0508/8549/2012
Провадження № 2/255/133/2013
Справа 0508/8549/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Орєхова О.І.
при секретарі Лещенко М.В., Лисенко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, посилаючись на наступні обставини.
Донецькі електричні мережі є структурним підрозділом ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" згідно Положення. На підприємство покладені завдання здійснювати постачання електроенергії населенню та контролювати оплат) за її використанням. Відповідач зобов'язаний здійснювати плату за спожиту електричну енергію, а Донецькі електричні мережі - безперебійно її відпускати.
Відповідач: ОСОБА_1, що мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Шекспіра. буд.13, кв.80, с споживачем електричної енергії (особовий рахунок №072243080). Відповідачем неодноразово здійснювались перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію (згідно особового рахунку), таким чином між Енергопостачальником та споживачем є зобов'язання. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника (відповідача) виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно рішення Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 4 червня 2008 року підключення електроенергії за заявою наймача (власника кваріири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення(далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 линия 1999 року № 1357.
Правовідносини між позивачем та відповідачем з постачання та споживання електричної енергії регламентуються: Цивільним кодексом України. Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997р. №575/97-ВР. Житловим кодексом Української РСР. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 p. №1875-IV, Правилами користування електричною енергією для населення (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та іншими нормативно-правовими актами і технічними документами. Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів категорії ..Населення" встановлюються Постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ). Так, зокрема, постановою НКРЕ України «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» від 10.03.1999 р. №309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.03.1999 р. за №151/3444) встановлені тарифи на електричну енергію які почали діяти з 01.04.1999 р. В подальшому вказані тарифи змінювались постановами НКРЕ України №401 від30.03.2006 p., №926 від 20.07.2006 р.
Відповідно до п. 42 ч.ч 5,6 Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН),затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.99 року №1357, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.
Згідно п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил.
Згідно п. 19 ПКЕEH, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.
Згідно п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електроенергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.
Згідно п. 21 ПКЕЕН, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.
Станом на 15.07.2011р. у відповідача, у зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі: 2361,80 гри. (що підтверджується розрахунком заборгованості абонента за спожиту електроенергію).
Згідно п. 26 ПКЕЕН, у разі зміни тарифів (цін) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг.
У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність (п. 28 НКЕЕН).
З боку відповідача на адресу ПАТ "ДТЕК Донецькоблєнєрго" ніяких заяв, з
цього приводу, не надходило.
Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 2361,80 грн., на користь ПАТ "ДТЕК Донецькоблєнєрго" Донецькі електричні мережі на р/р №260383011297 у Ощадбанку України Донецького обласного управління. МФО -335106, ЄДРПОУ -00131469, стягнути з відповідача на користь ПАТ "ДТЕК Донецькоблєнєрго" Донецькі електричні мережі витрати на оплату суми судового збору у сумі 214,60 гривень.
Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та наполягав на своїх запереченнях у відзиву по справі, просив застосувати строк позовної давності, а також надав платіж про сплату боргу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідач ОСОБА_1 мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Шекспіра. буд.13, кв.80, є споживачем електричної енергії (особовий рахунок №072243080).
Встановлено, що відповідачем неодноразово здійснювались перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію (згідно особового рахунку), таким чином між Енергопостачальником та споживачем є зобов'язання.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника (відповідача) виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 42 ч.ч 5,6 Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН),затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.99 року №1357, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.
Згідно п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил.
Згідно п. 19 ПКЕEH, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.
Згідно п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електроенергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.
Згідно п. 21 ПКЕЕН, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.
Встановлено, що станом на 15.07.2011 р. у відповідача, у зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2 361,80 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості абонента за спожиту електроенергію.
Згідно п. 26 ПКЕЕН, у разі зміни тарифів (цін) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відпоідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем, згідно розрахунку заборгованості, який доданий позивачем до матеріалів справи утворилася з 01.01.2001 року по 27.05.2011 року та заборгованість на дату сплати 09.08.2011 року з урахуванням показників електролічильника складає 2 361,80 гривень.
Згідно протоколу звірки за спожиту електричну енергію вбачається, що борг складає 2 361,80 гривень, в межах строку позовної давності сума складає у розмірі 139,85 гривень, за межами строку позовної давності сума складає в розмірі 2 221,95 гривень.
Згідно квитанції доданої відповідачем до справи відповідачем сплочена сума боргу у розмірі 139,85 гривень.
Отже, сума боргу відповідача перед позивачем складає 2 221,95 гривень, яка виникла за межами строку позовної давності.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 18.07.2012 року, про що свідчить відповідний штамп суду.
Встановлено, що звертаючись з вищевказаною позовною заявою до суду позивачем було пропущено строк для звернення до суду, на що звертав увагу відповідач та наполягав на застосуванні строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач з заявою про поновлення строку до суду не звертався.
Тому, суд важає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу за отриману спожиту електроенергію.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати при зверненні до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267, 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, Правилами користування електричною енергією для населення,затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.99 року №1357, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О.І. Орєхов
Судове рішення № 30457615, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька) було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0508/8549/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: