Рішення № 30457171, 25.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2013 р.Справа № 5017/3288/2012

За позовом Одеського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство"

про стягнення 85212,43грн.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г. суддя Оборотова О.Ю.

суддя Малярчук І.А.

Представники

від прокурора: Доброжан Н.І. діюча на підставі посвідчення №010038 від 17.10.12р.;

від позивача: Поляруш Т.М., діюча на підставі довіреності від 29.11.2012р. 4984/02;

від відповідача: Загвоздіна Л.С., діюча на підставі довіреності від 26.09.2012р. №Д/ЮС-69. В судове засідання 25.03.2013р. не з'явилися.

В судовому засіданні 04.03.2013р. у справі оголошено перерву до 25.03.2013р. до 12год.40хв., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Одеський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" 109787,70грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3288/2012.

04.03.2013р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог від 01.03.2013р. вих№1080/02 (вх№7456/2013), згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 85212,43грн. згідно уточненого розрахунку розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов вих№ЮС-2241 від 05.12.2012р.(вх№37221/2012 від 07.12.2012р.) посилаючись на те, що дія останнього отриманого ПрАТ „УДП" та наявного в матеріалах справи дозволу на спецводокористування припинилася 30.09.2008р., а подальший водозабір (починаючи з ІV кварталу 2008р.) здійснювався без відповідного дозволу. Згідно наявних в матеріалах справи Звітів ПрАТ „УДП" про використання води, у 2009р. на потреби бази відпочинку зі свердловини було відібрано 470м3(період червень-серпень 2009р.). З урахуванням дати звернення із позовною заявою, позивач вийшов за межі встановленого ст.257 Цивільного кодексу України 3-річного строку загальної позовної давності, у межах якого він міг звернутися до суду з вимогою про захист прав або інтересів держави, у зв'язку з чим, право стягнення збитків за спецводокористування без відповідного дозволу у 2009р. позивачем втрачено, а відібраний в цей період об'єм води не може бути врахований при розрахунку суми збитку.

Також відповідач зазначає, що, обґрунтовуючи розрахунок позовних вимог за період червень 2010р.-серпень 2011р. положеннями Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783 (в редакції, чинній на момент вчинення виявленого порушення), позивач не врахував, що зазначений нормативно-правовий акт не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки виходячи із системного аналізу змісту пунктів 1.2. та 9.1. Методики обов'язковими передумовами для застосування позивачем цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності. Проте, як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.11.2012р., Державною екологічною інспекцією в Одеській області не встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою 23, визначеною п.9.1. Методики.

Відповідач не має заперечень щодо нарахування суми збитку у розмірі 26265грн. за фактом здійснення забору води у 2012р. у розмірі 500м3 без наявності дозволу на спецводокористування згідно використаної позивачем формули №23 Методики в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220 (100х500х0,5253).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив.

07.11.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів бази відпочинку „Восток" Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт перевірки, згідно якого, зокрема, встановлено використання артезіанської свердловини, розташованої на території бази відпочинку „Восток", курорт „Лебедівка", Татарбунарського району ПП „Гранд Фемелі Груп", згідно договору оренди нерухомого майна №249 від 06.06.2012р. На час здійснення перевірки артезіанська свердловина не експлуатується. Згідно даних Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства від 29.10.2012р. №01040/05/09 у період з 30.09.2008р. по 01.10.2012р. видобування водних ресурсів ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" здійснюється без наявності дозволу на спецводокористування, загальний об'єм забраної води складає 2090м3, а саме: у 2009р. - 470м3, у 2010р. - 650м3, у 2011р. - 470м3, у 2012р. - 500м3, що є порушенням ст.ст.44, 49 Водного кодексу України.

Згідно попереднього дозволу №УКР 2330 термін дії якого закінчився 30.09.08р., на території бази відпочинку „Восток" Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" розташовано 2 артсвердловини (1 з них у резерві), глибина артсвердловин 120м, вода використовується для госпобутових потреб.

Згідно уточненого розрахунку розмірів відшкодування збитків, обумовленої самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, дозволу на спеціальне водокористування, при розрахунку розмірів відшкодування збитків за період з 30.09.2008р. по 24.08.2009р. на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.1995р. №37, застосувався обсяг забраної води з артезіанської свердловини згідно звітів про використання води 2-ТП (водогосп) за ІІІ, ІV квартал 2008р. та І- ІV квартал 2009р. у розмірі 470 м3 Розмір збитків розрахований за формулою 12 пункту 6 Методики: Зс.б.=WхТар, де W - об'єм води при самовільному водокористуванні, куб.м; Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1куб.м. Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік" норматив плати за спеціальне використання підземних вод в Одеській області складав 0,2422грн./м куб. Таким чином за розрахунком позивача розмір завданих державі збитків відповідачем внаслідок самовільного використання водних ресурсів за період з 30.09.2008р. по 24.08.2009р. складає Зс.б.=470м3х0,2422грн.=113,83грн.

При розрахунку розмірів відшкодування збитків за період з 25.08.2009р. по 01.10.2012р.на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, застосувався обсяг забраної води з артезіанської свердловини згідно звітів про використання води 2-ТП (водогосп) за І- ІV квартал 2010р., І- ІV квартал 2011р. та І-ІІ квартал 2012р. у загальному розмірі 1620 м3 Розмір збитків розрахований за формулою 23 розділу ІХ Методики: Зсам=100хWхТар, де 100 коефіцієнт збільшення, W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м; Тар - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1куб.м. Згідно розділу 16 "Збір за спеціальне використання води", табл.325.2 ст.325 Податкового кодексу України в редакції Закону №4235-VІ від 22.12.2011р. ставка збору в Одеській області складає 0,5253грн./м куб. Таким чином за розрахунком позивача розмір завданих державі збитків відповідачем внаслідок самовільного використання водних ресурсів за період з 25.08.2009р. по 01.10.2012р. складає Зсам=100х1620м3х0,5253грн.=85098,60грн.

Посилаючись на нездійснення відповідачем оплати завданої навколишньому природному середовищу шкоди, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою з врахуванням поданих уточнень про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловини, у розмірі 85212,43грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів пункту 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у порушенні правил спеціального водокористування.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

При цьому, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

На підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог статей 48, 49 Водного кодексу України самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього) з 30.09.2008р. по 01.10.2012р.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є належним та допустимим доказом щодо факту вчинення правопорушення. Згідно акту перевірки у період з 30.09.2008р. по 01.10.2012р. видобування водних ресурсів ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" здійснювалося без наявності дозволу на спецводокористування, загальний об'єм забраної води згідно даних Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства від 29.10.2012р. №01040/05/09 та поданих відповідачем звітів про використання води 2-ТП (водогосп) у період з 30.09.2008р. по 01.10.2012р. складає 2090м3, а саме: у 2009р. - 470м3, у 2010р. - 650м3, у 2011р. - 470м3, у 2012р. - 500м3, що є порушенням ст.ст.44, 49 Водного кодексу України.

Згідно листа Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 28.07.2010р. №03/355 мінералізація підземних вод артезіанської свердловини №779/15-А становить 4г/дм3 та відноситься до слабосолонуватих, використовується для забезпечення технічних потреб.

Розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем за період з 30.09.2008р. по 24.08.2009р. на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.1995р. №37 (чинною до 25.08.2009р.) та за період з 25.08.2009р. по 01.10.2012р. на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.

Згідно розрахунку позивача розмір завданих державі збитків відповідачем внаслідок самовільного використання водних ресурсів за період з 30.09.2008р. по 24.08.2009р. складає Зс.б.=470м3х0,2422грн.=113,83грн., за період з 25.08.2009р. по 01.10.2012р. складає Зсам=100х1620м3х0,5253грн.=85098,60грн.

Так, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (чинна до 25.08.2009р.), яка встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, та яка є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України, в тому числі для органів Державної екологічної інспекції.

Відповідно до п.4.2 цієї Методики, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування; самовільних скидів зворотних вод з підприємств, суден та об'єктів, для яких не видані дозволи на спецводокористування, або не встановлені норми гранично допустимих чи тимчасово узгоджених скидів шкідливих речовин; перевищення затверджених нормативів і норм скидів забруднюючих речовин (г/куб. м); перевищення затверджених нормативів і норм витрат зворотних вод (куб. м/годину); скидів забруднюючих речовин, не зазначених у дозволах на спецводокористування чи нормах ГДС(ТУС), якщо їх концентрація перевищує ГДК; самовільних скидів зворотних вод чи сировини з морських або річкових суден, плавзасобів, надводних або підводних споруд; надходження зворотних вод або забруднюючих речовин в поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварій на насосних станціях, колекторах і інших спорудах, витоку таких вод чи речовин внаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скиду сировини внаслідок аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т. п.; вимушених санкціонованих аварійних скидів, що не передбачалися проектом, але здійснюються з метою попередження аварійних ситуацій; скидів шкідливих речовин, що призвели до забруднення підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення поверхні землі та зони аерації ґрунтів.

Згідно розрахунку позивача розмір збитків заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, за період з 30.09.2008р. по 24.08.2009р. складає Зс.б.=470м3х0,2422грн.=113,83грн.

Відповідно до п.1.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Суд вважає неправильним застосування до визначення розміру збитків при їх розрахунку за період з 25.08.2009р. по 08.08.2011р. положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.

Так, відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Так, згідно з п.1.2. (в редакції, яка діяла до прийняття наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220) цієї Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Таким чином, для розрахунку збитків, заподіяних державі, за цією Методикою необхідно встановлення державними інспекторами такого порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яке, по-перше, призвело до забруднення водних об'єктів або забруднення поверхневих та підземних вод та по-друге, обумовлене самовільним використанням природних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Обидві зазначені складові є елементами складу правопорушення у сфері охорони водних ресурсів у розумінні п.1.2. Методики в редакції наказу №389 від 20.07.2009р. (чинній до 08.08.2011р.).

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про стягнення збитків за період з 25.08.2009р. по 08.08.2011р., розмір яких обґрунтований розрахунком Інспекції відповідно до цієї Методики, взагалі не пов'язані з встановленням забруднення відповідачем поверхневих чи підземних вод у зв'язку із здійсненням ним спеціального водокористування без наявності дозволу. Виходячи з наведеного правового обґрунтування підстав визначення розміру шкоди за п.9.1 Методики за наявності умов, визначених п.1.2. цієї Методики, визначення позивачем розміру шкоди внаслідок самовільного спецводокористування є помилковим, оскільки ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика №389.

В свою чергу, згідно з п.1.2. Методики (в редакції змін згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220) вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.".

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме слід стягнути з відповідача 113,83грн.=470м3х0,2422грн. за період з 30.09.2008р. по 24.08.2009р. та 36771грн.=100х700м3х0,5253грн. (ІІІ-ІV квартал 2011р. - 200м3, І-ІІ квартал 2012р. - 500м3) збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води у період з 08.08.2011р. по 01.10.2012р. В решті позовних вимог слід відмовити.

При цьому, суд зазначає, що хоча позивачем заявлено про період нарахування збитків з 30.09.2008р. по 01.10.2012р., фактично згідно розрахунку та з наявних в матеріалах справи доказів вбачається нарахування збитків за обсяг забраної води з артезіанської свердловини у загальному розмірі 1620м3 за період за І-ІV квартал 2009р., за І-ІV квартал 2010р., І-ІV квартал 2011р. та І-ІІ квартал 2012р.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог за 2009рік, яке судом не задоволено, оскільки згідно п.1.9 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" перебіг строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення. Такий акт був складений 07.11.2012р.

У відповідності до ст.49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню на користь Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" (68600 Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Краснофлотська, 28; код ЄДРПОУ 01125821) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Тузлівської сільської ради на р/р33112331700494 Тузлівської сільської ради, 24062100 Татарбунарського району, код ЄДРПОУ отримувача 38012170, банк ГУДКСУ в Одеській області, отримувач УК в Татарбунарському районі Одеської області, МФО 828011, балансовий рахунок 3311, символ звітності 331) збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловин у розмірі 36884(тридцять шість вісімсот вісімдесят чотири)грн.83коп.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" (68600 Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Краснофлотська, 28; код ЄДРПОУ 01125821) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) витрати по сплаті судового збору у сумі 738(сімсот тридцять вісім)грн.68грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.03.2013р.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г.

суддя Оборотова О.Ю.

суддя Малярчук І.А.