Постанова № 30458959, 19.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

19 березня 2013 р. Справа № 802/662/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Руденко О.С.

представника відповідача: Лисюк А.О., Якимець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Да-груп"

до: Вінницької митниці Державної митної служби

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Да-груп" (надалі - позивач, ТОВ "Да-груп") до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.02.2013р. посадовою особою відділу митних платежів Вінницької митниці Державної митної служби України винесено рішення про визначення коду товару №КТ-401000003-0005-2013, згідно якого зазначений у митній декларації №401090000/2013/000545 від 16.01.2013р. товар, а саме брикети паливні з лушпиння соняшника призначені для спалювання в твердопаливних котлах, заявлений за кодом товару 2306300000, класифіковано митним органом за товарним кодом 1404900000.

Оскільки, вказане рішення необґрунтоване та є таким, що не відповідає вимогам законодавства, тому позивач звернувся до суду з позовом

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (а.с.26-29).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Да-груп" зареєстроване Вінницької районною державною адміністрацією Вінницької області за ідентифікаційним кодом 36605884 від 07.10.2009р., за адресою вул.Будівельна, буд. 20а, смт.Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210.

Судом встановлено, що ТОВ "Да-груп" здійснює експорт товару - брикети паливні з лушпиння соняшника (лушпиння соняшнику подрібнене та пресоване, добуте під час видобування олійних жирів) призначені для спалювання в твердопаливних котлах до Республіки Польща.

Відповідно до контракту №17-SEP від 17.09.2012р. укладеного між ТОВ "Да-груп", Україна та ТОВ "Евротрейд компані", Польща (далі - покупець), позивач взяв зобов'язання поставити покупцю товар - паливні брикети з лушпиння соняшника, українського походження.

Згідно до ч.8 ст.257 Митного кодексу України (надалі - МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, в т.ч. код товару згідно з УКТЗЕД.

Отже, визначення коду товару є обов'язком декларанта.

Відповідно до митної декларації №401090000/2013/000545 від 16.01.2013р. даний товар експортувався на територію Республіка Польща за кодом УКТЗЕД 2306300000.

Так, частина 2 ст. 69 МК України покладає на митні органи обов'язок здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Для цього, в силу ч. 3 ст. 69 МК України, на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно п. 9 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. за № 650, у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації, та/або виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень, здійснюється залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації).

У відповідності до ч. 5 ст. 69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що в разі виникнення сумніву щодо заявленого в митній декларації коду товару, митниця з метою контролю правильності заявленого декларантом коду зобов'язана взяти проби (зразки) товару, провести їх лабораторне дослідження, та тільки на підставі результатів цього дослідження приймати рішення про перекодування товару.

Таким чином, Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України проведено дослідження проб товару, заявленого у графі 31 МД №401090000/2013/000545 від 16.01.2013р. - брикети паливні з лушпиння соняшника призначені для спалювання в твердопаливних котлах (графа 33 2306300000). За результатами проведеного дослідження складено висновок №142001301-0028, яким встановлено наступне.

Досліджена проба має вигляд неоднорідної суміші сірого (різних відтінків) кольору, яка складається з брикетів циліндричної форми, їх частин та розсипчастої маси дробленого лушпиння соняшника. Внутрішня частина брикету розсипчаста маса з дробленого лушпиння соняшника. Запах не виражений. За зовнішнім виглядом проба не лушпинням соняшниковим гранульованим згідно ДСТУ 7124:2009.

За визначеним жирно-кислотним складом надана проба являє собою продукт з соняшникової сировини.

Визначено масову частку вологи та летких речовин не більше 12%, масова частка жиру й екстрактивних речовин в абсолютно сухій речовині не більше 4,5% у пробі становить 12,41 %.

З урахуванням вищевикладеного, 04.02.2013р. Вінницькою митницею винесено рішення про визначення коду товару №КТ-401000003-0005-2013, яким визначено, що заявлений до митного оформлення товар відповідає коду за УКТЗЕД - 1404900000.

Вважаючи таке рішення Вінницької митниці протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Визначаючись, щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, при його прийнятті відповідач керувався Законом України "Про митний тариф України" в редакції від 05.04.2001р.; Наказом ДМСУ від 30.12.2010р. № 1561 "Про затвердження пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби" поясненнями до товарних позицій 2306, 1404 УКТЗЕД; висновком № 142001301-0028 від 31.01.2013р., та листом Державної митної служби України від 28.01.2013р. №11.1/1.2-16/969-ЕП.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", а саме, із врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

У Поясненнях до товарної позиції 2306 вказано, що ця товарна позиція поширюється на макуху та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані, в тому числі з насіння соняшнику (2306300000). Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул.

Натомість, у до групи 12 УКТЗЕД відносяться насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

В додаткових поясненнях до товарних категорiй товарної позиції 1404 вказано, що до 14 групи товарів належать рослинні матеріли для виготовлення плетених виробів; інші продукти рослинного походження, в іншому місці не зазначені, а саме : рослинні матеріли в сирому вигляді або первинно обробленому вигляді, використовувані для плетіння. Виробництва щіткових виробів, мітел, чи для набивання, насіння, кістки плодів, шкарлупа та горіхи, використовуванні для різьблення, виробництва ґудзиків та іншої дрібної галантереї, інші рослинні продукти, в іншому місці не зазначено.

Як вірно зазначено представником позивача та встановлено в ході судового розгляду справи, брикети паливні з лушпиння соняшника призначенні для спалювання в твердопаливних котлах до групи 1404 взагалі не відносяться.

Не знаходять свого підтвердження посилання відповідача на невідповідність брикети паливних з лушпиння соняшника ДСТУ та ГОСТ, адже віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД, встановлені Законом України «Про Митний тариф». ГОСТ, ДСТУ - це стандарти та технічні умови, щодо якісних характеристик товару, встановлені органами Державної стандартизації та сертифікації, які розповсюджуються виключно на товари, що виробляються підприємствами згідно цих стандартів та умов. В той же час, підприємства та організації не зобов'язані виробляти продукцію з додержанням цих стандартів, мають право виробляти продукцію, яка буде відповідати Технічним умовам, що затверджені цим підприємством. Якісні характеристики, зазначені у таких Технічний умовах, можуть і не збігатися з характеристиками ГОСТу або ДСТУ. Така не відповідність не є підставою для визначення товару не якісним або некондиційним. Таким чином, ГОСТ, ДСТУ не є нормативними документами, обов'язковими до виконання всіма підприємствами та організаціями.

Не відповідність вимогам ДСТУ та ГОСТу свідчить лише про неналежну якість продукції встановленим нормам в частині вмісту олії, проте не змінює його властивостей та призначення.

Таким чином, суд вважає, що імпортовані позивачем товари (брикети), повністю відповідають опису товарів товарної позиції 2306 класифікуються за кодом 230630000 - макух та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані з насіння соняшнику згідно УКТЗЕД (ставка мита - 0 %).

Крім того, відповідач в обґрунтування правомірності винесеного рішення посилався на лист Державної митної служби України від 28.01.2013р. №11.1/1.2-16/969-ЕП, яким доповнено Додаток 1 Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, надісланий листом Держмитслужби від 16.05.2011 N 11.1/2-16/7598-ЕП. зокрема щодо методології класифікації насіння соняшника однолітнього, у лушпинні та лущене, у природному стані або смажене, макуха (код товару 1206, 1208, 2008, 2306).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно листа 07.02.2013 р. № 11.1/2-16/1391-ЕП "Щодо митного оформлення відходів соняшника" Держмитслужбою був направлений лист до Міністерства аграрної політики та продовольства Україна щодо надання роз'яснень по вмісту олії у переробленій продукції соняшника. З метою уникнення затримки митного оформлення і простою транспорту, та враховуючи вимоги, викладені в листі Мінагрополітики від 06.02.13р. № 37-32-7/2380 щодо відміни методологічних роз'яснень, лист Держмитслужби від 28.01.13р. № 11.1/1.2-16/969-ЕП був відмінений.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як поясненнями представників сторін, так і матеріалами суд вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №КТ-401000003-0005-2013 від 04.02.2013р. про визначення коду товару.

В силу ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Положення ч. 2 ст. 71 КАС України передбачають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю "Да Груп" судових витрат на сплату судового збору в сумі 34 грн. 41 коп..

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-401000003-0005-2013 від 04 лютого 2013 року Вінницької митниці Державної митної служби України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Да Груп" судові витрати в розмірі 34 грн. 41 коп., сплачені згідно платіжного доручення № 63 від 14.02.2013року, шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької митниці Державної митної служби України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна