Рішення № 30459381, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3885/13 01.04.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ»

До фізичної особи-підприємця Вереса Володимира Павловича

про стягнення 13900,81 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Герасименко М.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСІ» до фізичної особи-підприємця Вереса Володимира Павловича про стягнення 13900,81 грн., з яких: 13035,90 грн. основного боргу, 127,76 грн. інфляційних, 737,15 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 01.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/3885/13, розгляд останньої призначено на 01.04.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.03.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ» (постачальником) та фізичною особою-підприємцем Вересом Володимиром Павловичем (покупцем) укладено договір поставки товару № 2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник продає, а покупець - купує та оплачує товар.

Покупець зобов'язаний сплачувати за реалізований товар один раз на місяць, але на протязі 90 днів розраховуватись за накладну (п. 3.2 Договору).

На виконання вказаного Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на суму 17035,90 грн. на підставі видаткової накладної № 35 від 29.03.2011 р..

Відповідачем товар оплачено частково на суму 4000,00 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 13035,90 грн..

Станом на день розгляду справи заборгованість на суму 13035,90 грн. не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 13035,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 127,76 грн. інфляційної складової боргу (13163,66 грн. - борг з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 737,15 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Вереса Володимира Павловича (04107, м. Київ, вул. Татарська, 2 літ. «Д», кв. 22, ідентифікаційний код 1814400039) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ» (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вул. Броварська, 2 літ. «А», код 30640546) 13163,66 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 737,15 грн. процентів річних, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 05.04.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун