Рішення № 30457831, 26.03.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/7715/2012

Провадження № 2/255/120/2013

Справа 0508/7715/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.

при секретарі Лещенко М.В., Лисенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008/1 від 11 квітня 2008 року припиненим, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

11 квітня 2008 року між ОСОБА_1 ( далі Відповідач -1 ) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником усіх прав та обов»язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № ML-100/2657/2008 на придбання нерухомого майна, розміром кредиту 217 500 доларів США.

Відповідач 1, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п.1.5. Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.4. Кредитного договору, з підпунктами). Так, згідно п. 1.5. Кредитного договору погашення відповідно частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється Відповідачем 1 щомісячно на рахнок банку згідно графіку погашення кредиту та сплати відсотків.

Згідно Розділу 3 п. 3.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором. Відповідач 1 зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% відсотка від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань, за кожен день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Банком на підставі п. 1.9. Кредитного договору Відповідачу 1 були надіслано Досудову вимогу про дострокове повернення кредиту та відсотків за Кредитним договором, але відповідач так і -повернув належну суму за Кредитним договором.

Станом же на 11.05.2012р., згідно розрахунку ціни позову, загальна заборгованість Відповідача за кредитом, відсотками складає суму 285 393,60 дол. США та пенею розмірі 7 575 379,96 грн., а саме: основний борг за кредитом -216 761,17 дол. США; відсотки за користування кредитом - 68 632,43 дол. США; нарахована пеня - 7 575 379,96 гривень.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Також у забезпечення зобов'язань Відповідача 1 перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором № ML-100/2657/2008 від 11.04.2008року, між Відповідачем 2 ОСОБА_4 та Банком, був укладений Договір поруки № SR-100/2657/2008/1від 11.04.2008року (далі договір Поруки). Згідно п 1.1 цього договору Відповідач 2 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником (Відповідачем 1) його Боргових Зобов'язань перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

Також у забезпечення зобов'язань Відповідача 1 перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором № ML-100/2657/2008 від 11.04.2008року, між Відповідачем 3 - ОСОБА_3 та Банком, був укладений Договір поруки № SR-100/2657/2008 від 11.04.2008року (далі договір Поруки). Згідно п 1.1 цього договору Відповідач 2 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником (Відповідачем 1) його Боргових Зобов'язань перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

Згідно ч 1 - 2 ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники й поручитель відповідаєу тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків. Згідно п 3.1 Договору поруки у випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед Кредитором, Кредитор має право звернутись до Поручителязвимогоюпровиконання боргових зобов'язань в повному обсязі або частково.

Відповідачу 2 та Відповідачу 3 також направлялись Досудові вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором, але Відповідач 2 так і не повернув належну суму за Кредитним договором.

27.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторнг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-100/2657/2008 від 11.04.2008 року, Договором поруки № SR-100/2657/2008 від 11.04.2008 року та Договором поруки № SR 100/2657/2008/1 від 11.04.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТБ Банк» та Відповідачем 1, Відповідачем 2, ОСОБА_5

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Просили суд стягнути з стягнути солідарно з відповідачів, якими є ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» борг за кредитом 216 761,17 доларів США, борг за відсотками 68 632,43 доларів США, пені 7 575 379,96 гривень, стягнути солідарно з відповідачів, якими є ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 219 гривень.

17 липня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008/1 від 11 квітня 2008 року припиненим, посилаючись на наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою про стягнення солідарно з мене, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 боргу за кредитом у розмірі 216 761,17 доларів США, боргу за відсотками у розмірі 68 632,43 долару США та пені у розмірі 7 575 379,96 грн.

11 квітня 2008 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 був укладено кредитний договір №ML-100/2657/2008, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 217 500 доларів США на придбання нерухомого майна. 11 квітня 2008 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та нею було укладено договір поруки №SR-100/2657/2008/1, за умовами якого вона зобов'язувалася відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її боргових зобов'язань перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у повному обсязі таких зобов'язань, тобто у розмірі 217 500 доларів США при фіксованому відсотку у розмірі 5,49 %.

В наступний час отримавши позовну заяву та додатки до неї їй стало відомо, що між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №3 від 11 вересня 2009 року, за умовами якого сторони домовилися, що на період з 11 вересня 2009 року до 10 грудня 2009 року фіксована процента ставка становить 6,50 %, а з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань по кредитному договору фіксований відсоток становить 5,89 %. З нею підвищення вказані проценти погоджені не були та вона не підписувала жодних паперів та документів, які би давали її згоду на вказане підвищення.

Таким чином, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підписавши з ОСОБА_1 додатковий договір №3 від 11.09.2009 року про підвищення на період з 11 вересня2009 року до 10 грудня 2009 року фіксованої процентної ставки 6,50 %, а з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань по кредитному договору фіксованого відсотку 5,89 % збільшило обсяг її відповідальності за основним зобов'язанням.

Статтею 559 ЦК України передбачається, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Даної думки дійшла і судова практика, що знайшло своє відображення у п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у якому чітко визначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Просила суд Визнати договір поруки №SR-100/2657/2008/1 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та нею припиненим з 11 вересня 2009 року, тобто з моменту укладення додаткового договору №3 від 11 вересня 2009 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1

04.09.2012 року до суду з зустрічним позовом звернулася ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року припиненим, посилаючись на наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою про стягнення солідарно з неї, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 боргу за кредитом у розмірі 216 761,17 доларів СІНА, боргу за відсотками у розмірі 68 632,43 долару СІНА та пені у розмірі 7 575 379,96 грн.

11 квітня 2008 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-1200/265 7/2008, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 217 500 доларів США на придбання нерухомого майна. 11 квітня 2008 року між ТО «ОТП Факторинг Україна» та мною було укладено договір поруки № SR-100/2657/2008, за умовами якого вона зобов'язувалася відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її боргових зобов'язань перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у повному обсязі таких зобов'язань, тобто у розмірі 217 500,00 доларів США при фіксованому відсотку у розмірі 5,49%. В наступний час отримавши позовну заяву та додатки до неї їй стало відомо, що між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №3 від 11 вересня 2009 року, за умовами якого сторони домовилися, що на період з 11 вересня 2009 року до 10 грудня 2009 року фіксована процентна ставка становить 6,50%, а з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань по кредитному договору фіксований відсоток становить 5,89%. З нею підвищення вказані проценти погоджені не були та вона не підписувала жодних паперів та документів, які би давали їй згоду на вказані підвищення.

Таким чином, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підписавши з ОСОБА_1 додатковий договір №3 від 11.09.2009р. про підвищення на період з 11 вересня 2009 року до 10 грудня 20009 року фіксованої процентної ставки 6,50%, а з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань по кредитному договору фіксованого відсотку 5,89% збільшило обсяг її відповідальності за основним зобов'язанням.

Статтею 559 ЦК України передбачається, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язанням, а також у разі зміни зобов'язання без згод поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Даної думки дійшла і судова практика, що знайшло своє відображення у п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у якій чітко визначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно д положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Просила суд визнати договір поруки №SR-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року , укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та нею припиненим з 11 вересня 2009 року, тобто з моменту укладення додаткового договору №3 від 11 вересня 2009 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1

Представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність предствника позивача у зв»язку з зайнятістю останнього в іншому судовому процесі в Кіровському районному суді м. Донецька, не заперечував проти заочного рішення суду, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності надала до суду телеграму, в якій сповіщала про неможливість прибути у судове засідання у зв»язку з хворобою, проти розгляду справи у її відсутність заперечувала.

Доказів перебування на лікарняному представником не надано.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні зустрічного позову наполягала.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8, який діє на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 17 липня 2012 року в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність, на задоволенні зустрічного позову наполягав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобовязаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлені наступні обставини.

11 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником усіх прав та обов»язків якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № ML-100/2657/2008 на придбання нерухомого майна, розміром кредиту 217 500 доларів США, строком остаточного повернення кредиту 11 квітня 2033 року, зі сплатою 5,49 % річних.

Відповідач ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п.1.5. Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.4. Кредитного договору, з підпунктами).

Так, згідно п. 1.5. Кредитного договору погашення відповідно частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється відповідачем щомісячно на рахнок банку згідно графіку погашення кредиту та сплати відсотків.

Згідно Розділу 3 п. 3.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

Відповідач зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% відсотка від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань, за кожен день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Банком на підставі п. 1.9. Кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 були надіслано Досудову вимогу про дострокове повернення кредиту та відсотків за Кредитним договором.

Встановлено, що відповідач не виконав вимогу позивача і не повернув належну суму за Кредитним договором.

Станом на 11.05.2012 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитом, відсотками складає суму 285 393,60 дол. США та пенею розмірі 7 575 379,96 грн., а саме: основний борг за кредитом -216 761,17 дол. США; відсотки за користування кредитом - 68 632,43 дол. США; нарахована пеня - 7 575 379,96 гривень, що підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З крадитнного договору №ML-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року вбачається, що даний договір підписаний обома сторонами.

Вказаний кредитний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору).

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. А отже, розмір процентів та комісії за користування кредитом, а також розмір інших штрафних санкцій до боржника є істотними умовами договору.

Також підписання цього договору свідчить про те, що відповідачу ОСОБА_1 всі умови даного Договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.

У забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором № ML-100/2657/2008 від 11.04.2008року, між відповідачем ОСОБА_2 та Банком, був укладений Договір поруки № SR-100/2657/2008/1від 11.04.2008року.

Згідно п 1.1 цього договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником (Відповідачем ОСОБА_1О.) її Боргових Зобов'язань перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

Також у забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором № ML-100/2657/2008 від 11.04.2008року, між відповідачем ОСОБА_3 та Банком, був укладений Договір поруки № SR-100/2657/2008 від 11.04.2008року.

Згідно п 1.1 цього договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язалася відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником (Відповідачем ОСОБА_1О.) її Боргових Зобов'язань перед Кредитором (Позивачем) за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

Згідно ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники й поручитель відповідаєу тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків.

Згідно п 3.1 Договору поруки у випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед Кредитором, Кредитор має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі або частково.

Встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3 також направлялись досудові вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором, але відповідачі так і не повернули належну суму за Кредитним договором.

27.05.2011 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторнг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-100/2657/2008 від 11.04.2008 року, Договором поруки № SR-100/2657/2008 від 11.04.2008 року та Договором поруки № SR 100/2657/2008/1 від 11.04.2008 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «ОТБ Банк» та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №3 від 11 вересня 2009 року, за умовами якого сторони домовилися, що на період з 11 вересня 2009 року до 10 грудня 2009 року фіксована процентна ставка становить 6,50%, а з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань по кредитному договору фіксований відсоток становить 5,89%.

Встановлено, що з поручителями підвищення вказаних процентів не погоджувалося, поручителям не було направлено жодних документів та повідомлень, та відповідно з боку поручителів не було підписано жодних погоджень з вказаними підвищеннями процентів.

Отже, встановлено, що поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згоди на зміну процентної ставки та зміну обсягу відповідльності не надавалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняться з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», визначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором є такими, що підлягають частково задоволенню та суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 216 761,17 доларів США, борг за відсотками у сумі 68 632,43 доларів США та пеню у сумі 7 575 379,96 гривень та зустрічний позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008/1 від 11 квітня 2008 року припиненим, та зустрічний позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року припиненим є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «ОТП Факторинг Україна» підлягають стягненню судові витрати при зверненні до суду у сумі 3 219 гривень та з ПАТ «ОТП Факторинг Україна» підлягають стягненню судові витрати на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі 214,60 гривень кожній.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 526, 554, 559, 610, 611, 626, 627, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 30, 60, 62, 88, 202, 209, 212-215 ЦПК України, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № ML-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року у розмірі 216 761,17 доларів США, борг за відсотками у розмірі 68 632,43 доларів США, пеню у розмірі 7 575 379,96 гривень, а всього 285 393,60 доларів США ( двісті вісімдесят п»ять тисяч триста дев»яносто три долари шістдесят центів ) та 7 575 379,96 гривень ( сім мільонів п»ятсот сімдесям п»ять тисяч триста сімдесят дев»ять гривень дев»яносто шість копійок ).

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у сумі 3 219 гривень ( три тисячі двісті дев»ятнадцять гривень ).

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008/1 від 11 квітня 2008 року припиненим, - задовольнити.

Визнати договір поруки № SR-100/2657/2008/1 від 11 квітня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 припиненим з 11 вересня 2009 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 214,60 гривень ( двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок ).

Зустрічний позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки № SR-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року припиненим, - задовольнити.

Визнати договір поруки № SR-100/2657/2008 від 11 квітня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_3 припиненим з 11 вересня 2009 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 214,60 гривень ( двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок ).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов