Постанова № 30458203, 01.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2013 року Справа № 812/2528/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Сабірова Р.Ф. (довіреність № 2259 від 12.09.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, у якому позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка № 22-в/ст від 05 березня 2013 року;

- зобов'язати Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ та в числі курсантів Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка;

- допустити постанову суду до негайного виконання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

З наказу № 22-в/ст від 05 березня 2013 року не вбачається у чому саме полягає порушення дисципліни, оскільки йдеться про порушення кримінальної справи та повідомлення про підозру, що не може бути підставою для прийняття такого наказу.

Позивач зазначає, що за результатами служби він не має жодного стягнення. Натомість має низку заохочень, серед яких своєчасне присвоєння чергових звань.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

У відповідності до п.67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового або начальницького складу, засуджені за вчинення злочину або притягнуті до адміністративної відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня отримання органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Факт порушення кримінального провадження, на думку позивача, сам по собі не є дисциплінарним проступком та не може розцінюватися як порушення дисципліни.

Крім того, позивач зазначає, що вказані в оскаржуваному наказі підстави звільнення за скоєння злочину також не узгоджені з науково-практичним коментарем до п.7 ч.1 ст.36 КЗпП України, згідно якого підставою для відрахування може бути не будь-який вирок, а тільки обвинувальний та такий, за яким працівника засуджено до міри покарання, яка виключає можливість продовження даної роботи.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15 березня 2013 року відкрито провадження у справі за даним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.13-15), у яких зазначив, що помилковим є твердження позивача про те, що його було відраховано з числа курсантів університету та звільнено з органів внутрішніх справ України за п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України через факт відкриття відносно нього кримінального провадження та проведення слідчих дій. Насправді, причиною звільнення позивача стало порушення ним службової дисципліни, а саме порушення ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України» та ігнорування вимог своїх безпосередніх керівників, численних наказів та вказівок МВС України.

Позивача було відраховано з числа курсантів університету та звільнено з органів внутрішніх справ не за інкримінування скоєння кримінального правопорушення, а за порушення службової дисципліни, що виразилося у тому, що позивач погодився надати послуги зводника для розпусти та отримав за це грошові кошти, чим грубо порушив вимоги ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», яка проголошує, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

- дотримуватися норм професійної та службової етики;

- у службовій діяльності бути чесним, об'єктивним і незалежним від будь-якого впливу громадян;

- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до положень п.п.1.3, 3.3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155:

- працівник повинен пам'ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність завдають непоправної шкоди його власній репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому;

- працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що наказом про зарахування на навчання від 07.08.2011 № 240 о/с на підставі Правил прийому до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка у 2011 році та рішення приймальної комісії від 06 серпня 2011 року, протоколу № 15 ОСОБА_1 з 08 серпня 2011 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за напрямом (спеціальністю) 6.030402 Правоохоронна діяльність за державним замовленням та прийнято на службу до органів внутрішніх справ, з постановкою на всі види забезпечення (а.с.16).

Наказом про покарання від 06.03.2013 № 22-в/ст за особисту недисциплінованість, грубе порушення ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» та ігнорування вимог своїх безпосередніх керівників курсанта ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 на підставі п.2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 № 381, відраховано з числа курсантів Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та звільнено його з органів внутрішніх справ за п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.42).

Як зазначено у наказі про покарання від 06.03.2013 № 22-в/ст, 15.02.2013 співробітниками ГУМВС України у Луганській області в приміщенні сауни «Аркадія», яка розташована на кв. Пролетаріату Донбасу, 5, м. Луганська, у курсанта ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 було вилучено 1900,00 грн. та пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору.

15.02.2013 Ленінським РВ ЛМУ ГУМВСУ України у Луганській області відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.302 КК України та 16.02.2013 відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України, які об'єднано в одне № 12013030050000980 Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження здійснює прокуратура м. Луганська.

28.02.2013 прокуратурою м. Луганська молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 та ч.1 ст.309 КК України.

Указана подія стала можливою внаслідок особистої недисциплінованості та грубого порушення курсантом ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» та ігнорування вимог своїх безпосередніх керівників, численних наказів та вказівок МВС України.

Наказом по особовому складу від 12.03.2013 № 32 о/с відраховано з числа курсантів університету, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «є» (за порушення дисципліни) у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) молодшого сержанта міліції ОСОБА_1, курсанта 2-го курсу факультету економічної та громадської безпеки, виключивши його з усіх видів забезпечення з 12 березня 2013 року (а.с.43).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу». Згідно з вимогами ст.9 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

При вирішенні спорів щодо обґрунтованості притягнення публічних службовців до дисциплінарної відповідальності судам необхідно мати на увазі, що відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, визначаються виключно законами України.

Чинне законодавство не містить єдиного поняття дисциплінарного правопорушення (проступку). Тому суд зазначає, що необхідно виходити з положень ч.1 ст.14 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», в якій зазначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Крім того, слід пам'ятати, що на окремі види публічної служби поширюється дія дисциплінарних статутів, у яких по іншому може розкриватись поняття дисциплінарного проступку.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Наказом про зарахування на навчання від 07.08.2011 № 240 о/с на підставі Правил прийому до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка у 2011 році та рішення приймальної комісії від 06 серпня 2011 року, протоколу № 15 ОСОБА_1 з 08 серпня 2011 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за напрямом (спеціальністю) 6.030402 Правоохоронна діяльність за державним замовленням та прийнято на службу до органів внутрішніх справ, з постановкою на всі види забезпечення (а.с.16).

Між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Головним управлінням (управлінням) МВС України в Полтавській області та молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 20.08.2011 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.17).

Відповідно до п.п.2.3.2 та п.п.2.3.3 п.2.3 цього договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання, зокрема, щодо: недопущення порушень службової та навчальної дисципліни; дотримання вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань проходження служби в органах внутрішніх справ.

17 вересня 2011 року ОСОБА_1 прийнято присягу працівника органів внутрішніх справ України (а.с.19).

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що на ОСОБА_1, як курсанта вищого навчального закладу МВС України, поширювалася дія Закону України «Про державну службу», Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV тощо.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України базується, серед іншого, на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики.

Дисциплінарний проступок відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу згідно із ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (ч.6 та 8 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

У відповідності із ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Відповідно до ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу (ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», статті 5 Закону України «Про міліцію», підпункту 1 пункту 5 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 383, з метою зміцнення дисципліни та законності серед особового складу, безумовного забезпечення прав і свобод громадян, дотримання стандартів етичної поведінки, доброчесності та запобігання конфлікту інтересів у діяльності працівників органів внутрішніх справ, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 155 від 22.02.2012 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Ці Правила є узагальненим зібранням норм поведінки працівників органів внутрішніх справ та засобів їх врегулювання. Вони ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про міліцію», Положенні про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженому Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 383, принципах діяльності, спрямованих на підвищення авторитету і зміцнення репутації працівників органів внутрішніх справ та інформування громадян про норми поведінки, якої вони повинні вимагати від працівників міліції.

Відповідно до п.п.3.3 п.3 розд.3 цих правил Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ.

Згідно п.п.1.3 п.1 розд.4 Правил, працівник повинен пам'ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди його власній репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому.

Як вже вищезазначено наказом про покарання від 06.03.2013 № 22-в/ст за особисту недисциплінованість, грубе порушення ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» та ігнорування вимог своїх безпосередніх керівників курсанта ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 на підставі п.2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 № 381, відраховано з числа курсантів Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та звільнено його з органів внутрішніх справ за п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.42).

Наказом по особовому складу від 12.03.2013 № 32 о/с відраховано з числа курсантів університету, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «є» (за порушення дисципліни) у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) молодшого сержанта міліції ОСОБА_1, курсанта 2-го курсу факультету економічної та громадської безпеки, виключивши його з усіх видів забезпечення з 12 березня 2013 року (а.с.43).

Відрахуванню ОСОБА_1 з числа курсантів та звільненню його з органів внутрішніх справ передувало проведення службового розслідування за фактом отримання ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка інформації про вчинення кримінального правопорушення курсантом ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшим сержантом міліції ОСОБА_1, за результатами якого складено висновок від 06 березня 2013 року (а.с.20-22).

З матеріалів службового розслідування вбачається, що 15.02.2013 співробітниками ГУМВС України у Луганській області в приміщенні сауни «Аркадія», яка розташована на кв. Пролетаріату Донбасу, 5, м. Луганська, у курсанта ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 було вилучено 1900,00 грн., які він отримав від громадянки ОСОБА_4 за нібито надані послуги зводника для розпусти, та пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору.

15.02.2013 Ленінським РВ ЛМУ ГУМВСУ України у Луганській області відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.302 КК України та 16.02.2013 відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України, які об'єднано в одне № 12013030050000980 Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження здійснює прокуратура м. Луганська.

28.02.2013 прокуратурою м. Луганська молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 та ч.1 ст.309 КК України.

У ході проведення службового розслідування молодший сержант міліції ОСОБА_1 на підставі ст.63 Конституції України письмові пояснення надати відмовився, що підтверджено актом про відмову в наданні письмового пояснення від 18.02.2013 (а.с.30).

Обставини, зазначені у висновку службового розслідування та наказі від 06.03.2013 № 22-в/ст щодо грубого порушення позивачем ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України» та ігнорування вимог своїх безпосередніх керівників, численних наказів та вказівок МВС України підтверджено сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме:

- рапортом про звільнення, у якому ОСОБА_1 просив надати йому звільнення з 15.02.2013 по 17.02.2013. Крім того, у вказаному рапорті позивачем зазначено, що про правила поведінки за територією університету, про заборону вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, а також про заборону керування автомобільним транспортом проінструктований начальником курсу (а.с.23);

- рапортом начальника відділу кадрового забезпечення від 16.02.2013 на ім'я ректора ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, у якому зазначено, що 15.02.2013 приблизно о 21.20 з чергової частини ГУМВС України у Луганській області до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка надійшла інформація про те, що до чергової частини Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області доставлено курсанта ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 Під час виїзду до Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області встановлено, що 15.02.2013 приблизно о 19.30 співробітниками ГУМВС України у Луганській області в приміщенні сауни «Аркадія» у курсанта ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 було вилучено 1900,00 грн. за нібито надання послуги зводника для розпусти та пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Вказану подію зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12013030050000980. Кримінальне провадження здійснюється за ч.1 ст.302 КК України (а.с.24);

- поясненнями ОСОБА_1 на ім'я виконувача обов'язків начальника УВБ в Луганській області ДВБ МВС України від 15.02.2013, у яких позивачем підтверджено факт надання ОСОБА_4 послуг зводника для розпусти з ОСОБА_5 та отримання грошових коштів від ОСОБА_4 за такі послуги. За фактом вилучення пакунку з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору позивач пояснив, що зазначена речовина йому не належить та повідомив, що її могли підкинути, поки він перебував у парній, а речі залишилися в кімнаті (а.с.25-26);

- поясненнями ОСОБА_4 на ім'я виконувача обов'язків начальника УВБ в Луганській області ДВБ МВС України від 16.02.2013, у яких зазначено про те, що приблизно 12.02.2013 ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 звести її з його знайомим за матеріальну винагороду у розмірі 2400,00 грн. Також ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_4 наркотичні засоби вартістю 400,00 грн. Після чого ОСОБА_4 звернулася із відповідною заявою до працівників міліції, які запропонували їй взяти участь у заходах, спрямованих на викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 15.02.2013 в приміщенні Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області співробітниками міліції у присутності понятих видали ОСОБА_4 2400,00 грн. для оплати послуг, які їй запропонував ОСОБА_1 Ввечері 15.02.2013 ОСОБА_4 зустрілася з ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_5 біля сауни «Аркадія». У приміщенні сауни ОСОБА_4 віддала 1900,00 грн. ОСОБА_1 за надання послуг сексуального характеру. Після отримання грошей ОСОБА_1 вийшов з кімнати та покликав ОСОБА_5, який після нетривалої розмови зайнявся із ОСОБА_4 сексом. Після чого з'явилися працівники міліції та вилучили: у ОСОБА_4 залишок виданих їй коштів у сумі 500,00 грн.; у ОСОБА_1 грошові кошти, мобільний телефон та особисті речі, а також газетний пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що вказаний пакунок йому не належить (а.с.27);

- поясненнями ОСОБА_5 на ім'я виконувача обов'язків начальника УВБ в Луганській області ДВБ МВС України від 16.02.2013, у яких зазначено про те, що ОСОБА_5 в мережі Інтернет на сайті «ВКонтакте» розмістив свій номер телефону та пропозицію такого змісту «Дівчата, які бажають сексу, дзвоніть за вказаним телефоном. 15.02.2013 о 14.00 йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував ОСОБА_5 надати послуги сексуального характеру подружці дівчини ОСОБА_1 Крім цього, ОСОБА_5 пояснив, що 15.02.2013 він дійсно перебував в сауні «Аркадія», де і надав послуги сексуального характеру ОСОБА_4 Про те, що за вказану послугу ОСОБА_4 заплатила ОСОБА_1 грошові кошти, він нічого не знає (а.с.28);

- поясненнями начальника ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка Кірієвського О.В. від 18.02.2013, у яких зазначено про те, що перед наданням ОСОБА_1 звільнення його було проінструктовано про правила поведінки за територією університету, про заборону вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, а також про заборону керування автомобільним транспортом (а.с.31);

- поясненнями заступника начальника ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка Сольоного О.В. від 20.02.2013, у яких зазначено про те, що ним проводиться виховна робота серед курсантів, яка спрямована на реалізацію основних положень нормативно-правових актів України, Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, наказів МВС України, ректора ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та рішень Вченої ради університету, а також на підвищення рівня дисципліни та правової культури, на профілактику та недопущення надзвичайних випадків та правопорушень на курсі. З метою підвищення рівня службової дисципліни та законності, профілактики та недопущення порушень з боку курсантів, останнім постійно на нарадах курсу доводяться зміни у діючому законодавстві, зміст поточних відомчих наказів, розпоряджень, вказівок, доручень МВС України, ГУМВС в областях та ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, зокрема: 20.09.2012 доведено наказ МВС України від 07.02.2012 № 96 «Про оголошення рішень судів щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишніх працівників міліції»; 02.10.2012 доведено вимоги наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України» (а.с.32-33);

- відомістю доведення та інструктажу о/с 204 навчального взводу факультету економічної та громадської безпеки щодо дотримання вимог наказу МВС України від 22.02.2012 № 155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України» від 02.10.2012, з якої вбачається, що ОСОБА_1 поставив свій підпис у вказаній відомості про ознайомлення (а.с.34);

- відомістю інструктажу о/с 204 навчального взводу факультету економічної та громадської безпеки щодо попередження протиправних дій, пов'язаних з уживанням, придбанням та зберіганням наркотичних засобів та психотропних речовин від 23.01.2013, у якій зокрема наявний підпис ОСОБА_1 (а.с.36).

Також, в ході службового розслідування було складено службову характеристику на курсанта 204 навчального взводу молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 від 16.02.2013 (а.с.37).

Тобто, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями допустив порушення службової дисципліни, що виразилося у тому, що позивач погодився надати послуги зводника для розпусти та отримав за це грошові кошти, у зв'язку з чим порушено вимоги ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС в частині недотримання законодавства, невиконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, недотримання норм професійної та службової етики.

Такі дії ОСОБА_1, на думку суду, підривають авторитет органів внутрішніх справ у суспільстві, створюють негативне відношення до міліції.

У судовому засіданні позивач заперечував свою причетність до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.302, ч.1 ст.309 КК України, та відповідно й до порушення службової дисципліни. Позивач повідомив, що у поясненнях на ім'я виконувача обов'язків начальника УВБ в Луганській області ДВБ МВС України від 15.02.2013 він оговорив себе через здійснення на нього працівниками міліції фізичного та морального тиску.

Разом з тим, вказані доводи позивача суд оцінює критично. По-перше, такі пояснення позивача спростовуються сукупністю доказів наявних у матеріалах службового розслідування. По-друге, суд зауважує, що позивач у ході службового розслідування взагалі відмовився від надання пояснень, не повідомивши причин такої відмови та не повідомивши про тиск, який на нього було здійснено співробітниками міліції. Суд зауважує, що небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Крім того, суд зазначає, що до компетенції адміністративного суду не входить встановлення обставин відібрання пояснення у особи під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання оцінки діям співробітників міліції щодо здійснення фізичного та морального тиску на таку особу.

Доводи позивача про те, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і відповідач застосував його без ретельного вивчення і дослідження всіх обставин, не заслуговують на увагу, оскільки право давати оцінку характеру проступку та вживати заходи дисциплінарного стягнення за нього належить виключно відповідачеві.

Що стосується посилань позивача щодо порушення відповідачем положень ст.62 Конституції України, ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту, п.67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, суд зазначає таке.

Відповідно до п.23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність це різні види юридичної відповідальності, а тому не можуть виключати один одного.

Таким чином посилання ОСОБА_1 на те, що його було відраховано з числа курсантів та звільнено зі служби передчасно, оскільки на час винесення наказів був відсутній вирок суду про визнання його винним у скоєнні злочину, суд вважає необґрунтованими, так як позивача відраховано з числа курсантів та звільнено зі служби за порушення дисципліни, а не у зв'язку із скоєнням злочину.

Оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС, наказу МВС України № 155 від 22.02.2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України» та ігнорування вимог своїх безпосередніх керівників, курсанта ІІ курсу факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 обґрунтовано відраховано з числа курсантів Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка та звільнено його з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

Порядок та строки накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем дотримано, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 01 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05 квітня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 05 квітня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова