Ухвала суду № 30458501, 28.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 177076/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російське підприємство «Технобуд» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - Позивач, ДПІ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російське підприємство «Технобуд» (далі - Відповідач, Підприємство), в якому просить винести постанову про стягнення з рахунків платника податковий борг на користь державного бюджету.

В обґрунтування позову покликається на те, що станом на 15.06.2012 р. Підприємство має податковий борг по платі за землю та орендній платі за землю, який становить 49735,42 грн. Однак станом на 03.09.2012 року податковий борг підприємства по платі за землю та орендній платі за землю збільшився до 76610,51 грн. Заходи, вжиті ДПІ для стягнення податкового боргу, результату не дали. Тому податковий орган просить стягнути з платника саме 76610,51 грн. податкового боргу шляхом її стягнення з рахунків.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 09.10.2012 року в задоволенні позову відмовив.

Постанова мотивована тим, що стягнення податкового боргу повинно відбуватися шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України. І лише у разі відмови у прийнятті подання заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку. Обраний позивачем спосіб реалізації права на стягнення податкового боргу не відповідає повноваженням та способу дій податкового органу, що визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України) та КАС України.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку, зазначивши, що процедура стягнення податкового боргу може бути ініційована податковим органом як шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 КАС України, так і звернення до суду в загальному порядку, оскільки законодавством не передбачено черговість реалізації права на стягнення податкового боргу.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи:

Підприємство є юридичною особою та перебуває на обліку в ДПІ.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, він складається з плати за землю у розмірі 3691,762 грн. та орендної плати за землю в розмірі 46043,66 грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи доказами заборгованість по вказаних видах податків встановлена актами камеральної перевірки від 17.05.2012 р. № 618/99/1503/13815583, від 19.04.2012 р. № 445/75/1530/13815583, від 23.07.2012 р. № 1905/201/1530/13815583.

Позивачем винесені податкові повідомлення-рішення за платежем «орендна плата за землю» від 17.05.2012 р. № 0003571503 на суму 1877,46 грн., від 19.05.2012 р. № 0003251503 на суму 6616,96 грн., від 23.07.2012 р. № 0005431503 на суму 3676,94 грн.

З довідки про заборгованість вбачається, що платник самостійно декларував суму податку, що підлягає сплаті. Внаслідок не сплати (несвоєчасної сплати) податковий орган нараховував штрафні санкції та пеню.

Заборгованість в сумі 23928,28 грн. виникла за рахунок включення до боргу: розрахунку № 740 по платі за землю від 08.02.2012 р. по терміну сплати 30.07.2012 р. в сумі 738,36 грн., по терміну сплати до 30.08.2012 р. в сумі 738,36 грн.; декларації № 738 по орендні платі за землю від 08.02.2012 р. по терміну сплати до 30.07.2012 р. в сумі 9387,31 грн.; штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0005431503 від 23.07.2012 р. по терміну сплати до 065.08.2012 р. на суму 3676,94 грн.; декларації № 738 по орендній платі за землю від 08.02.2012 р. по терміну 30.08.2012 р. на суму 9387,31 грн.; пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в сумі 2946,81 грн.

На підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. з відповідача стягнуто 61298,24 грн.

На підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. стягнуто 24904,38 грн.

Таким чином, залишок податкового боргу, що підлягає стягненню до бюджету, становить 76610,51 грн.

Відповідачу виставлялася податкова вимога від 19.11.2010 р. № 1/1232 на суму 22536,66 грн. та друга податкова вимога від 28.12.2010 р. № 2/1378 на суму 22613,22 грн., які надсилались поштою.

Вирішуючи спір, окружний суд вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

ПК України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 ПК України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Процедура стягнення податкового боргу з платника податків-юридичних осіб регулюється статтями 95-99 ПК України.

У статті 95 ПК України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, як вбачається зі змісту викладених норм, податковий орган звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу, повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма ПК України кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Зазначена норма є спеціальною правовою нормою щодо інших норм Кодексу адміністративного судочинства України.

В порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків, відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, а так само за рахунок готівки, що йому належить, необхідно розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, ухвалене по справі судове рішення першої інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція Відповідача є помилковою. Відповідно судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року в справі № 2а-7538/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді : В.Я. Качмар

О.І. Мікула