Рішення № 30457792, 05.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/8253/2012 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/1221/13 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А.С.Категорія 1 05.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Суханової Є.М., Коцюрби О.П., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И Л А :

21 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, де просив визнати за ним право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що 11 жовтня 2006 року між ним та Закритим акціонерним товариством «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Наші інвестиції» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Валор-інвест» укладено договір про купівлю-продаж цінних паперів.

Одночасно з даним договором ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції» уклали договір про бронювання об'єкта нерухомості ( спірної квартири ).

Позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач, у свою чергу, не передав право власності на спірну квартиру позивачу, хоча житловий будинок, в якому знаходиться спірна квартира, було здано в експлуатацію у вересні 2011 року.

Однак, на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції» ліквідовано, а забудовник будинку - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті», відмовляється оформити його право власності на спірну квартиру.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, з позовною вимогою про визнання права власності, в порядку ст. 392 ЦПК України, може звертатися лише власник такого майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач же не надав суду доказів того, що у нього виникало право власності на спірну квартиру, так і доказів втрати документа, який засвідчує таке право власності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, 11.10.2006 року між ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Наші інвестиції», ТОВ «ВАЛОР-ІНВЕСТ» та позивачем укладено трьохсторонній договір №С 142-К 2 про купівлю-продаж цінних паперів ( а.с. 8-10 ).

Згідно правочину ОСОБА_2 придбав пакет цінних паперів, а саме: облігації ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» у кількості 5 698 штук, загальною вартістю 339 543, 80 грн., що дає йому право на отримання в майбутньому приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 13 ).

Того ж дня, між позивачем та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» укладено договір №С 142-Б2 бронювання об'єкта нерухомості, згідно якого товариство, як емітент облігацій та замовник будівництва житлового комплексу «Коцюбинський» за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язалось, за умови придбання замовником ( ОСОБА_2 ) пакету цінних паперів, забронювати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 5-7 ).

Згідно п.п. 2.5., 2.6. цього договору придбання зазначеної квартири повинно відбутися при погашенні пакету цінних паперів (тобто при наданні власником облігацій виписки зберігача з рахунку в цінних паперах щодо перерахування власником пакету цінних паперів на рахунок виконавця; документу, що посвідчує його особу та ідентифікаційний номер; документ про сплату надлишкових площ ), шляхом укладення у письмовій формі договору купівлі-продажу нерухомості, який підлягає нотаріальному посвідченні, за яким здійснюється передача об'єкта у власність замовника.

ОСОБА_2, на виконання умов зазначеного договору, пред'явив придбаний ним пакет цінних паперів ( облігацій ) ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» для погашення, про що свідчить акт про зарахування облігацій на рахунок емітента від 14.10.2008 року ( а.с. 12 ).

Однак, діяльність ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» припинена, а ТОВ «Аверс-Сіті», яке є замовником будівництва будинку АДРЕСА_1 закінчено, ухиляється від оформлення права власності позивача на житло ( а.с. 33, 73-74 ), усупереч чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 16, 321, 328, 392, 526, 527, 530-532 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 7 Закону України « Про інвестиційну діяльність» та на порушення прав та інтересів позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції, у порушення зазначених норм матеріального права, помилково дійшов до переконання про необґрунтованість заявлених позовних вимог, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив зазначені норми матеріального права, унаслідок чого ухвалив неправильне рішення по заявленим вимогам, порушуючи вимоги ст.ст. 212-213 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність, необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, викладені у апеляційній скарзі, підтвердились у ході апеляційного розгляду справи, унаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційні вимоги - задоволенню, оскільки порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-сіті" на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 4 828,50 ( 3 219 + 1 609,50 ) грн. та на користь держави - 333 ( 1 147 х 3 + 1 147 х 3 : 2 - 4 828, 50 ) грн. у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-сіті" про визнання права власності на квартиру скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-сіті" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4828,50 грн. та на користь держави - 333 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Є.М. Суханова

О.П. Коцюрба