботодавцем позивачки, до порушення її трудових прав непричетне.

Строк звернення з позовом до суду з вимогами про стягнення допомоги на оздоровлення за 2012 рік позивачка не пропустила.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995р., № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачка у позовній заяві не зазначила, а її представник в судовому засіданні не надав доказів заподіяння їй моральної шкоди, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України "Про державну службу", ст.ст. 158-163 КАС України, суд-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УМВС України в Житомирській області, Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області задовольнити частково.

Зобов'язати Корольовський РВ УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньої заробітної плати у зв'язку з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки у 2012 році.

В задоволені решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 01 квітня 2013 р.