Рішення № 30460739, 02.04.2013, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

4 м. смт. Красні Окни Україна 67900

Справа № 1517/1079/2012

Провадження № 2/506/26/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2013 /повний текст/

02.04.2013 року с.м.т.Красні Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

при секретарі Просяній І.А.

за участю представника позивача Нікдорія А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Красні Окни цивільну справу за позовом

ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та внесення змін у договір -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Державний Ощадний банк України" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та внесення змін у договір, посилаючись на те, що ОСОБА_3 уклав з позивачем договір про іпотечний кредит №2240-н від 14 лютого 2008 року про надання кредиту в сумі 172 300 євро на придбання квартири, з терміном остаточного погашення не пізніше 18.11.2028 року зі сплатою 11,3 % річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань по зазначеному кредитному договору між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №1 від 14 лютого 2008 року.

Також у забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 15.02.2008 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.08.2012 року з відповідачів стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 237 970,82 Євро та пеню в розмірі 302 446,08 грн.

Однак, оскільки договір не було розірвано, а ухвалення рішення не є підставою для припинення нарахування відсотків та пені за кредитом, то після ухвалення рішення, відповідно до п.1.5 кредитного договору було нараховано відсотки та пеню, у зв'язку з чим після ухвалення рішення виникла заборгованість за кредитом, яка згідно з розрахунком заборгованості станом на 15.10.2012 року складає - 45323,39 Євро та 5843,94 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідачів зазначену суму солідарно та судові витрати рівними частинами.

Крім того, позивач просив внести зміни до кредитного договору №2240-н від 14.02.2008 року, а саме:

- в п.1.2 слова та цифри «Остаточний термін погашення Кредиту не пізніше 18 листопада 2028 року» замінити на «терміном остаточного погашення кредиту встановити дату подання позовної заяви»

- в п.1.5 «Остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше 18 листопада 2028 року» замінити на остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше подання позовної заяви».

05 березня 2013 року позивач уточнив частину своїх позовних вимог, щодо внесення змін до кредитного договору, виклавши їх у такому вигляді: «внести зміни до кредитного договору №2240-н від 14.02.2008 року:

- в п.1.2 слова та цифри «Остаточний термін погашення Кредиту не пізніше 18 листопада 2028 року» замінити на «терміном остаточного погашення кредиту встановити дату ухвалення судом рішення у цій справі»;

- в п.1.5 «Остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше 18 листопада 2028 року» замінити на «остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше дати ухвалення судом рішення в цій справі».

29 березня 2013 року позивач уточнив частину своїх позовних вимог, зазначивши, що просить стягнути з відповідачів прострочені проценти за користування кредитом, пеню за прострочений основний борг та пеню за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01 серпня 2011 року по 15 жовтня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, пояснивши, що внесення змін у кредитний договір та зазначення його вищевказаних пунктів саме у такій редакції, необхідно для того, щоб припинити нараховувати відсотки за користування кредитом.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином /а.с.89-90/. Тому суд вважає причини неявки відповідачів неповажними і тому справа розглянута у їх відсутність, що відповідає положенням ст.169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із Змін до Статуту відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у назві Статуту слово «відкритого» замінено словом «публічного» /а.с.33-34/.

Між сторонами було укладено договір про іпотечний кредит №2240-н від 14 лютого 2008 року про надання відповідачу ОСОБА_3 кредиту в сумі 172300 євро строком на 232 місяці зі сплатою 11,3% річних за користування кредитом, що відповідає вимогам ст.1054 ЦК України /а.с.7-9/.

У забезпечення виконання зобов'язань по договору про іпотечний кредит між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №1 від 14 лютого 2008 року, згідно з яким поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за договором про іпотечний кредит №2240-н від 14 лютого 2008 року /а.с.19-20/.

У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 15.02.2008 року /а.с.12-14/. Предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 26,6 кв.м. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу накладена заборона на відчуження цього нерухомого майна та зареєстрована в реєстрі заборон за №157 /а.с.14/.

Також у забезпечення виконання зобов'язань по договору про іпотечний кредит, 15 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_6, як майновим поручителем ОСОБА_3 укладено іпотечний договір /а.с.15-18/. Згідно цього договору ОСОБА_6 - іпотекодавець, який виступає майновим поручителем ОСОБА_3 іпотечного договору від 15.02.2008 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,229 га та житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею - 69,10 кв.м. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 15.02.2008 року накладена заборона на відчуження цього нерухомого майна /а.с.18/.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2012 року з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 28.07.2011 року, в розмірі 237970,82 Євро, з них:

- заборгованість за кредитом - 143245 Євро;

- прострочена заборгованість за кредитом - 29055 Євро;

- заборгованість за відсотками - 65670,82 Євро;

та пеню в розмірі 302446,08 грн. (30155,3 Євро х 10,029616), з них:

- заборгованість за пенею за відсотками - 20841 Євро;

- заборгованість за пенею по основному боргу - 9314,04 Євро /а.с.30-32/.

Починаючи з 01 серпня 2011 року, станом на 15 жовтня 2012 року заборгованість по кредитному договору склала 45323,39 євро та 5843,94 грн. /а.с.88/, з них:

- прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 15.10.2012 року - 24390,81 євро;

- пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.08.2011 року по 15.10.2012 року - 6539,23 євро;

- пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 15.10.2012 року - 14393,35 євро;

- прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період з 01.04.2012 року по 15.10.2012 року - 4400 грн.;

- пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту за період з 01.04.2012 року по 15.10.2012 року - 1443,94 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно п. 4.3., 5.1 договору про іпотечний кредит №2240-н від 14 лютого 2008 року, ст.ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором. За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожен день прострочення.

Ст.ст. 553, 554 ЦК України передбачено, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники за порушення зобов'язання боржником.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Згідно п.17 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Так як відповідач не виконав зобов'язання за договором у передбачений договором строк, а поручитель не забезпечив виконання зобов'язання боржником, а також враховуючи, що строк дії договору не закінчився, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісійної винагороди та пені за прострочену комісійну винагороду, підлягають задоволенню.

При цьому, оскільки за кредитним договором відповідачу були надані грошові кошти в Євро, і позивач просив стягнути суму заборгованості саме у цій валюті, а відповідно до п.12 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст.533 ЦК України, то суд вважає, що заборгованість за відсотками за кредитним договором підлягає стягненню в іноземній валюті - в Євро, так як такі відсотки є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Виходячи з наведеного, за кредитним договором №2240-н від 14.02.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, пеня є фінансовою санкцією за невиконання боржником зобов'язань за договором.

Крім того, відповідно до ч.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Виходячи з наведеного, встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти. Тому, що стосується нарахованої пені за відсотками та по основному боргу в загальному розмірі 20932,58 Євро (6539,23 + 14393,35), суд вважає, що пеня підлягає стягненню з відповідачів на користь банку в гривневому еквіваленті, що дорівнює 217005,96 грн. (20932,58 х 10,3669, виходячи із розрахунку позивача).

Таким чином, суд приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачів складає 24390,81 Євро (відсотки за користування кредитом) та 222849,9 грн. (пеня за прострочений основний борг + пеня за прострочені проценти за користування кредитом + прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту + пеня за прострочену комісійну винагороду).

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним порушенням є таке порушення стосовно договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд погоджується з твердженням позивача, що неодержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої повністю належать державі, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливості кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб. Відповідач ОСОБА_3 не сплачуючи відповідних платежів згідно умов кредитного Договору, тим самим допустив його істотне порушення і, як наслідок, позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на отримання певного прибутку. Тому позовні вимоги, щодо внесення змін у договір також підлягають задоволенню. При цьому суд бере до уваги, що внесення змін до кредитного договору та викладення його пунктів у зазначеній позивачем редакції, позивачу необхідно для припинення нарахування відсотків за користування кредитом, та не погіршує прав відповідачів.

Крім того, відповідно до ст.ст.88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір. При цьому, оскільки відповідачі відповідно до укладеного договору поруки №1 до кредитного договору №2240-н від 14 лютого 2008 року та ч.1 ст.554 ЦК України, несуть солідарну відповідальність перед позивачем, то і судові витрати з них слід стягувати солідарно, а не рівними частинами, як просить позивач.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 526, 612, 615 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212 -215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ "Державний Ощадний банк України" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р 37396900050001 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 24390,81 Євро, пеню та комісійну винагороду в сумі 222849,9 грн.

Внести зміни до кредитного договору №2240-н від 14.02.2008 року:

- в п.1.2. слова та цифри «Остаточний термін погашення Кредиту не пізніше 18 листопада 2028 року» замінити на «терміном остаточного погашення кредиту встановити дату ухвалення судом рішення в цій справі»;

- в п.1.5 «Остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше 18 листопада 2028 року» замінити на «остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше дати ухвалення судом рішення в цій справі».

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р 37396900050001 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, яка подається в апеляційний суд Одеської області через Красноокняняський районний суд, а особами, які не були присутні в судовому засіданні - в той же строк з моменту отримання копії рішення.

ГоловуючийО. Л. Чеботаренко