КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2017/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
26 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря: Павленко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 17.01.2012 року №0000172310, №0000182310,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 17.01.2012 року №0000172310, №0000182310.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у липні 2011 року позивачем відповідно до вимог Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України № 230 від 17 березня 2008 року (далі - Порядок), направлено звернення до Київської обласної митниці щодо незгоди з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
Згідно листа Київської обласної митниці від 27.07.2011 року №16-45/12-5758, позивачу погоджено випуск товарів позивача у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до ст.264 Митного кодексу України шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів (а.с. 133).
Відповідно до ВМД від 27.07.2011 року №125110000/2011/816988, сума податку на додану вартість, сплаченого до бюджету, складає 107459,68 грн. (а.с. 37 - 46).
16 листопада 2011 року позивачем до органу державної податкової служби подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18) у сумі 1380843,00 грн. (рядок 22 зазначеної декларації); також позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 715778,00 грн. (рядок 23.1) (а.с. 78 - 79).
Разом з декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації) та інші додатки.
Так, згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), позивачем до частини залишку від'ємного значення включено суму ПДВ у розмірі 107460,00 грн. за звітний період липня 2011 року (а.с. 81 - 82).
У період з 26.12.2011 року по 04.01.2012 року посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 669361,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку; за результатами перевірки складено акт від 06 січня 2012 року №11-8/23-1/31120652.
Актом перевірки встановлено, що податковий кредит позивачем сформований за рахунок діяльності товариства за липень - жовтень 2011 року включно, проте заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість в розмірі 107459,68 грн. є оплаченою постачальнику в липні 2011 року, але платником в серпні 2011 року не заявлялася до відшкодування, у зв'язку із чим відповідно до вимоги пп. «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що позивач добровільно відмовився від отримання відшкодування ПДВ, а зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Також, перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за жовтень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 591901,00 грн. та від'ємне значення у сумі 591901,00 грн.
17 січня 2012 року Бориспільською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення - рішення:
- №0000172310, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2011 року на 107460,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53730,00 грн.;
- №0000182310, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 107460,00 грн. по декларації за жовтень 2011 року.
Згідно акту перевірки, відповідач погоджується з заявленою сумою до відшкодування податку на додану вартість, що була оплачена у липні 2011 року, але на його думку, оскільки позивач в серпні 2011 року не заявив цю суму ПДВ до відшкодування, відповідно, він відмовився від такого відшкодування, тому вона підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, ані на рахунок платника у банку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 зазначеного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь - який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь - який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному, як про це зазначає орган державної податкової служби.
Відповідно, позивач правомірно заявив суму ПДВ у розмірі 107460,00 грн. до бюджетного відшкодування в податковій декларації за жовтень 2011 року, тому висновок органу державної податкової служби про добровільну відмову позивача від відшкодування зазначеної суми ПДВ у розмірі 10746,00 грн. та про завищення зазначеної суми у жовтні 2011 року є таким, що не відповідає податковому законодавству.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Отже, з аналізу наведеної норми вбачається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання суми бюджетного відшкодування у разі, якщо за результатами перевірки органом державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкових повідомлень - рішень від 17.01.2012 року №0000172310, №0000182310.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 01.04.2013 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: В.О. Аліменко
Суддя: А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 30457163, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2017/12/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: