Постанова № 30457776, 02.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року Справа № 812/3034/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Петросян К.Є.,

при секретарі Бойко В.В.,

за участю представників

заявника: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 29162,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 29162,64 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкової служби України зазначила, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

У результаті несплати поточних податкових зобов'язань податковий борг з податку на додану вартітсь та з земельного податку Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» складає 29162,64 грн., що підтверджується податковими деклараціями №9013869944 від 18.03.2013 та №9007870655 від 19.02.2013.

Підприємству було направлено податкову вимогу №158 від 04.05.2011 з повідомленням про податковий борг.

На піставі викладеного, просить стягнути кошти за податковим боргом у розмірі 29162,64 грн.

У судове засідання представник заявника не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату та час судового розгляду подання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (код ЄДРПОУ 33968601) як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України.

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.01.2006 за № 1 383 123 0000 001544.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» подало до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України податкову декларацію з податку на додану вартість №9013869944 від 18.03.2013 за лютий 2013 року на суму 18507,00 грн. та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007870655 від 19.02.2013 за 2013 рік, в якій визначило суму земельного податку у розмірі 10655,64 грн.

Заявником на адресу боржника було направлено податкову вимогу №158 від 04 травня 2011 року з повідомленням про податковий борг.

Відповідно до облікової картки платника за Державним підприємством «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» значиться заборгованість із сплати податку на додану варртітсь та земельного податку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з платою за землю.

У відповідності із пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України)

У відповідності із пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається із матеріалів справи, Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» самостійно визначило суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з земельного податку, зазначену у поданих ним податкових деклараціях за лютий 2013 року та за 2013 рік, у встановлений чинним законодавством строк не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на час розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість та з земельного податку по податковим деклараціям №9013869944 від 18.03.2013 за лютий 2013 року на суму 18507,00 грн. та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007870655 від 19.02.2013 за 2013 рік на суму 10655,64 грн. платником податків не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки зазначена податкова вимога є чинною, доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» станом на дату розгляду та вирішення подання у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість та з земельного податку в сумі 29162,64 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та з земельного податку з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 29162,64 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 29162,64 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят дві гривні 64 копійки) з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (код ЄДРПОУ 33968601, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1) в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку по декларації №9013869944 від 18.03.2013 в сумі 18507,00 грн. (вісімнадцять тисяч пятсот сім гривень) на користь Держави на р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєверодонецьку, код 37944909 та з земельного податку по декларації №9007870655 від 19.02.2013 в сумі 10655,64 грн. (десять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 64 копійки) на користь Держави на р/р № 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєверодонецьку, код 37944909, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.Є. Петросян